Науковцям новини

Цьогоріч в Україні почнеться оцінювання наукових установ за новими правилами – його проводитимуть незалежні експерти на основі єдиних, прозорих критеріїв, з урахуванням специфіки кожного закладу. Від результатів залежатиме рівень державної підтримки.

Старт державній атестації відкриває наказ Міністерства освіти і науки України від 17.09.2018 № 1008 «Деякі питання державної атестації наукових установ», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 року, яким затверджено методику оцінювання, а також положення про експертні групи та експертну комісію. Він діє з 2 січня 2019 року, а оприлюднений 9 січня 2019-го.

«Протягом останніх двох років ми разом із науковою спільнотою провели серйозну підготовчу роботу, щоб із 2019-го почалася передбачена законом атестація наукових установ за новими правилами. Зокрема, Урядом було прийнято Порядок атестації в який заклали дві найважливіші речі., Перше – оцінювати результати діяльності установ будуть не Міністерства та Президії академій наук, у підпорядкуванні яких перебувають ці установи, а незалежні експерти. Причому оцінюватимуть на основі прозорих і зрозумілих кількісних показників. Так ми мінімізуємо конфлікт інтересів. Друге – створено основу для того, щоб державна підтримка установи напряму залежала від ефективності її роботи: кращі отримуватимуть більше, а неефективні мають бути реорганізовані чи ліквідовані. Зараз ми затвердили методику, де прописали, як саме має проводитися оцінювання, за якими критеріями, як визначатиметься оцінка та класифікаційна група установи тощо», – зазначив заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха.

Наприклад, під час оцінювання враховуватимуть такі показники як результати наукової діяльності за останні 3 роки, стратегія розвитку на наступні 5 років, публікаційна активність, ефективність використання ресурсів, рівень міжнародної інтеграції, кадровий потенціал тощо. При цьому обов’язково враховуватиметься специфіка різних галузей наук та особливостей діяльності наукових установ різних профілів – природничих, гуманітарних, військових та інших.

Оцінювання проводитимуть експертні групи, що створюватимуться за різними науковими напрямками, а результати атестації визначатиме єдина експертна комісія.

Для проходження державної атестації установа повинна буде подати до МОН заявку та відповідні інформаційні матеріали, на основі яких визначатиметься класифікаційна оцінка установи (розраховується в спеціальній формі за 4-ма групами конкретних показників) та рейтингова оцінка установи (виставляється експертною групою на підставі вивчення всіх наданих матеріалів).

Залежно від класифікаційної та рейтингової оцінок експертна комісія визначатиме атестаційну оцінку й відноситиме установу до однієї з чотирьох класифікаційних груп:

1. наукові установи-лідери;
2. стабільні наукові установи, що можуть бути провідними за певними напрямами наукових досліджень;
3. наукові установи, що є унікальними у певній галузі, але демонструють невисокий рівень розвитку потенціалу;
4. наукові установи, для яких наукова, науково-технічна або інноваційна діяльність перестали бути основним видом діяльності, які не є унікальними у відповідній галузі та втратили перспективи розвитку.

Як і раніше, атестація проводитиметься не рідше, ніж раз на 5 років, і  буде обов’язковою для:

• наукових установ державної, комунальної форм власності;
• наукових установ, у статутних капіталах яких є частка, що належить державі;
• наукових установ Національної академії наук, національних галузевих академій наук.

Передбачається, що процес подання матеріалів та оцінювання відбуватиметься через спеціальну інформаційно-аналітичну систему, створення якої наразі перебуває на фінальному етапі. Після запуску системи, формування експертної комісії та експертних груп почнеться державна атестація перших установ. Планується, що за цей рік пройти її зможуть понад 100 наукових установ.

Варто зауважити, що 2019 року також має початися державна атестація вишів у частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності за науковими напрямами, – найкращі з яких зможуть отримати базове фінансування на науку. Відповідна методика оцінювання вже створена та перебуває на стадії погодження і затвердження.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/2019-go-naukovi-ustanovi-pochnut-ocinyuvati-za-novimi-pravilami-mon-rozrobilo-vidpovidnu-metodiku

2019-01-10

2019-й має стати роком розвитку та зростання для усіх сфер від школи та закладів профосвіти до вишів і наукових установ  —   кожна із них отримала місце у 10-ці основних пріоритетів Міністерства освіти і науки на наступні 12 місяців. Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час підсумкової прес-конференції «Робота МОН: підсумки 2018-го/візія 2019-го», яка відбулася у креативному просторі Fedoriv Hub, що в Києві.

«Очевидно, що коло пріоритетів значно ширше, однак ми хочемо концентровано представити саме ті напрями, які торкнуться найбільшої кількості учнів, науковців, батьків, педагогів та викладачів. Можу відповідально заявити, що 2019-й рік буде не менш складним, ніж 2018-й, проте, в частині зростання реальних можливостей для кожного  він стане дійсно визначним»,   —  повідомила Лілія Гриневич.

Вона підкреслила, що визначені пріоритети рівноцінні між собою та розташовані за принципом від найменшого «споживача» до найстаршого.

Серед  10 основних пріоритетів, зокрема, є:

Становлення Національної системи кваліфікацій: зв’язок між ринком праці та освітою

Становлення Національної системи кваліфікацій — це зведення «мосту» між ринком праці та освітою. Ця робота триватиме не один рік, а на 2019 заплановано початок роботи Національного агентства кваліфікацій. Воно має такі основні завдання: акредитація кваліфікаційних сертифікаційних центрів, координація мережі таких центрів, участь у розробці професійних стандартів, розробка методики зіставлення професійних та академічних стандартів тощо.  Тобто йдеться про те, як стандарти професій будуть співвідноситись з освітніми стандартами, як вони оновлюватимуться. Це має полегшити доступ до підтвердження чи отримання професійної кваліфікації, створити систему визнання неформального та інформального навчання.

Старт роботи Національного фонду досліджень 

Нещодавно за рішенням Уряду було створено Національний фонд досліджень, а вже 2019-го року він має розпочати грантову підтримку наукових досліджень та розробок. Передбачається, що НФД стане одним з ключових кроків з реформування системи фінансування науки в Україні.  У бюджеті вже передбачено понад 260 млн грн на його роботу. «Для нас принципове завдання не просто створити Фонд, а наповнити його якісно новим змістом, прозорими процедурами для функціонування та фінансування проектів. Ми створили таку структуру, щоб повноваження всередині Фонду були логічно розподілені та мінімізували конфлікти інтересів», — наголосила Лілія Гриневич. Фонд надаватиме грантову підтримку як на фундаментальні наукові дослідження з природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук, так і на прикладні наукові дослідження та розробки за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки. Гранти також спрямовуватимуться на розвиток матеріально-технічної бази наукових досліджень і розробок, дослідницької інфраструктури, на проекти молодих вчених, наукове стажування, зокрема, за кордоном, популяризацію науки тощо.

Початок роботи центрів колективного користування обладнанням у закладах вищої освіти

2019-го в університетах почнуть роботу центри колективного користування обладнанням — простори, де науковці зможуть приїхати та провести потрібні заміри для своїх досліджень на надсучасному обладнанні. «Наукове обладнання надзвичайно дороге, його відсутність — одна з найсуттєвіших проблем нашої науки, його взагалі  системно не закуповували і не оновлювали впродовж незалежності. Очевидно, що ми не можемо закупити обладнання у кожен університет та кожну наукову установу, ми просто не заробляємо стільки грошей. Тому ми пішли іншим шляхом — ми інвестуємо в створення центрів колективного користування обладнанням, куди науковці зможуть прийти і провести потрібні заміри і дослідження, записавшись у графік роботи центру», — розтлумачила Лілія Гриневич. Наразі вже створено 8 таких центрів, які почнуть активну роботу у 2019-му. Впродовж року буде створено ще 4 таких центри. Для цього 2018-го було витрачено 28 млн грн, а 2019-го буде інвестовано ще 30 млн грн.

Впровадження базового фінансування науки у вишах 

100 млн грн буде спрямовано на впровадження базового фінансування науки в університетах — механізму, що допоможе вишам будувати  довгострокову дослідницьку політику. Передбачається, що це буде довгострокове фінансування розвитку наукових напрямків в окремих університетів, що зможуть пройти атестацію наукової роботи. Основна особливість у тому, що атестуватимуть не заклад загалом, а саме розвиток наукових напрямів. Тобто довгострокове фінансування науки заклади отримуватимуть саме на ті напрями, де вони об’єктивно кращі.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/bilshi-mozhlivosti-vid-shkoli-ta-zakladiv-profosviti-do-vishiv-i-naukovih-ustanov-mon-viznachilo-10-prioritetiv-na-2019-rik

2018-12-29

Уряд затвердив склад наукової ради Національного фонду досліджень України (НФД)  – до неї увійшли 30 українських вчених з наукових установ та вишів. Відповідне розпорядження було прийнято сьогодні, 27 грудня 2018 року, під час засідання Кабінету Міністрів України.

16 членів ради призначені на 2 роки, а інші 14 – на 4. Вони працюватимуть в трьох секціях: природничих, технічних наук та математики (14 членів); біології, медицини та аграрних наук (9 членів); соціальних та гуманітарних наук (7 членів).

Першочерговим завданням наукової ради буде обрання голови Нацфонду та формування дирекції, зокрема, розробка Порядку обрання, призначення та звільнення виконавчого директора, його заступників, керівників структурних підрозділів дирекції, а також проведення конкурсу щодо обрання виконавчого директора. Потому – після повноцінного старту роботи НФД – рада відповідатиме за формування умов конкурсів, визначення тематичних напрямів, координацію та контроль проведення експертизи й відбору проектів.

 «Конкурс з обрання членів наукової ради Фонду провів Науковий комітет Нацради з питань розвитку науки і технологій. 30 листопада, під час засідання Нацради, обраний склад було схвалено, і МОН максимально оперативно підготувало та погодило проект відповідного розпорядження Уряду. Для нас було одним із пріоритетів, щоб склад наукової ради був остаточно затверджений і вона могла почати виконувати свої функції. Зараз рада має важливу місію – дати старт роботі Нацфонду, щоб українські вчені якомога швидше почали отримувати гранти на фінансування власних проектів», – пояснила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Вона також наголосила, що паралельно – аби НФД якнайшвидше розпочав працювати та отримав кошти як головний розпорядник – триватиме процес його реєстрації як юридичної особи. До того, як Фонд отримає цей статус, кошти, закладені на його роботу на 2019 рік, перебувають в бюджеті МОН. Це – майже 262,5 млн гривень. Після реєстрації Фонду ці гроші одразу будуть передані йому як головному розпоряднику бюджетних коштів.

Фонд надаватиме грантову підтримку як на фундаментальні наукові дослідження з природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук, так і на прикладні наукові дослідження та розробки за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.

Гранти також спрямовуватимуться на розвиток матеріально-технічної бази наукових досліджень і розробок, дослідницької інфраструктури, на проекти молодих вчених, наукове стажування, зокрема, за кордоном, популяризацію науки тощо.

Передбачено, що гранти будуть індивідуальні, колективні та інституційні.

Органами управління Фонду є:

• наглядова рада (Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій);
• наукова рада;
• голова фонду (його обирає із свого складу наукова рада)
• дирекція.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/zatverdzheno-sklad-naukovoyi-radi-nacionalnogo-fondu-doslidzhen-yakij-z-2019-roku-nadavatime-granti-ukrayinskim-vchenim-rishennya-kmu

2018-12-27

Міністерство освіти і науки України разом з Фондом цивільних досліджень та розвитку США («CRDF Global») оголошують конкурс спільних науково-дослідних українсько-американських проектів за програмою «Спільні наукові проекти». Старт прийому заявок від кандидатів почався 22 грудня 2018 року.

Науково-дослідні проекти реалізовуватимуть у 2019-2020 роках. Вони мають стосуватися таких галузей:

– аграрні науки (хвороби рослин, які загрожують безпеці продовольства або мають високі економічні наслідки);

– альтернативна енергетика (включно з фотовольтарикою та біопаливом).

Термін подачі документів – до 28 лютого 2019 року.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/startuvav-prijom-zayavok-na-konkurs-ukrayinsko-amerikanskih-naukovo-doslidnih-proektiv-na-2019-2020-roki

2018-12-22

Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки на черговому засіданні, що відбулось у вівторок, 18 грудня 2018 року, скасувала 12 рішень щодо присудження наукового ступеня, з них – 4 щодо присудження ступеня доктора наук та 8 – кандидата наук. Вперше рішення експертних рад та Атестаційної колегії щодо покарання за плагіат приймалося з урахуванням “Рекомендацій щодо дотримання академічної доброчесності”, схвалених у липні 2018 року.

У межах засідання були розглянуті такі питання:

• присвоєння звань професора, доцента, старшого дослідника;
• затвердження (скасування) рішень спеціалізованих вчених рад про присудження наукового ступеня доктора і кандидата наук;
• функціонування спеціалізованих вчених рад;
• включення (відмова у включенні) наукових видань до Переліку наукових фахових видань України.

За результатами засідання вчене звання професора присвоєно 123 здобувачам, доцента – 280 здобувачам, старшого дослідника – 12 здобувачам.

Затверджено рішення щодо присудження наукового ступеня доктора наук 203 здобувачам, кандидата наук  842 здобувачам.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/atestacijna-kolegiya-mon-skasuvala-12-rishen-shodo-prisudzhennya-naukovogo-stupenya

2018-12-19

19 грудня 2018 року, почався конкурс спільних українсько-німецьких науково-дослідних проектів для реалізації у 2019-2020 рр. Його оголосили Міністерство освіти і науки України та Федеральне Міністерство освіти та наукових досліджень Федеративної Республіки Німеччина.

Конкурс триватиме до 14 березня 2019 року.

До участі запрошуються науковці закладів вищої освіти, науково-дослідних установ та підприємств.

Проектні пропозиції приймаються відповідно до таких пріоритетних напрямів:

• біотехнології;
• технології ефективного використання ресурсів та енергії, сталі екологічно чисті технології;
• наукові дослідження в сфері охорони здоров’я та медичні технології;
• інформаційні та комунікаційні технології;
• нові матеріали та технології виробництва.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/ogolosheno-konkurs-ukrayinsko-nimeckih-naukovo-doslidnih-proektiv-na-2019-2020-roki

2018-12-19

Президент Петро Порошенко призначив державні стипендії 21 діячу освіти – відповідний Указ він підписав 14 грудня 2018 року.

З Указом можна ознайомитися тут.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/21-diyachu-nauki-priznacheno-derzhavni-stipendiyi

2018-12-14

Державний фонд фундаментальних досліджень (ДФФД) оголошує конкурс Ф86 на гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених у 2020 році.

Дедлайн подачі запитів – до 20 лютого 2019-го.

Участь у конкурсі можуть взяти молоді науковці віком до 30 років – для кандидатів наук, до 33 років – для докторантів, до 35 років – для докторів наук (на час подання запиту).

Розмір гранту становить від 60 до 90 тис гривень. Кошти можуть надаватися як на проведення нових наукових досліджень, так і на продовженням попередніх, зокрема, під які вже отримувалися гранти.

Термін виконання проекту не має бути більше року.

Перелік цих документів, а також докладніші умови участі в конкурсі є на офіційному сайті ДФФД за посиланням: https://bit.ly/2PAC3xc

Усі запитання щодо участі, оформлення запитів, заповнення електронної форми можна поставити за телефоном – (044) 246-39-29 або  електронною поштою – office@dffd.gov.ua

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/pochavsya-prijom-zapitiv-na-konkurs-dlya-molodih-uchenih-na-granti-prezidenta-ukrayini-v-2020-roci-podatisya-mozhna-do-20-lyutogo-2019-go

2018-12-13

2019-го МОН профінансує 54 нові проекти молодих вчених з вишів та наукових установ Міністерства. Відповідне рішення було прийнято Конкурсною комісією з відбору проектів під головуванням заступника Міністра освіти і науки Максима Стріхи.  Список проектів-переможців оприлюднений на сайті МОН сьогодні, 12 грудня 2018 року.

За кошти держави молоді вчені проводитимуть дослідження в сфері оборони, енергоощадних технологій, медицини та біотехнологій, нових матеріалів, робототехніки, екології, сільського господарства тощо. Наприклад, перше місце за балами експертів набрав проект Львівської політехніки щодо наноматеріалів для роботизованого комплексу для потреб оборони. На другій сходинці робота науковців з Національного університету водного господарства та природокористування, які мають запропонувати нові рішення для оптимізації процесів очищення води. Третім став проект Сумського державного університету, присвячений розбудові розумних та безпечних енергетичних мереж.

Обрані проекти виконуватимуться упродовж трьох років. На 2019-й для їх впровадження державою передбачено 23 млн гривень. Також виділено 52 млн гривень на фінансування початих раніше робіт молодих вчених – обраних за конкурсом 2017 року.

«На 2019 рік нам вдалося закласти наразі найбільше фінансування проектів молодих науковців – загальна сума на нові та на продовження раніше початих робіт становить 75 млн гривень. Це – 13,2% від загального фінансування МОН проектних наукових робіт. До 2020 року ми плануємо довести бюджет цього конкурсу до 100 млн гривень, адже підтримка молодих вчених – це один з пріоритетів МОН. Звісно, ми розуміємо, що навіть цих коштів не буде достатньо, щоб така підтримка була на належному рівні, однак, як засвідчує практика, цей конкурс є для молоді гарною мотивацією, можливістю отримувати новий досвід та розвиватися», – відзначив генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Загалом на конкурс було подано 361 проект з більш як 100 вишів та наукових установ МОН. Їх експертизу за різними секціями проводила Експертна рада МОН, куди, зокрема, увійшли й самі молоді науковці. Щоб оцінювання було максимально об’єктивним та якісним, експертизу за кожним проектом проводили 5 фахівців, а під час підрахунку загальної кількості балів найнижча та найвища оцінка не враховувалися. Тобто сума рахувалася як середнє арифметичне значення трьох оцінок у діапазоні між найнижчою та найвищою.

Підтримку в організації та проведенні конкурсу МОН надала Рада молодих учених при Міністерстві.

Довідково: Цільовий конкурс для молодих науковців закладів вищої освіти та наукових установ МОН був започаткований та вперше проведений 2016 року. На нього було подано 439 проектів зі 114 закладів. 79 проектів обрали для фінансування. На другий конкурс 2017 року було подано 362 проекти з понад 100 університетів та наукових установ МОН. Переможцями стали 123 проекти.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/na-2019-j-pid-proekti-molodih-vchenih-zakladeno-75-mln-grn-yaki-dozvolyat-profinansuvati-ne-tilki-pochati-ranishe-roboti-j-54-novi-mon-oprilyudnyuye-spisok-peremozhciv

2018-12-12

Конкурсна комісія обрала 22 членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Її засідання відбулося сьогодні, 5 грудня 2018 року, в приміщенні Міністерства освіти і науки та транслювалося онлайн на Фейсбук-сторінці МОН.

Перелік обраних членів та їхні конкурсні бали можна переглянути тут.

«Процедура обрання майбутніх членів Нацагентства відбулася абсолютно відкрито та прозоро. Участь у засіданні взяли 8 з 9 членів Конкурсної комісії, кворум був забезпечений, як і дотримання усіх інших передбачених законом процедур. Наступний крок – затвердження обраних кандидатів Урядом. Після цього агентство зможе розпочати свою роботу», – зазначив заступник Міністр освіти і науки Юрій Рашкевич.

До участі в конкурсі було допущено 116 кандидатів.  Кожного з них Конкурсна комісія оцінювала за 10-бальною шкалою за 6-ма критеріями:

• професійні досягнення;
• дотримання у професійній діяльності академічної доброчесності;
• практика застосування у професійній діяльності стандартів та рекомендацій щодо забезпечення якості в європейському просторі вищої освіти та Закону України “Про вищу освіту”;
• досвід роботи з міжнародними і вітчизняними організаціями, що працюють у сфері освіти, та освітніми проектами;
• досвід роботи чи навчання в іноземному закладі вищої освіти та/або науковій установі;
• володіння англійською мовою.

Перед тим, як порахувати загальну кількість балів по кожному з кандидатів, найвищий та найнижчий бали відкидалися як такі, що можуть бути наслідком упередженого ставлення до претендента. За сумою решти балів визначалося місце кандидата в рейтингу.

За результатами подальшого таємного голосування Комісією було обрано 22 членів агентства – 9 жінок та 13 чоловіків. Одне місце залишилось вакантним за квотою Національної академії медичних наук, оскільки були відсутні кандидати, що одночасно були б рекомендовані академією та працювали б в ній за основним місцем роботи. На цю вакансію буде оголошено додатковий конкурс у лютому 2019 року.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/obrano-22-chleniv-nazyavo-pidsumok-zasidannya-konkursnoyi-komisiyi

2018-12-05