Харків став першим осередком регіональної цифровізації. Тут призначено першого в Україні Chief Digital Transformation Officer (CDTO) – Олега Дробота, який зі своєю командою у співпраці з Мінцифрою буде працювати над цифровими трансформаціями міста.
Харків став першим осередком регіональної цифровізації. Тут призначено першого в Україні Chief Digital Transformation Officer (CDTO) – Олега Дробота, який зі своєю командою у співпраці з Мінцифрою буде працювати над цифровими трансформаціями міста.
13 грудня 2019 року відбулась презентація пріоритетних для Харкова проєктів, а саме: програми з цифрової грамотності; проєктів е-Малятко, e-Health, тощо. Проголошено що у 2020 році планується провести курси з цифрової грамотності на порталі Дія для 100 тис. харків’ян та надати біля 1 млн. послуг онлайн.
12 грудня 2019 року відбулось засідання Ради Північно-Східного наукового центру НАН та Міністерства освіти і науки України. Обговорювалась реформа наукової сфери та формування законодавства, яке дозволить більш ефективно працювати науковим організаціям.
12 грудня 2019 року відбулось засідання Ради Північно-Східного наукового центру НАН та Міністерства освіти і науки України. Обговорювалась реформа наукової сфери та формування законодавства, яке дозволить більш ефективно працювати науковим організаціям.
У засіданні взяли участь представники НАН України, галузевих академій, ректори провідних харківських вузів, представники Академії правових наук України.
Одне з головних питань – розгляд
пропозицій щодо законодавчого забезпечення можливостей створення наукових
об’єднань, завдяки яким близькі за профілем наукові організації зможуть
концентрувати свої ресурси. Ще одна важлива тема – удосконалення законодавства,
яке забезпечує комерціалізацію інтелектуальної власності, адже діючі закони не
достатньо ефективні, а без законодавчого врегулювання цієї сфери розвиток
інноваційної діяльності та формування інноваційної економіки неможливі.
За результатами засідання були прийняті
пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну
діяльність», а також про підготовку проєкту Закону України «Про
спеціальний режим інноваційної діяльності інноваційних парків». Пропозиції
будуть спрямовані до Президії Національної академії наук України, Комітету Верховної
Ради України з питань освіти, науки та інновацій, до Національної ради з питань
розвитку науки.
6-7 грудня 2019 року відбувся семінар «Рамкова програма ЄС «Горизонт 2020»: можливості використання науково-дослідної інфраструктури для українських вчених та підприємців». Організаторами заходу виступили Міністерство освіти і науки України та Державна науково-технічна бібліотека.
6-7 грудня 2019 року відбувся семінар «Рамкова програма ЄС «Горизонт 2020»: можливості використання науково-дослідної інфраструктури для українських вчених та підприємців». Організаторами заходу виступили Міністерство освіти і науки України та Державна науково-технічна бібліотека.
Участь
у семінарі взяли науковці, інноватори, підприємці,
керівники закладів вищої освіти та наукових установ, представники центральних
органів виконавчої влади, що відповідають за формування політики у сфері науки.
На
семінарі обговорювались:
– плани
МОН щодо Концепції державної політики для розвитку дослідницьких інфраструктур,
чільне місце в яких посідає створення Національної дорожньої карти
дослідницьких інфраструктур та її головних елементів (Дмитро Чеберкус,
Генеральний директор Директорату науки МОН);
– механізми
роботи та включення проєктів до Дорожньої
карти ESFRI, рекомендації щодо вдосконалення процесу інтеграції українських
дослідницьких інфраструктур до європейських та можливості їх включення до Дорожньої
карти ESFRI (Домінік Собчак, виконавчий секретар ESFRI);
– правила
та перспективи приєднання українських дослідницьких інфраструктур до
консорціумів дослідницької інфраструктури ERIC, а також рекомендації щодо спільного використання спеціальних
інструментів для проведення спільних досліджень (директор з наукової роботи
E-RIHS Лука Пецатті та виконавчий директор EMBRC Ніколя Паде);
– фінансування
та залучення коштів з бюджету України на підтримку консорціумів, адже отримання
членства передбачає оплату відповідних внесків та фінансування з державного
бюджету (Микола Дзюбинський, керівник проєкту Європейської комісії);
–
сучасний стан електронної інфраструктури та відкритої науки в Україні, а саме
наявні українські е-інфраструктури та їхні європейські прототипи, відкриті
наукові публікації, дослідницькі інфраструктури вільного доступу, інструмент Open Ukrainian Citation Index (Андрій Василенко, державний експерт
експертної групи з питань розвитку дослідницьких інфраструктур директорату
науки МОН);
– практичні
аспекти використання дослідницьких інфраструктур у науково-технічній
діяльності, зокрема для вироблення конкурентноспроможних проєктних пропозицій (Максим
Вакуленко, завідувач відділу наукової роботи Державної науково-технічної
бібліотеки України, керівник НКП «Дослідницькі інфраструктури»).
З
доповідями про участь в програмі «Горизонт 2020» виступали українські
дослідниці – координатор НКП «Горизонт 2020»
Тетяна Степанова, яка розповіла про довгострокову стратегію «Blue growth», її компоненти та гранти, та
національний координатор проєкту COLOSS Марія
Федоряк, яка поділилася власним досвідом участі у проєкті COLOSS та охарактеризувала основні
напрямки роботи міжнародної некомерційної асоціації Coloss.
Міністерство освіти і науки України листом №1/9-747 від 05.12.2019 р. звернулось до керівників закладів освіти та наукових установ щодо міжнародного дня боротьби з корупцією.
Міністерство освіти і науки України листом
№1/9-747 від 05.12.2019 р. звернулось до керівників закладів
освіти та наукових установ щодо міжнародного дня
боротьби з корупцією.
У листі зазначається, що заклади освіти та наукові установи мають
бути осередками, в яких закладаються ціннісні орієнтири молодого покоління, чий
світогляд, ціннісні переконання, способи мислення визначатимуть майбутнє країни.
Нетерпимість до корупції має бути
наскрізним принципом реалізації освітніх і наукових програм, роботи зі
студентами та учнями, загальної політики закладів освіти, наукових установ та
щоденної поведінки їхніх працівників.
Засади боротьби з корупцією, закладені у
міжнародних документах, зокрема у Цивільній конвенції про боротьбу з корупцією
1999 року та Конвенції ООН проти корупції 2003 року, повинні стати і для нас орієнтиром.
МОН закликає керівників, педагогічних,
науково-педагогічних і наукових працівників усіх закладів освіти та наукових
установ 9-13 грудня провести бесіди, дискусії, обговорення із учнями/студентами
про сутність явища корупції, її руйнівні наслідки для роботи демократичних інституцій,
верховенства права, ефективного функціонування усіх органів влади.
Наказом МОН України від 09.12.2019 № 1529 затверджено перелік проєктів наукових робіт, науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених, які працюють (навчаються) у закладах вищої освіти та наукових установах, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, які пройшли конкурсний відбір. Їх фінансування розпочнеться з січня 2020 року і буде здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету.
Наказом МОН України від 09.12.2019 № 1529 затверджено перелік проєктів
наукових робіт, науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених,
які працюють (навчаються) у закладах вищої освіти та наукових установах, що
належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, які пройшли
конкурсний відбір. Їх фінансування розпочнеться з січня 2020 року і буде
здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету.
Міністерство освіти і науки разом з 11-ма українськими та європейськими закладами вищої освіти працюватиме над розбудовою безпечного громадянського середовища в Україні. Результати проєкту будуть використовуватись для програм навчання і підвищення кваліфікації педагогів.
Міністерство освіти і науки разом з 11-ма українськими та європейськими закладами вищої освіти працюватиме над розбудовою безпечного громадянського середовища в Україні. Результати проєкту будуть використовуватись для програм навчання і підвищення кваліфікації педагогів.
Про це йшлося під час установчої зустрічі партнерів проєкту, який реалізується в межах Програми Європейського Союзу Еразмус+ за напрямом «Розвиток потенціалу вищої освіти».
Над
втіленням проєкту працюватимуть 7 українських вишів, а саме: Харківський
національний університет радіоелектроніки; Український католицький університет;
Державний університет інфраструктури та технологій; Національний університет
“Острозька Академія”; Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв;
Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії
державного управління при Президентові України; Горлівський інститут іноземних
мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет». Від європейських
партнерів до складу консорціуму увійшли: Університет Ювяскюля; Вища інженерна школа
Франції; Університет Коїмбри; Університет Тарту.
Проєкт триватиме впродовж
2019-2022 років і допоможе запровадити міждисциплінарні та короткострокові
сертифіковані освітні програми, спрямовані розбудову експертної інфраструктури
для проведення міждисциплінарних досліджень і дослідницько-орієнтованих занять.
Передбачається, що навчальні модулі з інформаційної безпеки будуть побудовані
із застосуванням технологій превентивного навчання, які використовуються у
системах штучного інтелекту країн Європейського Союзу.
6 грудня 2019 року відбувся семінар «Рамкова програма ЄС «Горизонт 2020»: можливості використання науково-дослідної інфраструктури для українських вчених та підприємців».
6 грудня 2019 року відбувся семінар «Рамкова програма ЄС «Горизонт 2020»: можливості використання науково-дослідної інфраструктури для українських вчених та підприємців».
На заході йшлося про створення Національної дорожньої карти дослідницьких інфраструктур. Цей документ збере провідні українські наукові інфраструктури, для підтримки яких держава направлятиме основні ресурси. Про це повідомив генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.
Він пояснив, що триває підготовка концепції розвитку інфраструктур, одним із ключових елементів якої і буде створення Національної дорожньої карти дослідницьких інфраструктур.
Робота буде проводитись у 4 етапи: ідентифікація, класифікація та систематизація інфраструктур; визначення пріоритетних інфраструктур; формування міжнародних зв’язків; активна фаза розвитку (розрахована на 10 років).
Зараз найскладнішим завданням є розробка методології. Потрібно визначитись, за якими принципами відбиратиметься інфраструктура для включення до карти. Адже саме на підтримці цих інфраструктур буде зосереджнено державну підтримку. «Наразі є бачення таких критеріїв: відкритий доступ, міжнародний зв’язок, унікальність тощо. Але в підсумку це має бути узгоджена позиція всіх зацікавлених сторін, і насамперед ми маємо почути думку науковців», – підкреслив Дмитро Чеберкус.
Він додав, що під час створення карти Україна орієнтуватиметься на досвід Європи. Зокрема, йдеться про ESFRI – стратегічний дорадчий орган ЄС, утворений 2002 року для координації національних політик та політики ЄС щодо розвитку дослідницьких інфраструктур. ESFRI, зокрема, формує важливий стратегічний документ – Дорожню карту розвитку дослідницьких інфраструктур. До неї включаються ті об’єкти інфраструктури, які визнані пріоритетними на загальноєвропейському рівні та мають ключове значення для довгострокових потреб Європейського дослідницького простору.
Під час семінару виконавчий секретар ESFRI Домінік Собчак позитивно оцінив зусилля України щодо розвитку інфраструктур та план дій зі створення національної дорожньої карти. Він докладно розповів про механізм роботи та включення проєктів до дорожньої карти ESFRI, а також надав важливі рекомендації щодо інтеграції вітчизняних інфраструктур до Європейського дослідницького простору.
На виконання положень Угоди про наукове співробітництво між Національною академією наук (НАН) України та Чеською академією наук (ЧАН) та з метою поновлення плану наукового співробітництва між академіями на 2020-2022 роки затверджено узгоджений з ЧАН Перелік спільних українсько-чеських проєктів.
На виконання положень Угоди про наукове співробітництво між Національною академією наук (НАН) України та Чеською академією наук (ЧАН) та з метою поновлення плану наукового співробітництва між академіями на 2020-2022 роки затверджено узгоджений з ЧАН Перелік спільних українсько-чеських проєктів.
Йдеться про проєкти, які реалізуються у рамках Протоколу до угоди про наукове співробітництво, відібрані за результатами спільного конкурсу НАН України та ЧАН.
16-18 грудня 2019 року відбудеться тренінг «Підтримка співпраці між Україною та ЄС в галузі досліджень та інновацій: тренінги для експертів «Horizon 2020».
16-18 грудня 2019 року відбудеться тренінг «Підтримка
співпраці між Україною та ЄС в галузі досліджень та інновацій: тренінги для
експертів «Horizon 2020».
Організатори заходу
– Міністерство освіти і науки та Європейська Комісія. Мета – надання допомоги
дослідникам державного та приватного секторів при підготовці та поданні
пропозицій.
Це дозволить забезпечити успішну участь України в інтеграції до
Європейського дослідницького простору. Тренінг буде спрямований на навчання
експертів, які в майбутньому зможуть консультувати науковців. Учасникам
розкажуть про важливі аспекти змісту та структури пропозиції про критерії
оцінювання та правила створення консорціуму.
На тренінг запрошуються українські дослідники та виконавці проєктів у програмі «Горизонті 2020». Захід відбудеться уприміщенні Державної науково-технічної бібліотеки України. Для участі потрібно попередньо зареєструватись.
4 грудня 2019 року відбулось засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
4 грудня 2019 року відбулось засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Під час засідання розглядались законопроєкти щодо внесення змін до системи фінансування вищої освіти, обговорювались рекомендації круглого столу на тему: «Щодо застосування критеріїв оцінки науково-педагогічної або наукової діяльності здобувачів вчених звань».
