Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2225U000822, Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти Категорія Бакалаврська робота Назва роботи Дослідження токсичності сполук кадмію біологічними методами Автор Євтушок Руслана Миколаївна Дата публікації 01-01-2025 Постачальник інформації Київський національний університет імені Тараса Шевченка Першоджерело https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/8318 Видання Київський національний університет імені Тараса Шевченка Опис В довкіллі спостерігається щорічне накопичення різних груп токсикантів, в особливості, важких металів, які є малорозчинними та здатні накопичуватись у трофічному ланцюгу, що призводить до багатократного збільшення їх концентрації у тканинах живих організмів. Одними з найбільш небезпечних важких металів для біоти є свинець і кадмій, які володіють політропною дією. За умов інтоксикації свинцем та кадмієм, на шляхах їх транспорту, розподілу, клітинного метаболізму, біотрансформації, депонування та екскреції відбуваються молекулярні перебудови у процесах енергетичного та біосинтетичного обміну. Більше, ніж 95% кадмію, що надійшли в організм, зв'язується з еритроцитами, клітинами печінки, нирок та інших внутрішніх органів, а інша частина – з переносниками органічної природи (альбумін, продукти білкового катаболізму, хелатори типу глутатіону) .Одним із найбільш поширених джерел кадмію гірничовидобувні галузі промисловості, що приводить до накопичення цього металу в місцях розташування даних об’єктів. В місцях накопичення кадмію висока імовірність його підвищення в овочах, а також у органах і тканинах сільськогосподарських тварин. Орієнтуючись на наукові дослідження виявлено, що концентрація кадмію на рівні 0,05моль/мг у розчинах ґрунту достатня для того, щоб більшість сільськогосподарських культур накопичували кадмій до рівня, що робить рослини небезпечними для споживання. Біоакумуляція кадмію морськими організмами являє собою потенційну небезпеку для здоров'я людини. У метаболізмі кадмію в органах і тканинах тварин важливу роль відіграють металотіонеїни – низькомолекулярні білки, в яких третина амінокислот представлена цистеїном. Вони містять значну кількість сульф-гідрильних груп, причому внаслідок відсутності внутрішньомолекулярних SH-зв’язків, ці групи перебувають у вільній формі. Найбільше відрізняються в цьому молюски через свою виражену спорідненість до кадмію. Токсичність кадмію залежить від вмісту інших металів в харчових продуктах, зокрема цинку та свинцю. Кафедра екології та зоології Додано в НРАТ 2025-11-10 Закрити