Реєстраційний номер
2226U000193, Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти
Категорія
Бакалаврська робота
Назва роботи
Природність художнього перекладу: проблематика третього коду
Naturalness of Literary Translation: The Problem of the Third Code
Автор
Назарова Вікторія Олегівна
Дата публікації
18-06-2026
Постачальник інформації
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Першоджерело
https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/38452
Видання
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Опис
У бакалаврській роботі досліджено природність німецько-українського художнього перекладу крізь призму проблематики третього коду. Актуальність роботи зумовлена поширенням систем машинного перекладу в перекладацькій практиці та потребою з’ясувати, як машинна пропозиція впливає на природність художнього тексту. Об’єктом дослідження є німецько-український художній переклад, предметом — прояви третього коду, що виникають під впливом вихідного тексту та машинного перекладу, а також тактики їхнього уникнення. Мета роботи полягає у виявленні, описі й класифікації таких проявів та систематизації способів їх подолання. Матеріялом дослідження слугують роман Ф. Кафки Der Prozess, український переклад П. Таращука, машинний переклад DeepL і переклад, виконаний перекладачем за допомогою DeepL у межах сліпої ситуаційної розвідки. Для розв’язання поставлених завдань використано порівняльно-перекладознавчу аналізу, зіставно-описову методу, кількісну аналізу, елементи контекстуальної й прагматичної аналізи та методу узагальнення. У роботі уточнено поняття природности й третього коду, описано вплив нейронних систем машинного перекладу на перекладацький вибір, а також класифіковано прояви третього коду на граматичному, синтаксичному, лексико-сполучному та стилістичному рівнях. Результати аналізи показали, що найбільше проявів третього коду містив машинний переклад DeepL. Переклад, виконаний із використанням DeepL, частково усував машинні рішення, але водночас переймав низку граматично безпечних і зовні природних конструкцій. Переклад П. Таращука здебільшого демонстрував вільніші й природніші українські рішення. У підсумку систематизовано тактики мінімізації третього коду: вилучення надлишкових елементів, активізацію, вербалізацію, синтаксичне стискання, модуляцію, прагматичну адаптацію, перевірку сполучуваности та стилістичне варіювання діялогу.
The bachelor’s thesis examines the naturalness of German-Ukrainian literary translation through the problem of the third code. Its relevance is determined by the spread of machine translation systems in translation practice and by the need to clarify how a machine-generated proposal affects the naturalness of a literary text. The object of the study is German-Ukrainian literary translation; the subject is the manifestations of the third code that arise under the influence of the source text and machine translation, as well as strategies for avoiding them. The aim is to identify, describe and classify such manifestations and to systematize ways of overcoming them. The material consists of Franz Kafka’s novel Der Prozess, P. Tarashchuk’s Ukrainian translation, the DeepL machine translation, and a translation produced with the help of DeepL within a blind situational case study. The research uses comparative translation analysis, the contrastive-descriptive method, quantitative analysis, elements of contextual and pragmatic analysis, and generalization. The thesis clarifies the concepts of naturalness and the third code, describes the influence of neural machine translation systems on translation choices, and classifies the manifestations of the third code at the grammatical, syntactic, lexico-collocational and stylistic levels. The results show that the largest number of third-code manifestations occurred in the DeepL machine translation. The translation produced with DeepL partly corrected machine-generated solutions, but also adopted a number of grammatically safe and seemingly natural constructions. P. Tarashchuk’s translation generally demonstrated freer and more natural Ukrainian solutions. As a result, the thesis systematizes strategies for minimizing the third code: omission of redundant elements, activation, verbalization, syntactic compression, modulation, pragmatic adaptation, checking collocational compatibility and stylistic variation in dialogue.
Додано/оновлено в НРАТ
2026-11-07