Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2125U000094, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття, Опубліковано, Рецензована стаття, Текст, Текст Назва роботи ПОРІВНЯЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ ІНТЕРФЕРОНОГЕННОГО ПРЕПАРАТУ ЛАРИФАННА МОНОЦИТИ СТАРИХ МИШЕЙ ЛІНІЙ C57BL/6 ТА BALB/C IN VITRO: DOI: 10.17721/1728.2748.2024.98.5-10 Автор ДОВГИЙ РоманРУДИК МаріяДВУХРЯДКІНА АнастасіяОСТРОВСЬКА КарінаП'ЯНОВА ДацеDOVHYI RomanRUDYK MariiaDVUKHRIADKINA AnastasiiaOSTROVSKA KarinaPJANOVA Dace Дата публікації 27-01-2025 Постачальник інформації test Першоджерело https://bio.visnyk.knu.ua/article/view/vol98_n3.5-10 Видання ВПЦ "Київський університет" - Publishing center "Kyiv University" Опис Вступ. Моноцити крові відіграють ключову роль в імунному захисті організму як ефекторні клітини вродженої імунної системи. Однак вони також можуть сприяти розвитку гіперзапалення, як було описано на прикладі COVID-19. Чимало вірусних інфекцій викликають гіперзапалення, пригнічуючи синтез інтерферону I типу, що актуалізує пошук інтерфероновмісних препаратів та інтерфероногенів, таких як Ларифан – бактеріофагальна дволанцюгова РНК, які мають інтерфероногенні та імуномодуляторні властивості. Згідно з даними світової статистики вірусні інфекції, у тому числі SARS-CoV-2, а також гіперзапалення, частіше трапляються у чоловіків, особливо старшого віку, і значною мірою залежать від генетичного профілю імунної реактивності. Метою цього дослідження було порівняння впливу Ларифану на метаболічний профіль моноцитів периферичної крові, отриманої від старих самців мишей ліній C57BL/6 та BALB/c in vitro. Методи. У дослідженнях використовувалися старі самці мишей ліній C57BL/6 та BALB/c. Кров отримували з лицьової вени й обробляли Ларифаном in vitro. Фагоцитарну активність, продукцію РФК та експресію фенотипових маркерів вивчали за допомогою проточної цитометрії. Гейтували та аналізували лише живі моноцити. Дані представлені як медіана та міжквартильний діапазон (IQR). Статистичні відмінності розраховували, використовуючи критерій Краскела–Уолліса, статистично значущими вважали відмінності за p < 0,05. Результати . У мишей лінії BALB/c спостерігалася менша базальна фагоцитарна активність, ніж у C57BL/6, однак відсоток фагоцитуючих клітин достовірно не відрізнявся. Обробка Ларифаном знижувала відсоток фагоцитуючих клітин в обох лініях, при цьому фагоцитарна активність зростала під впливом дволанцюгової РНК у мишей лінії BALB/c. Продукція РФК була вищою у C57BL/6, при цьому Ларифан значно знижував рівень РФК у мишей обох ліній. Базальний рівень експресії CD80 був вищим у BALB/c, водночас препарат збільшував кількість CD80-позитивних клітин і знижував рівень експресії CD80 лише у мишей цієї лінії. Експресія CD206 була нижчою у BALB/c, але не змінювалась під впливом Ларифану, у той час як препарат знижував як кількість CD206-позитивних клітин, так і рівень експресії CD206 у мишей лінії C57BL/6. Висновки. Метаболічний профіль моноцитів відрізняється у тварин лінії C57Bl/6 з Тх1-домінантною імунною відповіддю, і BALB/c з переважанням імунної відповіді типу Тх2, що проявлялося вищими базальними показниками у C57BL/6 мишей. Ларифан здійснює протизапальний ефект, знижуючи синтез РФК у тварин обох ліній, при цьому у BALB/c мишей також спостерігалось зростання фагоцитарної активності на фоні зниження здатності до презентації антигенів. Додано в НРАТ 2025-04-07 Закрити