Реєстраційний номер
2124U012071, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Стаття, Опубліковано
Назва роботи
Вплив добавки міді на стабільність у фізіологічних розчинах біокераміки на основі біогенного гідроксіапатиту та натрійборосилікатного скла
Автор
Сич О.Є.
Бошицька Н.В.
Куда О.А.
Демида М.Б.
Пінчук Н.Д.
Томил Т.В.
Батаєв Ю.М.
Батаєв М.М.
Проценко Л.С.
Будилiна О.М.
Sych O.Ye.
Boshytska N.V.
Kuda O.A.
Demyda M.B.
Pinchuk N.D.
Tomyl T.V.
Bataiev Yu.M.
Bataiev M.M.
Protsenko L.S.
Budylina O.M.
Дата публікації
28-03-2024
Постачальник інформації
Видавничий дім "Академперіодика"
Першоджерело
https://nasu-periodicals.org.ua/index.php/dp/article/view/2020-3-7
Видання
PH “Akademperiodyka”
Опис
Досліджено вплив міді як модифікуючої добавки на властивості in vitro біокераміки на основі біогенного гідроксіапатиту та натрійборосилікатного скла та встановлено, що введення міді у кількості 0,5–2,0 мас. % знижує рівень рН фізіологічного розчину, а також швидкість розчинення матеріалу у модельному середовищі, що дає можливість регулювати резорбцію в необхідних межах для індивідуальних особливостей пацієнтів. Дослідження стабільності біокераміки у дистильованій воді, фізіологічному розчині та розчині Рінгера показало, що найбільш активно біокераміка взаємодіє з розчином NaCl, а кількість кальцію та фосфору, що виділяються в розчин, залежить як від тривалості експерименту, так і кількості модифікуючої добавки. Мідь виявлено лише у фільтратах NaCl при вмісті модифікуючої добавки 1,0 мас. %. Крім того, методом ЕПР встановлено, що збільшення концентрації міді призводить до зсуву ЕПР ліній у бік більших енергій, а величина зсуву описується в рамках теорії найтівського зсуву у феромагнетиках.
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-25
