Європейське патентне відомство та Відомство з інтелектуальної власності Європейського Союзу презентували звіт за результатами спільного дослідження чинників, які здійснюють визначальний вплив на сферу ІВ та розвиток бізнесу.
Європейське патентне відомство та Відомство з інтелектуальної власності Європейського Союзу презентували звіт за результатами спільного дослідження чинників, які здійснюють визначальний вплив на сферу ІВ та розвиток бізнесу.
Матеріали звіту засвідчують, що компанія, яка має хоча б один зареєстрований об’єкт ІВ (патент на винахід або корисну модель, промисловий зразок або торговельну марку), генерує у середньому на 20% вищий дохід у розрахунку на одного співробітника, ніж та, яка не володіє жодним ОІВ та сплачує своїм працівникам на 19% вищу заробітну плату.
Дослідження «Intellectual property rights and firm performance in the EU» проводилось на даних репрезентативної вибірки (127 тис. компаній, які представляли 28 країн-членів ЄС) та містить інформацію, зібрану станом на 1 січня 2020 року. У звіті міститься економетричний аналіз, завдяки якому визначався вплив ІВ-активів на бізнес, також визначались зв’язки із розміром бізнесу та сектору економіки. Найбільший потенціал використання ОІВ демонструють представники малих та середніх підприємств. Близько 60% крупних компаній мають ПІВ. Менше 9% малого бізнесу володіє ПІВ, фірми, які мають ІВ-активи, забезпечують на 68% вищий дохід на одного працівника, ніж фірми без ОІВ у власності.
На сайті ОЕСР опубліковано звіт «Основні показники розвитку науки і технологій», том перший за 2020 рік.
На сайті ОЕСР опубліковано звіт «Основні показники розвитку науки і технологій», том перший за 2020 рік.
Ця публікація, що виходить раз на два роки, містить набір показників, які відображають рівень та структуру зусиль, докладених країнами – членами ОЕСР та сімома економіками, що не входять до цього об’єднання (Аргентина, Китай, Румунія, Російська Федерація, Сінгапур, Південно-Африканська Республіка, Китай) у галузі підтримки науки і технологій. У звіті представлені як звітні показники (остаточні значення та попередні оцінки), так і прогнози. Йдеться про ресурси, спрямовані на дослідження та розробки, патентування, технологічний платіжний баланс, міжнародну торгівлю тощо.
Розпочалось виконання проєкту FIT-4-NMP, учасником якого є Національна академія наук України. Консорціум проєкту складається з 10-ти партнерів, 9 із яких представляють країни Європейського Союзу – Люксембург, Нідерланди, Польщу, Румунію, Чехію, Литву, Латвію та Словаччину.
Розпочалось виконання проєкту FIT-4-NMP, учасником якого є Національна академія наук України. Консорціум проєкту складається з 10-ти партнерів, 9 із яких представляють країни Європейського Союзу – Люксембург, Нідерланди, Польщу, Румунію, Чехію, Литву, Латвію та Словаччину.
Проєкт орієнтований на пошук і стимулювання участі талановитих новачків із недостатньо представлених регіонів ЄС та асоційованих країн у проєктах наступної рамкової програми ЄС «Горизонт Європа» за напрямами, що пов’язані з нанотехнологіями, новими матеріалами та технологіями виробництва (NMP).
Підтримка буде надаватись науково-дослідним та виробничим установам, а також представникам малого й середнього бізнесу, що не брали участі або мали невдалий досвід участі у проєктах програми «Горизонт 2020». Форма підтримки – забезпечення участі у європейських конференціях та регіональних брокерських заходах ЄС, індивідуальні консультації при підготовці пропозицій для участі в нових конкурсах програми «Горизонт Європа».
10 лютого 2021 року Міністерство освіти і науки розпочало прийом заявок та інформаційних матеріалів від наукових установ, які планують у І півріччі 2021 року пройти державну атестацію.
10 лютого 2021 року Міністерство освіти і науки розпочало прийом заявок та інформаційних матеріалів від наукових установ, які планують у І півріччі 2021 року пройти державну атестацію.
Про це йдеться у листі МОН від 9 лютого 2021 року № 7/122-21. Наукові установи мають внести відомості про наукову діяльність в інформаційно-аналітичну систему до 5 березня 2021 року й подати документи до МОН у термін до 19 березня 2021 року.
Більш докладна інформація про державну атестацію наукових установ представлена на офіційному сайті МОН.
9 лютого 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
9 лютого 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
Про це йдеться у листі МОН від 9 лютого 2021 року № 7/122-21. Наукові установи мають внести відомості про наукову діяльність в інформаційно-аналітичну систему до 5 березня 2021 року й подати документи до МОН у термін до 19 березня 2021 року.
Більш докладна інформація про державну атестацію наукових установ представлена на офіційному сайті МОН.
Національний фонд досліджень України запрошує до співпраці українських та іноземних учених, які мають науковий ступінь, досвід дослідницької діяльності, наукові публікації, експертної діяльності.
Національний фонд досліджень України запрошує до співпраці українських та іноземних учених, які мають науковий ступінь, досвід дослідницької діяльності, наукові публікації, експертної діяльності.
Ознайомитися більш детально з вимогами до претендентів та порядком реєстрації можна на сайті НФДУ.
26 квітня 2021 року відбудеться Міжнародний день інтелектуальної власності.
26 квітня 2021 року відбудеться Міжнародний день інтелектуальної власності.
Організатор – Всесвітня організація інтелектуальної власності.
У 2021 році центральною темою дня інтелектуальної власності обрано весь цикл діяльності малих та середніх підприємств, – від виникнення ідеї до виведення продукту на ринок.
Міжнародний день ІВ 2021 підкреслює ключову роль прав інтелектуальної власності у наданні допомоги мільйонам малих та середніх підприємств світу у побудові більш сильного та конкурентоспроможного бізнесу. Під час цьогорічної кампанії World IP Day ВОІВ будуть розглянуті питання використання інтелектуальної власності для комерціалізації ідей та розвитку підприємств.
Державне агентство з питань розвитку освіти Латвійської Республіки пропонує українським студентам, здобувачам та науковцям скористатися можливостями для навчання/дослідження в закладах вищої освіти Латвії та взяти участь у літніх школах у 2021/2022 навчальному році.
Державне агентство з питань розвитку освіти Латвійської Республіки пропонує українським студентам, здобувачам та науковцям скористатися можливостями для навчання/дослідження в закладах вищої освіти Латвії та взяти участь у літніх школах у 2021/2022 навчальному році.
Пропозиція надається у рамках Угоди між Урядом України та Урядом Латвії у сфері освіти, науки, молоді та спорту.
Стипендії для навчання на бакалавраті та у магістратурі надаються на один навчальний рік терміном до 10 місяців, для аспірантів – до 11 місяців. Стипендія для навчання в магістратурі за програмами вивчення латинської філології, літератури, культури та історії Латвії може бути надана на два академічних роки, тобто на весь час навчання у магістратурі.
Право на отримання державної стипендії Латвії для проведення досліджень мають лише академічні та наукові співробітники зарубіжних вищих навчальних закладів і дослідницьких установ. Їм стипендія надається на термін до 5 місяців.
Документи для літніх шкіл подаються безпосередньо організаторам літніх шкіл, які самостійно інформують претендентів про результати конкурсу. Розмір латвійської стипендії для літньої школи складає 711 євро на особу на час літньої школи, але кошти передаються не безпосередньо переможцям, а організаторам літньої школи. Учасники літніх шкіл повинні самостійно оплачувати дорожні витрати.
Усю необхідну інформацію та форми для заповнення можна знайти на сайті Державного агентства з питань розвитку освіти Латвійської Республіки.
Подати заявку на участь у державній стипендійній програмі та участь у літніх школах для українських студентів та здобувачів на 2021/2022 роки можна до 1 квітня 2021 року.
Міністерство освіти і науки України формуючи свої плани діяльності у сфері розвитку вищої освіти, науки та інновацій на 2021 рік, виходить зі Стратегії розвитку вищої освіти на 2021–2031 роки, встановлюючи чіткі цілі та індикатори досягнення, працюватиме над формуванням та реалізацією пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності на середньостроковий період, продовжуватиме розроблення законопроєкту «Про освіту дорослих», опікуватиметься створенням ефективної моделі автономного закладу вищої освіти, підвищенням рівня упровадження результатів наукових досліджень.
Міністерство освіти і науки України формуючи свої плани діяльності у сфері розвитку вищої освіти, науки та інновацій на 2021 рік, виходить зі Стратегії розвитку вищої освіти на 2021–2031 роки, встановлюючи чіткі цілі та індикатори досягнення, працюватиме над формуванням та реалізацією пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності на середньостроковий період, продовжуватиме розроблення законопроєкту «Про освіту дорослих», опікуватиметься створенням ефективної моделі автономного закладу вищої освіти, підвищенням рівня упровадження результатів наукових досліджень.
Наразі визначено наступні ключові завдання:
– внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» в частині надання закладам повноважень самостійно розпоряджатися коштами, визначати внутрішню систему оплати праці, вільно залучати пожертви та інвестиції, залишаючись неприбутковою організацією з усіма податковими пільгами;
– підготовка Закону України «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні», формування переліку середньострокових (тематичних) пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності;
– підготовка законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу»;
– підготовка законів України «Про підтримку і розвиток наукових обʼєктів, що становлять національне надбання», «Про інноваційні парки», «Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності», «Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво».
Серед завдань МОН на 2021 рік у сфері вищої освіти:
– пілотування єдиного державного кваліфікаційного іспиту або його окремих елементів із використанням організаційно-технологічних процесів ЗНО;
– отримати позику в розмірі 200 млн дол. США для подальшої підтримки реформ у сфері вищої освіти;
– запустити електронну систему моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої освіти;
– розробити та запустити Єдину міжвідомчу електронну платформу для набору іноземних студентів;
– реалізувати план популяризації вищої освіти в Україні для іноземних студентів.
Серед важливих завдань – долучення України до наступної рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» (2021–2027 рр.) та програми з досліджень та навчання «Євратом» (2021–2025 рр.).
