Реєстраційний номер
2125U005203, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Навчання
Назва роботи
A tudományos rendszerek válsághelyzetben való stabilitásának kritériumai és fő tényezői: a kérdés áttekintése
Автор
Анастасія Луценко
Володимир Родченко
Lucenko A.
Rodcsenko V.
Lutsenko А.
Rodchenko V.
Дата публікації
30-09-2025
Постачальник інформації
Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці II
Першоджерело
http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/3.0/us/
Видання
II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola
Опис
Резюме. Стійкість державних науково-інноваційних систем відіграє важливу роль у забезпеченні сталого науково-технологічного прогресу та економічної безпеки, особливо в умовах криз. Наукові інституції сприяють генерації, розповсюдженню та впровадженню знань, забезпечуючи економічну стабільність та регіональний розвиток. Однак зовнішні ризики, такі як економічні кризи, збройні конфлікти, зміни клімату та пандемії, створюють безпрецедентні виклики, що вимагають адаптаційної спроможності науково-інноваційних екосистем та наукових систем, зокрема. Незважаючи на значний масив досліджень, присвячених ролі науково-інноваційних систем у забезпеченні економічного зростання та конкурентоспроможності регіонів, а також, присвячених впливу інновацій на економічну
стійкість, поняття резильєнтності державних наукових систем та їх адаптивності до соціально-економічних і політичних потрясінь залишається недостатньо дослідженим, особливо в контексті довготривалих криз та економік, що розвиваються. Дана стаття присвячена вивченню цієї проблематики. У роботі приводяться приклади міжнародного досвіду, зокрема післявоєнної Німеччини, Південної Кореї, Ізраїлю в умовах загроз безпеці та реакції ЄС на пандемію COVID-19, а також надається аналітичне обґрунтування необхідності вивчення ключових механізмів зміцнення стійкості науки в умовах системних загроз. Отримані результати є основою для подальших досліджень щодо розробки індикаторів уніфікованої методології оцінки стійкості національних науково-інноваційних систем, та державних наукових систем, зокрема. Вони дозволяють більш комплексно підійти до оцінювання здатності таких систем ефективно реагувати на глобальні виклики, враховуючи їхню взаємодію з іншими секторами критичної інфраструктури, політичною стабільністю, організаційною культурою та ресурсною автономією. Умови повномасштабної війни в Україні створюють необхідність формулювання параметрів оцінки стійкості та механізмів адаптації державних наукових структур до тривалих системних потрясінь. Проведений аналіз формує теоретичну і практичну основу для модернізації наукової політики та управління в умовах невизначеності.
Az állami tudományos-innovációs rendszerek rezilienciája fontos szerepet játszik a fenntartható tudományos-technológiai fejlődés és a gazdasági biztonság biztosításában, különösen válsághelyzetekben. A tudományos intézmények hozzájárulnak a tudás generálásához, terjesztéséhez és alkalmazásához, ezáltal biztosítva a gazdasági stabilitást és a regionális fejlődést. Ugyanakkor a külső sokkok, mint például a gazdasági válságok, fegyveres konfliktusok, éghajlatváltozás és pandémiák példátlan kihívásokat teremtenek, amelyek alkalmazkodási képességet követelnek meg a tudományos-innovációs ökoszisztémáktól és különösen a tudományos rendszerektől. Annak ellenére, hogy jelentős kutatási anyag áll rendelkezésre a tudományos-innovációs rendszerek gazdasági növekedést és a régiók versenyképességét biztosító szerepéről, valamint az innováció gazdasági rezilienciára gyakorolt hatásáról, az állami tudományos rendszerek rezilienciájának és társadalmigazdasági, politikai sokkokhoz való alkalmazkodóképességének fogalma továbbra is alulkutatott, különösen a hosszan tartó válságok és a fejlődő gazdaságok kontextusában. Jelen tanulmány e problémakör vizsgálatának szentelt. A cikkben bemutatásra kerülnek nemzetközi tapasztalatok, többek között a háború utáni Németország, Dél-Korea, Izrael biztonsági fenyegetések közepette szerzett tapasztalatai, valamint az EU COVID-19 pandémiára adott válasza. Elemző alátámasztást nyújt továbbá annak szükségességéről, hogy tanulmányozzuk a tudomány rezilienciáját erősítő kulcsmechanizmusokat a rendszerszintű fenyegetések körülményei között. Az elért eredmények alapul szolgálnak további kutatásokhoz, amelyek célja az állami tudományos-innovációs rendszerek, különösen a nemzeti tudományos rendszerek rezilienciájának értékelésére szolgáló indikátorok egységes módszertanának kidolgozása. Ezek lehetővé teszik annak átfogóbb értékelését, hogy e rendszerek mennyire képesek hatékonyan reagálni a globális kihívásokra, figyelembe véve kölcsönhatásukat más kritikus infrastruktúra-szektorokkal, a politikai stabilitással, a szervezeti kultúrával és az erőforrás-autonómiával. Az Ukrajnában zajló teljes körű háború szükségessé teszi a reziliencia értékelési paramétereinek és az állami tudományos struktúrák tartós rendszerszintű sokkokhoz való alkalmazkodási mechanizmusainak megfogalmazását. Az elvégzett elemzés elméleti és gyakorlati alapot képez a tudománypolitika és az irányítás modernizálásához a bizonytalanság körülményei között.
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-30
