Реєстраційний номер
2125U011603, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Стаття
Назва роботи
Фразеологізми з онімним компонентом біблійного походження в українській мові
Автор
Азарова Л. Є.
Пустовіт Т. М.
Горчинська Л. В.
Azarova L. Y.
Pustovit T. M.
Gorchinska L. V.
Дата публікації
01-01-2025
Постачальник інформації
Вінницький національний технічний університет
Першоджерело
https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/46609
Видання
Ужгородський національний університет
Опис
У статті розглянуто деякі проблеми взаємозв’язку мовної та релігійної площини впливу Біблії на формування культурно-національної картини світу, адже вона є одна із «найдавніших пам’яток культури всього людства». Представлено основні особливості функціонування та розвитку біблійних фразеологізмів з онімним компонентом в українській мові (теонімів, агіонімів, демононімів), які служать для відображення релігійної картини світу. Надано їхні словникові тлумачення та біблійний сюжет, яким обумовлене виникнення біблійних фразеологічних одиниць. З’ясовано джерела виникнення, фразеотворчу активність онімів різних розрядів. Встановлено також чинники фразеологізації онімів. Аналіз дає можливість дійти висновку, що всі представлені фразеологізми з онімним компонентом біблійного походження співвідносяться з християнськими текстами. Але вони й можуть також втрачати зв’язок із ними і пов’язуватися носіями мови з легендами, переказами. Біблійні фразеологізми з онімним компонентом утворилися двома способами: у результаті експресивно-афористичного згортання того чи іншого образного сюжету міфу, притчі, розповіді з життя героїв Святого Письма, а також – цитуванням текстів Старого й Нового заповітів. Визначено, що вони виконують також емотивну функцію та у розмовно-побутовому стилі вживаються з обмеженим стилістичним забарвленням. Доведено, що імена святих християнської церкви належать як до літературно-книжних, так і до усно-розмовних традицій у розвитку української мови; виникають у процесі освоєння давніх запозичень і виступають у загальнонаціональних варіантах. Вони знаходять своє відображення у складі народних переказів, легенд, паремій (Юріїв день; не до Петра, а до Різдва). З’ясовано, що фразеологізми української мови з ономастичним компонентом можуть поповнюватися і змінюватися на основі внутрішніх законів мови (корінні), а також – прямого запозичення і калькування з інших мов. Більшість – це фразеологізми біблійного походження міжнародного типу, а саме: кальки з давньогрецької та латинської мов, які мають свої джерела виникнення.
Додано/оновлено в НРАТ
2026-11-02
