Better practices for educators

Він охоплює період з 1 січня по 31 грудня 2022 року та побудований на даних аналізу робіт у 146 високорейтингових журналах, що включають науки про життя, фізику, хімію, науки про Землю та навколишнє середовище, які були відібрані на основі репутації незалежною групою провідних вчених у своїх галузях. У 2023 році до індексу додано 64 журнали про здоров’я. База даних Nature Index регулярно оновлюється, виправляється, коригується інституційна ієрархія та видаляються відкликані документи. До числа п’яти найкращих українських установ в Nature Index 2023 відносить Національну академію наук України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Львівський національний університет імені Івана Франка, ТОВ «Єнамін».

Детальніше: https://is.gd/jrLAkp, https://is.gd/dkXTN5, https://is.gd/8E6D2x

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Рейтинг побудовано з урахуванням базових принципів, затверджених учасниками другої наради IREG (Берлін, Німеччина, 18-20 травня 2006 року), які передбачають забезпечення відкритості, прозорості, об’єктивності, незалежності ранжування, урахування різних аспектів діяльності університетів, пріоритетність євроінтеграційних процесів. Для визначення зведених показників використовувались дані QS World University Rankings, Scopus, Webometrics, THE University Impact Rankings, Times Higher Education World University Rankings, UniRank, а також відомості про ефективність участі в конкурсах наукових проектів, премії Президента України та Верховної Ради України для молодих вчених, кількість отриманих патентів, інформація про кількість поданих заяв абітурієнтами та середній конкурсний бал. До першої п’ятірки найкращих вітчизняних закладів вищої освіти увійшли: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Національний університет «Львівська політехніка», Львівський національний університет імені Івана Франка.

Детальніше: https://is.gd/fWc5w6, https://is.gd/qRSERW, https://is.gd/oMbJ2w, https://is.gd/y8Y7eN, https://is.gd/IylcL0

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

У ній наголошується, що стрімкий перехід до онлайн-навчання під час COVID-19 призвів з одного боку до прогресу у вигляді цифровізації навчання, а з іншого створив ряд складнощів. Непослідовніcть та заплутаність просторів віртуального навчального середовища (virtual learning environment /VLE), як виявило опитування, є значною проблемою для студентів. Як цьому зарадити? По-перше, потрібно реформувати VL- простір. Для цього слід подолати недоліки навігації на різних сторінках, де представлені навчальні модулі, ресурси для вивчення, а також їх представлення («упаковку»), щоб для здобувачів освіти пошук потрібної інформації не був обтяжливим. Зокрема, можна визначити й дотримуватись мінімальних стандартів VLE, узгодити єдиний шаблон сторінки, запровадити Active Digital Design та ураховувати різний рівень цифрових навичок учасників освітнього процесу. По-друге, потрібно упроваджувати інституційну модель навчання, поступово переходячи до платформи активної взаємодії в рамках циклічної моделі поєднання синхронного та асинхронного онлайн та офлайн навчання. Це в сукупності може задовольнити студентів, які в рамках опитування звертали увагу на те, що потребують забзепечення послідовної структури курсу, простоти навігації, доступності інформації, доброзичливого середовища, чіткості поставлених завдань. Отже, при розгортанні VLE університет повинен проектувати єдиний чітко визначений і зрозумілий для усіх учасників комфортний цифровий простір, який полегшить процес навчання.

Детальніше: https://is.gd/yrvtPD, https://is.gd/SPkU2z

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Він у глобальному масштабі оцінює університети з позицій Цілей сталого розвитку ООН у чотирьох сферах – дослідження, управління, охоплення та викладання. Аналіз проводиться за показниками, які описують 17 ЦСР. Нинішній рейтинг включає 1591 університет із 112 країн/регіонів світу. Лідером другий рік поспіль є університет Західного Сіднея (Австралія), за яким слідують Університет Манчестера (Велика Британія), Університет Квінс (Канада). Серед країн з економікою, що розвивається, найкращі позиції має Університет Сейнс (Малазія). Країною, яка найбільшою мірою представлена у рейтингу і у топ-100, є Великобританія (26 ЗВО), з певним відривом від неї слідують Австралія (16 ЗВО) та Канада (15 ЗВО). У The Impact Rankings 2023 представлені 32 українськи університети, лідерами серед яких є Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка», Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Ужгородський національний університет.

Детальніше: https://is.gd/MNfBKd, https://is.gd/v93Tvp, https://is.gd/RMhane, https://is.gd/R2V0fy

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Він демонструє результати оцінювання якості та ефективності роботи університетів та їх ректорів з позицій інтересів студентів та роботодавців. Зокрема, беруться до уваги відомості про рівень професійного розвитку співробітників; участь у міжнародній співпраці; результати наукової діяльності; вплив університету на розвиток країн та регіонів, де вони знаходяться; внесок у розвиток економіки країни; наявність видатних випускників. До нинішнього рейтингу увійшла тисяча університетів. Лідерами стали Массачусетський технологічний інститут, Гарвардський, Оксфордський, Єльський та Стендфордський університети. Україна представлена у рейтингу 30-ма ЗВО та займає 34-ту позицію у ТОП-50 країн світу, де рівень якості й результативності ректорів та університетів на користь громадян був найвищим. Найкращими вітчизняними закладами вищої освіти стали: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (589 місце); Луцький національний технічний університет (609 місце); Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (627 місце); Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (635 місце); Сумський державний університет (685 місце).

Детальніше: https://ihbiagency.org, https://bit.ly/3ohvneB

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Матеріали дослідження, проведеного під час складання рейтингу, засвідчили збільшення кількості тих, хто обирає навчання за кордоном. При цьому студенти віддають перевагу університетам з міжнародним досвідом. Перше місце посів Університет науки і технологій Макао (Макао, 91 % іноземних студентів), за ним слідують Інженерний університет Бремену (Німеччина, 84%), Близькосхідний університет Північного Кіпру (Північний Кіпр, 83%), Східно-середземноморський університет Північного Кіпру (Північний Кіпр, 76%), Американський університет Шарджи (ОАЕ, 76%), Лондонська школа економіки та політичних досліджень (Великобританія, 73%), Медичний університет RCSI (Ірландія, 70%). З українських закладів вищої освіти до рейтингу увійшов лише один – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (26,5%, 194-та позиція).

Детальніше: https://bit.ly/3LT0d52, https://bit.ly/3Mf4Nfq

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

За методикою, розробленою Центром, проаналізовано дані 89 вітчизняних ЗВО. Зокрема, ураховувались: загальна кількість акредитованих освітніх програм; кількість освітніх програм, які за результатами акредитації отримали оцінку «зразково»; кількість акредитованих на 1 рік освітніх програм, які визначені як «умовні»; кількість освітніх програм, що пройшли акредитаційну експертизу, але не отримали сертифікат про акредитацію і отримали статус «не акредитовані». Фахівці «Євроосвіти» вважають, що акредитаційні експертизи НАЗЯВО найбільш комплексно характеризують ефективність діяльності університетів. За результатами оцінювання, здійсненого у квітні 2023 року, до топ-5 найуспішніших ЗВО увійшли: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський університет імені Бориса Грінченка, Національний університет «Львівська політехніка», Національний університет біоресурсів та природокористування України.

Детальніше: https://bit.ly/3nFViMU, https://bit.ly/3LJ48RO, https://bit.ly/42eg59b

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Автори матеріалів вважають, що по мірі того, як вища освіта рухається до більш орієнтованих на студента гібридних та гнучких методів розроблення та викладання курсів, педагогіка має ставати більш ефективною. Викладання є процесом, який потребує постійного удосконалення та доповнення методів і практик, які традиційно використовуються в університетах. Ресурс охоплює статті педагогів з усього світу, які досліджують методи педагогіки, доступні для викладачів університетів, а також надають поради щодо стратегій навчання на основі власного досвіду. Зокрема, читачі можуть ознайомитись зі статтями «Сторічний принцип навчання цифровим навичкам», «Чотири способи активного навчання», «Повнофункціональне навчання із застосуванням моделювання реального світу», «Як керувати відгуками про оцінки у великих групах», «Універсальний дизайн навчання: вступ та початок», «Універсальний дизайнерський підхід до навчання», «Розроблення навчального плану, орієнтованого на студентів», «Сім кроків для успішного впровадження адаптивного навчання», «Методи навчання, засновані на мистецтві», «Як навчати та оцінювати за допомогою ChatGPT», «Педагогічна парадигма 4.0», «ChatGPT як засіб навчання, а не інструмент для читерства», «Асинхронна педагогіка» та ін.

Детальніше; https://bit.ly/40xO8aV

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Він побудований на даних щодо цитованості наукових статей (за індексом ГіршаЇ за показниками SciVerse Scopus. Укладачами рейтингу були проаналізовані результати 204 ЗВО України, які мають у Scopus окремі Affiliation ID в офіційному переліку та відповідають на пошуковий запит «Ukraine» у полі пошуку «Affilation Search». Найкращими виявились Київський національний університет ім. Шевченка; Харківський національний університет ім. Каразіна; Львівський національний університет ім. Франка; Одеський національний університет ім. Мечникова та Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського».

Детальніше: http://osvita.ua/vnz/rating/88976/, https://bit.ly/3LsQdAn

Фото: pixaby.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики