Стаття, Рецензовано. Гільман А. Ю. (A. Hilman). Особливості психосоматики у працівників паліативного відділення КНП «Дядьковицька лікарня з центром паліативної допомоги» с. Дядьковичі Рівненської області (Special features of psychosomatics in palliative care unit workers at «Diadkovychi hospital with a Palliative Care Center» in Diadkovychi village, Rivne region)

Реєстраційний номер

2125U007034, Матеріали видань та локальних репозитаріїв

Категорія

Стаття, Рецензовано

Назва роботи

Особливості психосоматики у працівників паліативного відділення КНП «Дядьковицька лікарня з центром паліативної допомоги» с. Дядьковичі Рівненської області (Special features of psychosomatics in palliative care unit workers at «Diadkovychi hospital with a Palliative Care Center» in Diadkovychi village, Rivne region)

Автор

Гільман А. Ю. (A. Hilman)
Косік М. І. (M. Kosik)
Hilman A. Yu. (A. Hilman)
Kosik M. I. (M. Kosik)

Дата публікації

01-01-2025

Постачальник інформації

Національний університет "Острозька академія" МОН України

Першоджерело

https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/10385/

Видання

Опис

Актуальність. Діяльність медичного персоналу паліативних відділень пов’язана з постійним психоемоційним навантаженням через взаємодію з важкохворими пацієнтами. Тривалий контакт із невиліковними хворобами та термінальними стадіями захворювань спричиняє значні зміни у психічному стані медичних працівників, що може проявлятися в психосоматичних розладах. Мета роботи – дослідити особливості психосоматичних проявів у працівників паліативного відділення КНП «Дядьковицька лікарня з центром паліативної допомоги» с. Дядьковичі Рівненської області. Матеріали та методи: теоретичні (аналіз, систематизація, узагальнення); емпіричні (анкетування, методики: «Самооцінка психічних станів» Г. Айзенка, опитувальник діагностики самопочуття, активності та настрою САН М. Фабрічевої, Гіссенський опитувальник психосоматичних скарг (Є. Брюхлер, Дж. Снер), методика оцінки стресостійкості та соціальної адаптації Т. Холмса та Р. Раге, опитувальник оцінки нервово-психічної стійкості (Н. Говорун), самоопитувальник стану здоров’я PHQ (Р. Шпіцер, Дж. Вільямс, К. Кронке), чотиривимірна анкета симптомів 4DSQ (Б. Терлуїн), шкала соматичних симптомів SSS-8 (скорочена версія PHQ-15) (Б. Гірк, Р. Шпіцер, Дж. Вільямс, К. Кронке)); математико-статистичні методи. Результати дослідження. У статті описано особливості психосоматики у працівників паліативного відділення. Зокрема, з’ясовано, що в них виражений середній ступінь інтенсивності психосоматичних проявів (виражені скарги на біль у різних частинах тіла – біль у грудній клітці, у спині та суглобах тощо, дещо менш проявлені шлункові та серцеві скарги, а також виснаження; головний біль, посилене серцебиття тощо); частково виражений соматоморфний розлад; прояв соматизації та тривоги, виражена тривожність, агресивність, ригідність; подекуди прояви депресії тощо. Такі прояви працівників паліативного відділення є наслідком постійного емоційного та фізичного навантаження у зв’язку із щоденною взаємодією з невиліковно хворими пацієнтами та їхніми смертями. Попри загальну тенденцію, рівень стресостійкості відрізняється: санітари виявилися найменш стійкими, тоді як лікарі завдяки досвіду та професійній підготовці краще справляються з емоційними викликами. Описано психосоматичні профілі санітарів, медичних сестер і лікарів. Висновки. Результати дослідження дозволять підвищити обізнаність про психосоматичні ризики у працівників паліативної допомоги, розробити й упровадити ефективні програми профілактики та психологічної підтримки, що сприятиме збереженню їхнього психічного та фізичного здоров’я. (Topicality. The work of medical staff in palliative care units is associated with constant psycho-emotional stress due to interaction with seriously ill patients. Prolonged contact with incurable diseases and terminal stages of illnesses causes significant changes in the mental state of healthcare workers, which can manifest as psychosomatic disorders. Objective. To study the features of psychosomatic manifestations in the employees of the palliative care unit at “Diadkovychi Hospital with a Palliative Care Center” in Diadkovychi village, Rivne region. Materials and methods. The study used theoretical methods (analysis, systematization, generalization) and empirical ones, including questionnaire and psychodiagnostic tools: “Self-assessment of Mental States” (H. Eysenck), the SAN well-being, activity, and mood questionnaire (M. Fabricheva), the Giessen Psychosomatic Complaints Questionnaire (E. Bruehler, J. Sner), the Holmes Rahe Stress and Social Adaptation Scale, the Questionnaire for assessing neuropsychiatric stability (N. Govorun), the PHQ Patient Health Questionnaire (R. Spitzer, J. Williams, K. Kroenke), the 4DSQ Four-Dimensional Symptom Questionnaire (B. Terluin), and the SSS-8 Somatic Symptom Scale (short version of PHQ-15) (B. Gierke, R. Spitzer, J. Williams, K. Kroenke). Mathematical and statistical methods were also employed. Research results. The article describes the features of psychosomatics in palliative care workers, specifically noting that they exhibit a moderate level of intensity in psychosomatic manifestations. These include pronounced complaints of pain in various parts of the body (chest, back, and joint pain, etc.), while stomach and heart complaints, as well as exhaustion, are somewhat less prominent (headaches, increased heart rate, etc.). A somatoform disorder is partially present, as are signs of somatization and anxiety, along with pronounced anxiety, aggressiveness, and rigidity. In some cases, there are manifestations of depression. These symptoms in palliative care workers are the result of constant emotional and physical stress due to daily interaction with terminally ill patients and their deaths. Despite the general trend, the level of stress resistance varies: orderlies were found to be the least resilient, while doctors, thanks to their experience and professional training, cope better with emotional challenges. The article also describes the psychosomatic profiles of orderlies, nurses, and doctors. Conclusions. The study results will help raise awareness of psychosomatic risks in palliative care workers, enabling the development and implementation of effective prevention and psychological support programs. This will contribute to the preservation of their mental and physical health. )

Додано/оновлено в НРАТ

2026-05-01