Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2125U000756, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Книга, Рецензовано Назва роботи Зеньковський Василь Васильович (1881-1962) Автор Дата публікації 01-01-2025 Постачальник інформації Національна академія педагогічних наук України Першоджерело https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/745931/ Видання Педагогічна думка Опис Творчий шлях вченого був надзвичайно багатогранним. Важко виділити в ньому чисто філософський, педагогічний чи богословський етап, бо вони органічно поєднувалися внаслідок глибокого знання вченим європейської науки й вітчизняна духовна традиція. Його творчість була пронизана філософським і світоглядним оптимізмом, вірою в те, що людина здатна поєднати пізнання і віру, розум і серце. У революційні роки (1918 р.) був призначений міністром віросподівань в Українській державі, очолюваній гетьманом П.Скоропадським. Перебуваючи на посаді міністра, порушив важливе питання українізації богослужіння, перекладу Біблії і богослужбових книг українською мовою. За його ініціативи було скликано Український церковний Собор на якому було ухвалено рішення про те, що мир, толерантність і співробітництво мають стати основними імперативами церкви. Після приходу до влади більшовиків вчений змушений був емігрувати, перебував спочатку в Югославії, згодом у Чехословаччині, а з 1926 р. – в Парижі. Брав активну участь у відкритті Паризького православного богословського інституту, де очолював кафедру філософії, а з 1944 р. і до самої смерті був деканом інституту.Він велику увагу приділяє соціальному і релігійному аспектам. При цьому основним засобом «соціального засвоювання», за Зеньковським, виступає за творче сприйняття мови дитиною. Разом з мовою, він переконливо доводить, дитина засвоює цілу систему ідей, вірувань, розуміння світу і людини. «У мові відображається історія народу, його характер. Тому ніщо не може так добре і безпосередньо внести в народну душу, як мова, яка немовби всотує в себе музику народної душі». Учений виступав за широке її висвітлення у контексті всього культурного життя країни. Основні праці: «Соціальне виховання, його завдання і шляхи» (1918), «Про соціальне виховання» (1920), «Психологія дитинства» (1924) та ін. Додано в НРАТ 2025-08-11 Закрити