Реєстраційний номер
2126U000467, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Дослідження
Назва роботи
Моделювання переговорного процесу Україна–ЄС щодо механізму вуглецевого коригування на кордоні: застосування торгової моделі Рубінштейна
Az Ukrajna és az EU közötti tárgyalási folyamat modellezése a határon alkalmazandó szén-dioxid-kiegyenlítési mechanizmusról: a Rubinstein-alkumodell alkalmazása
Автор
Оксана Ляшенко
Ольга Дем'янюк
Lyásenko O.
Demjányuk O.
Liashenko О.
Demianiuk О.
Дата публікації
31-03-2026
Постачальник інформації
Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці II
Першоджерело
https://dspace.kme.org.ua/handle/123456789/6105
Видання
II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Egyetem
Опис
Резюме. Механізм вуглецевого коригування на кордоні (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) є одним із базових інструментів кліматичної політики Європейського Союзу в межах пакета Fit for 55. Із 1 січня 2026 року CBAM повністю набув чинності та передбачає обов’язок імпортерів вуглецево-інтенсивної продукції купувати сертифікати відповідно до обсягу вбудованих викидів CO₂. Для України запровадження цього механізму створює суттєві економічні ризики, з огляду на те, що понад 80% експорту готової сталевої продукції спрямовується до ЄС, а металургійний сектор країни характеризується домінуванням доменних технологій із середнім рівнем викидів 2,3 тонни CO₂ на тонну сталі. За оцінками GMK Centre, сукупні втрати експорту у 2026–2030 роках можуть перевищити 4,7 млрд дол. США, тоді як кумулятивний негативний вплив на ВВП становитиме до 7,2 млрд дол. США до 2030 року. Водночас переговорний процес між Україною та ЄС щодо можливих винятків або перехідних режимів імплементації CBAM залишається недостатньо інституціоналізованим і позбавленим формалізованого аналітичного підґрунтя.Метою дослідження є формалізація переговорного процесу між Україною та Європейським Союзом щодо впровадження CBAM із використанням моделі переговорів із почерговими пропозиціями (модель Рубінштейна), калібрування її параметрів на основі емпіричних економічних показників та обґрунтування оптимальних стратегій для української сторони. Методологічну основу становить класична модель переговорів Рубінштейна з урахуванням зовнішніх альтернатив. Переговори інтерпретуються як двостороння гра щодо розподілу сукупного економічного надлишку від торгівлі товарами, що підпадають під дію CBAM. Ключовими параметрами виступають коефіцієнти дисконтування, які відображають часові преференції сторін і їхню вразливість до затягування переговорів. Калібрування здійснюється на основі показників експортної залежності, структурної експозиції ВВП, потенціалу диверсифікації ринків та геополітичних обмежень. Аналіз порівняльної статики використовується для оцінки чутливості рівноважних результатів.Отримані оцінки свідчать про значну асиметрію коефіцієнтів дисконтування: δUA ≈ 0,85 та δEU ≈ 0,95. Базова рівновага передбачає частку України на рівні близько 26% сукупного надлишку, що підтверджує її структурно слабку переговорну позицію. Виокремлено три сценарії: (1) повна імплементація CBAM із річними втратами експорту до 1,6 млрд дол. США до 2030 року; (2) перехідний режим тривалістю 3–5 років за умови запровадженнянаціональної системи торгівлі викидами; (3) інтеграційний сценарій, що пов’язує CBAM із процесом євроінтеграції України. Визначено ключові стратегічні важелі посилення переговорних позицій України: диверсифікація експорту, акцентування геополітичних ризиків та прискорення декарбонізації.Використання моделі Рубінштейна забезпечує строгий формалізований підхід до аналізу переговорів щодо CBAM. Попри наявні асиметрії переговорної сили, результати дослідження ідентифікують реалістичні напрями посилення позицій України. Перспективи подальших досліджень пов’язані з багатосторонніми та динамічними розширеннями моделі.
A szén-dioxid-határkiigazítási mechanizmus (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) az Európai Unió klímapolitikájának egyik alapvető eszköze a Fit for 55 csomag keretében. 2026. január 1-jétől a CBAM a megfelelési (definitív)szakaszába lépett, és előírja, hogy a szén-dioxid-intenzív termékek importőrei a termékekbe beágyazott CO₂-kibocsátások mennyiségének megfelelően CBAM-tanúsítványokat szerezzenek be; a tanúsítványok értékesítése 2027-ben indul, az első teljesítési (leadási) kötelezettség pedig a 2026-os importokhoz kapcsolódóan esedékes. Ukrajna számára a mechanizmus bevezetése jelentős gazdasági kockázatokat hordoz, tekintettel arra, hogy a kész acéltermék-export több mint 80%-a az EU piacaira irányul, miközben az ország kohászati ágazatát a nagyolvasztós technológiák dominanciája jellemzi, átlagosan 2,3 t CO₂/tonna acél fajlagos kibocsátással. A GMK Center becslése szerint az összesített exportveszteség 2026–2030 között meghaladhatja a 4,7 milliárd USD-t, míg a GDP-re gyakorolt kumulatív negatív hatás 2030-ig elérheti a 7,2 milliárd USD-t. Ezzel párhuzamosan az Ukrajna és az EU közötti tárgyalási folyamat a CBAM esetleges kivételeiről vagy átmeneti alkalmazási rezsimjeiről mindeddig nem kellően intézményesített, és nélkülözi a formalizált elemzési megalapozást. A kutatás célja az Ukrajna és az Európai Unió közötti, a CBAM bevezetéséhez kapcsolódó tárgyalási folyamat formalizálása a váltakozó ajánlattételen alapuló tárgyalási modell (Rubinstein-alkumodell) alkalmazásával, amodellparaméterek empirikus gazdasági mutatók alapján történő kalibrálása, valamint az ukrán fél számára optimális tárgyalási stratégiák megalapozása.A módszertani keretet a Rubinstein-féle klasszikus tárgyalási modell adja, a külső alternatívák figyelembevételével. A tárgyalásokat a CBAM hatálya alá tartozó termékek kereskedelméből származó összesített gazdasági többlet felosztására irányuló kétszereplős játékként értelmezzük. A modell kulcsparaméterei a diszkontfaktorok, amelyek a felek időpreferenciáit, illetve a tárgyalások elhúzódásával szembeni sérülékenységét tükrözik. A kalibrálás az exportfüggőség, a GDP strukturális kitettsége, a piaci diverzifikációs potenciál, valamint a geopolitikai korlátok mutatói alapján történik. A komparatív statikai elemzés a modell egyensúlyi eredményeinek érzékenységvizsgálatára szolgál. Az eredmények jelentős aszimmetriát jeleznek a diszkontfaktorokban: δUA ≈ 0,85 és δEU ≈ 0,95. Az alapegyensúly Ukrajna részesedését a teljes többletből mintegy 26% körül valószínűsíti, ami megerősíti a strukturálisan gyengébb tárgyalási pozíciót. Három forgatókönyv kerül elkülönítésre: (1) a CBAM teljes körű implementációja, amely 2030-ig évi legfeljebb 1,6 milliárd USD exportveszteséget eredményezhet; (2) 3–5 éves átmeneti rezsim egy nemzeti kibocsátáskereskedelmi rendszer (ETS) bevezetésének feltétele mellett; (3) integrációs forgatókönyv, amely a CBAM-ot Ukrajna európai integrációs folyamatához kapcsolja. Az elemzés azonosítja Ukrajna tárgyalási pozícióját erősítő fő stratégiai karokat: az exportpiacok diverzifikálását, a geopolitikai kockázatok hangsúlyozását, valamint a dekarbonizáció felgyorsítását.A Rubinstein-alkumodell alkalmazása a CBAM-mal kapcsolatos tárgyalások elemzéséhez szigorú, formalizált módszertani keretet biztosít. A tárgyalási erőviszonyokban megfigyelhető aszimmetriák ellenére a kutatási eredmények reálisan körvonalazzák Ukrajna pozícióinak erősítési lehetőségeit. A további kutatások kilátásai a modell többoldalú és dinamikus kiterjesztéseihez kapcsolódnak.
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-30
