Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2125U001076, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття, Опубліковано Назва роботи Харизма і трансформаційне лідерство в нових незалежних державах Автор Дата публікації 04-07-2025 Постачальник інформації Журнал «Політичні дослідження» (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф. Кураса НАН України) Першоджерело http://pd.ipiend.gov.ua/article/view/334508 Видання Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Опис Статтю присвячено проблемі харизматичної легітимації влади в посткомуністичних країнах. Становлення нових незалежних держав, формування владних інституцій, запровадження демократичних норм і принципів у політичний процес створили умови для реалізації того типу політичного лідерства, який називають харизматичним. Визначення харизматичного лідерства та його основні характеристики було запропоновано Максом Вебером, чиї концепції дали початок теорії політичної харизми. У статті проаналізовані положення, що були висунуті в рамках т. зв. функціонального підходу до вивчення явища харизми. Згідно з цим підходом, харизматичне лідерство виконує важливу функцію заснування нової форми соціального порядку, що є особливо важливо, коли створюються нові держави та формується національна самосвідомість. У статті проаналізовано актуалізацію запиту на харизматичне лідерство в умовах кризи легітимності комуністичної системи в СРСР, а також еволюцію харизматичного лідерства останнього керівника союзної держави та перших керівників нових незалежних держав. Труднощі становлення нового державного утворення формують запит на одноосібну владу і авторитарний спосіб прийняття суспільно важливих рішень. За цих умов нестабільність і нерозвиненість демократичних інститутів у пострадянських країнах створили сприятливі умови для утвердження авторитарної моделі правління, свідченням чого є поширення явища президенціалізму на пострадянському просторі. Порівняльний аналіз стилю керівництва та засобів підтримання власної легітимності президентів Російської Федерації, Республіки Білорусі та України виявив особливості політичної культури, що сформувалася в цих країнах під дією низки чинників історичного, політичного та культурного характеру. У статті висновується, що визначальне значення для еволюції харизматичного лідерства має процес рутинізації харизми, який дозволяє конвертувати високу міру довіри до лідера і мобілізацію його прихильників на початковому етапі суспільних трансформацій у стабільні інститути, цінності та практики, що стають основою національної державності у її властивих політичних формах. Додано в НРАТ 2025-08-18 Закрити