Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2223U003452, Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти Категорія Інше Назва роботи Шкідники сої та захист від них в ННВЦ «Дослідне поле Докучаєвське» Харківського району Харківської області Pests of soybeans and protection against them in the Dokuchaevskoe Experimental Field" NNVC, Kharkiv District, Kharkiv Region Автор Лоскот М. М.51bcfa89-ee79-4de1-90a0-c15252fe755e-1 Дата публікації 01-01-2023 Постачальник інформації Державний біотехнологічний університет Першоджерело https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/50547 Видання Харків: ДБТУ Опис Дослідження проведені в ННВЦ «Дослідне поле Докучаєвське» Харківського району Харківської області. Аналіз видового складу шкідників у господарстві свідчить, що в систематичному відношенні найбільша кількість шкідливих видів належить до напівтвердокрилих (Hemiptera) та твердокрилих (Соleoptera) – по 30 % від загальної кількості комах-фітофагів. До третьої за чисельністю видів групи належать лускокрилі (Lepidoptera) – 25 %. Менш численними є представники рядів прямокрилі (Orthoptera), трипси (Thysanoptera) та рівнокрилі (Homoptera), які склали по 5 % від загальної кількості шкідників. Домінуючим видом на посівах сої була бавовникова совка Helicoverpa armigera (Hübner, [1808]) за якою були проведені більш детальні обліки. Імаго бавовникової совки з’явились на посівах 15 червня. Вони додатково живились на прилеглій квітучій трав’янистій рослинності і через 11 днів почали відкладати яйця. Перші яйця з’явились 26 червня. Масове відродження гусениць припало на фазу кінця цвітіння. Погодні умови сприяли розвитку гусениць, яке тривало близько 22 днів. Чисельність бавовникової совки, а саме гусениць шкідника, була незначна. Заселеність бавовниковою совкою на посівах сої не перевищувала ЕПШ (2−3 гусениці на 1 рослину), а отже захист сої від шкідників не проводився. У зв'язку з тим, що на посівах сої у ННВЦ «Дослідне поле Докучаєвське» обробок проти бавовникової совки чи інших шкідників на сої не проводили, практичних розрахунків ми не робили. Тому теоретично розрахуємо економічну ефективність препарату на прикладі інсектициду Ампліго 150 ZC, з нормою витрати 0,3 л/га який можна було б використати проти бавовникової совки та інших шкідників, якби їх чисельність була вищою за ЕПШ. При застосуванні інсектициду Ампліго 150 ZC (0,3 л/га) Умовний чистий додатковий прибуток буде 1780,24 грн. Окупність додаткових витрат становитиме 1,49 грн. Рентабельність, яку ми б отримали, якщо використовувати Ампліго 150 ZC склала 202,4 %. Такі дані свідчать про економічний ефект від застосування інсектициду Ампліго 150 ZC на сої для захисту від бавовникової совки. The research was conducted at the Dokuchaevskoye Experimental Field Research Center of Kharkiv District, Kharkiv Region. The analysis of the species composition of pests in the economy shows that, systematically, the largest number of harmful species belongs to Hemiptera and Soleoptera - 30% of the total number of phytophagous insects. Lepidoptera (Lepidoptera) belong to the third group with the largest number of species - 25%. Representatives of Orthoptera, Thysanoptera, and Homoptera orders are less numerous, accounting for 5% of the total number of pests. The dominant species on soybean crops was the cotton bollworm Helicoverpa armigera (Hübner, [1808]), which was the subject of more detailed records. Adults of the cotton bollworm appeared on the crops on June 15. They additionally fed on the nearby blooming herbaceous vegetation and after 11 days began to lay eggs. The first eggs appeared on June 26. The mass revival of caterpillars fell on the phase of the end of flowering. The weather conditions favored the development of the caterpillars, which lasted about 22 days. The number of cotton bollworms, namely the caterpillars of the pest, was insignificant. The population of cotton bollworms on soybean crops did not exceed the EPSH (2−3 caterpillars per 1 plant), and therefore soybean protection from pests was not carried out. In connection with the fact that no treatment against cotton bollworm or other soybean pests was carried out on the soybean crops at the Dokuchaevskoe Experimental Field Research Center, we did not make practical calculations. Therefore, let's theoretically calculate the economic efficiency of the drug on the example of Ampligo 150 ZC insecticide, with a rate of consumption of 0.3 l/ha, which could be used against the cotton bollworm and other pests, if their number was higher than the EPSH. When using Ampligo 150 ZC insecticide (0.3 l/ha), the conditional net additional profit will be UAH 1,780.24. Payback for additional costs will be UAH 1.49. The profitability we would get if we used Ampligo 150 ZC was 202.4%. Such data indicate the economic effect of using Ampligo 150 ZC insecticide on soybeans to protect against the cotton bollworm. Додано в НРАТ 2025-11-21 Закрити