Навчання. Володимир Родченко. Концептуальна модель впровадження штучного інтелекту в бізнес-діяльність підприємства Koncepcionális modell a mesterséges intelligencia bevezetésére a vállalkozás üzleti tevékenységébe

Реєстраційний номер

2125U009536, Матеріали видань та локальних репозитаріїв

Категорія

Навчання

Назва роботи

Концептуальна модель впровадження штучного інтелекту в бізнес-діяльність підприємства Koncepcionális modell a mesterséges intelligencia bevezetésére a vállalkozás üzleti tevékenységébe

Автор

Володимир Родченко
Оксана Нестеренко
Rodcsenko V.
Neszterenkó O.
Rodchenko V.
Nesterenko O.

Дата публікації

01-01-2025

Постачальник інформації

Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці II

Першоджерело

https://dspace.kme.org.ua/handle/123456789/6399

Видання

II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola

Опис

Резюме. У період глобальної цифрової трансформації технології штучного інтелекту стають ключовим драйвером підвищення ефективності та інноваційності в бізнесі, проте процес їх впровадження вимагає системного підходу та ґрунтовного планування. Метою дослідження є розробка концептуальної моделі комплексного процесу впровадження штучного інтелекту в бізнес-діяльність підприємства, яка забезпечить системний підхід до цифрової трансформації та максимізацію бізнес-цінності від використання технологій ШІ. У статті проаналізовано сучасні тенденції впровадження ШІ в корпоративному секторі та встановлено, що 85% керівників планують значні інвестиції в ці технології. Досліджено статистичні дані щодо використання ШІ за бізнес-функціями, зокрема найвища частка застосування спостерігається у маркетингу та продажах (72% компаній), розробці продуктів та ІТ-функціях. Проаналізовано економічний ефект від впровадження генеративного ШІ, який дозволяє кожній п’ятій компанії збільшити доходи понад 6% у сфері оптимізації ланцюгів постачання. Виявлено основні бар’єри впровадження ШІ, включаючи недостатнє розуміння механізмів генерування бізнес-цінності, обмежені знання про інтеграцію та відсутність системного бачення ролі ШІ у створенні цінності. Розроблено концептуальну модель п’ятиетапногопроцесу впровадження ШІ, яка включає: стратегічне планування та оцінку готовності; підготовку організації; пілотне тестування; масштабування та культурну трансформацію; постійний розвиток та моніторинг ефективності. Визначено критичні фактори успіху впровадження ШІ: підтримка топ-менеджменту, готовність організації до змін, наявність кваліфікованих кадрів, висока якість даних та достатні фінансові ресурси. Сформовано систему управління ризиками, що охоплює технологічні, організаційні, правові та етичні аспекти. Доведено, що найбільш успішними є компанії, які дотримуються системного підходу до інтеграції ШІ на відміну від фрагментарного впровадження окремих рішень. Запропонована модель характеризується циклічністю та адаптивністю, що дозволяє організаціям коригувати підхід на основі отриманого досвіду та зміни зовнішніх умов. Absztrakt. A globális digitális transzformáció időszakában az üzleti szférában a mesterséges intelligencia technológiák a hatékonyság és az innováció kulcsfontosságú hajtóerejévé válnak, ugyanakkor bevezetésük folyamata rendszerszemléletet és alapos tervezést igényel. A kutatás célja egy olyan koncepcionális modell kidolgozása, amely a mesterséges intelligencia vállalati tevékenységekbe történő átfogó bevezetési folyamatát írja le, biztosítva ezzel a digitális transzformáció rendszerszerű megközelítését és az MI-technológiákból származó üzleti érték maximalizálását. A tanulmány elemzi a mesterséges intelligencia bevezetésének aktuális trendjeit a vállalati szektorban, és megállapítja, hogy a vezetők 85%-a jelentős beruházásokat tervez ezen technológiákba. A statisztikai adatok azt mutatják, hogy az MI alkalmazása legmagasabb arányban a marketing és értékesítés területén figyelhető meg (a vállalatok 72%-ánál), továbbá a termékfejlesztésben és az IT-funkciókban. Elemeztük a generatív MI bevezetésének gazdasági hatását, kimutatható, hogy minden ötödik vállalat több mint 6%-kal tudta növelni bevételeit az ellátási lánc optimalizálása révén. Azonosításra kerültek a mesterséges intelligencia bevezetésének fő akadályai, többek között az üzleti értékteremtés mechanizmusainak elégtelen megértése, az integrációval kapcsolatos korlátozott ismeretek, valamint a rendszerszintű szemlélet hiánya. Kidolgozásra került az MI bevezetésének ötlépcsős koncepcionális modellje, amely magában foglalja: a stratégiai tervezést és a felkészültség értékelését; a szervezet előkészítését; a pilot tesztelést; a kiterjesztést és a kulturális transzformációt; valamint a folyamatos fejlődést és a hatékonyság nyomon követését. Meghatározásra kerültek a siker kritikus tényezői: a felső vezetés támogatása, a szervezet változásra való hajlandósága, a képzett szakemberek megléte, az adatok magas minősége és a megfelelő pénzügyi források. Felállításra került egy kockázatkezelési rendszer, amely technológiai, szervezeti, jogi és etikai aspektusokat ölel fel. Bebizonyosodott, hogy azok a vállalatok, amelyek rendszerszintű megközelítést alkalmaznak az MI integrációjára, jóval sikeresebbek, mint azok, amelyek csak szórványos, egyedi megoldásokat vezetnek be. A javasolt modell ciklikus és adaptív jellegű, lehetővé téve a szervezetek számára, hogy a megszerzett tapasztalatok és a külső feltételek változásai alapján folyamatosan módosítsák bevezetési stratégiájukat.

Додано/оновлено в НРАТ

2026-08-06