Навчання. Микола Скрипник. Гармонізація валютного регулювання та фіскальної політики України з вимогами ЄС: виклики та перспективи Ukrajna valutaszabályozásának és fiskális politikájának harmonizációja az EU követelményeivel: kihívások és kilátások

Реєстраційний номер

2126U001119, Матеріали видань та локальних репозитаріїв

Категорія

Навчання

Назва роботи

Гармонізація валютного регулювання та фіскальної політики України з вимогами ЄС: виклики та перспективи Ukrajna valutaszabályozásának és fiskális politikájának harmonizációja az EU követelményeivel: kihívások és kilátások

Автор

Микола Скрипник
Наталія Скрипник
Szkripnik M.
Szkripnik N.
Skrypnyk M.
Skrypnyk N.

Дата публікації

29-05-2026

Постачальник інформації

Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці II

Першоджерело

https://dspace.kme.org.ua/handle/123456789/6330

Видання

II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Egyetem

Опис

Резюме. Предметом дослідження є сукупність інституційних, нормативних та практичних аспектів узгодження валютного регулювання і фіскальної політики України з вимогами та стандартами Європейського Союзу. Метою статті є системний аналіз поточного стану гармонізаційних процесів у валютно-фіскальній сфері, ідентифікація ключових викликів та обґрунтування перспективних напрямів адаптації до норм ЄС в умовах тривання збройного конфлікту та реалізації євроінтеграційного курсу. Методологія дослідження базується на застосуванні системного, порівняльно-аналітичного та статистичного методів, методів узагальнення і синтезу, а також інструментарію фіскального аналізу та порівняльного правознавства. Результати дослідження засвідчують, що Україна досягла часткового прогресу у гармонізації валютного законодавства та фіскальних інструментів з правовими доробками ЄС, однак зберігаються суттєві розриви - насамперед у сфері лібералізації руху капіталу, стандартів непрямого оподаткування та інституційної спроможності фінансових регуляторів. Встановлено, що взаємодія між режимом валютного регулювання та фіскальними механізмами в умовах воєнного стану набула специфічного характеру: обмеження транскордонних операцій частково виконують роль захисного фіскального інструменту, водночас стримуючи інвестиційну активність та обсяги зовнішньоекономічних розрахунків. Зафіксовано позитивну кореляцію між фіскальною консолідацією і поетапним послабленням валютних обмежень НБУ у 2023–2025 рр. Сфера застосування результатів охоплює органи державного управління фінансами, НБУ, Мінфін, а також наукову спільноту у сфері публічних фінансів та євроінтеграції. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання розроблених рекомендацій при формуваннідержавної стратегії євроінтеграційних реформ у фінансово-фіскальній сфері. Висновки підтверджують необхідність розробки скоординованої стратегії синхронної лібералізації валютного регулювання та фіскальної консолідації в контексті виконання зобов'язань за Угодою про асоціацію та вимог переговорних розділів ЄС. A kutatás tárgyát azoknak az intézményi, normatív és gyakorlati szempontoknak az összessége képezi, amelyek Ukrajna valutáris szabályozásának és fiskális politikájának az Európai Unió követelményeivel és standardjaival való összehangolásához kapcsolódnak. A tanulmány célja a valutáris-fiskális szférában zajló harmonizációs folyamatok jelenlegi állapotának rendszerszintű elemzése, a fő kihívások azonosítása, valamint az uniós normákhoz való alkalmazkodás perspektivikus irányainak megalapozása a fegyveres konfliktus folytatódása és az európai integrációs irányvonal megvalósítása mellett. A kutatás módszertana a rendszerszemléletű, összehasonlító-analitikus és statisztikai módszerek, az általánosítás és szintézis módszerei, továbbá a fiskális elemzés és az összehasonlító jogtudomány eszköztárának alkalmazásán alapul. A kutatás eredményei azt mutatják, hogy Ukrajna részleges előrehaladást ért el a valutáris jogszabályok és a fiskális eszközök uniós joganyaggal való harmonizációjában, ugyanakkor továbbra is jelentős eltérések maradtak fenn – elsősorban a tőkemozgások liberalizációja, a közvetett adóztatás standardjai, valamint a pénzügyi szabályozó szervek intézményi kapacitása terén. Megállapítást nyert, hogy a valutáris szabályozási rendszer és a fiskális mechanizmusok közötti kölcsönhatás a hadiállapot körülményei között sajátos jelleget öltött: a határokon átnyúló műveletek korlátozásai részben védelmi jellegű fiskális eszközként működnek, ugyanakkor visszafogják a beruházási aktivitást és a külgazdasági elszámolások volumenét. A kutatás pozitív korrelációt mutatott ki a fiskális konszolidáció és az Ukrán Nemzeti Bank valutáris korlátozásainak 2023–2025 közötti fokozatos enyhítése között. Az eredmények alkalmazási területe kiterjed az állami pénzügyi irányítás szerveire, az Ukrán Nemzeti Bankra, a Pénzügyminisztériumra, valamint az államháztartás és az európai integráció kérdéseivel foglalkozó tudományos közösségre. A kutatás gyakorlati értéke abban rejlik, hogy a kidolgozott ajánlások felhasználhatók a pénzügyi-fiskális szférát érintő európai integrációs reformok állami stratégiájának kialakításakor. A következtetések megerősítik annak szükségességét, hogy összehangolt stratégia készüljön a valutáris szabályozás szinkronizált liberalizációjára és a fiskális konszolidációra az Egyesülési Megállapodásból fakadó kötelezettségek, valamint az EU tárgyalási fejezeteinek követelményei teljesítésével összefüggésben.

Додано/оновлено в НРАТ

2026-06-17