Better practices for educators

Sorry, this entry is only available in Українська.

Оприлюднено черговий рейтинг університетів за рівнем їх популярності в мережі інтернет, раніше відомий як 4ICU.

Він представляє собою неакадемічний рейтинг ЗВО за якістю  представлення та популярністю в  цифровому просторі і базується на даних незалежних вебометричних показників з авторитетних джерел. Рейтинг покликаний надати студентам, викладачам та науковцям інформацію про мережеву популярність 14 тис. навчальних закладів усіх країн світу. Згідно з методикою використовуються оцінки доменів з мінімальним трастовим потоком (55%),  дані глобального рейтингу Similarweb (35%),  відомості про доменний авторитет Moz (5%),  а також  Majestic Trust Flow (5%). Цьогоріч в рамках складання UniRank оцінювались біля 200 українських ЗВО. Найпопулярнішими з них виявились: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет «Львівська політехніка, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Сумський державний університет, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Український католицький університет, Прикарпатський національний університет.    

Детальніше: https://www.unirank.org/ua/, https://ukrintei.ua/y/Oxx3r, https://ukrintei.ua/y/gYyJH, https://ukrintei.ua/y/l0mGE

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» опублікував рейтинг ЗВО України, побудований за даними результатів їх акредитаційних експертиз у період 2019-2024 років.

Йдеться про акредитаційні експертизи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Укладачі рейтингу вважають що така експертиза, проведена у закладах вищої освіти України, є комплексним та найбільш об’єктивним інструментом оцінювання ефективності роботи ЗВО, оскільки в рамках оцінювання аналізується не лише якість реалізації освітнього процесу, а й результати міжнародної проєктно-грантової діяльності, науково-інноваційної роботи, академічної мобільності, навчально-методичного забезпечення, кадровий потенціал. А вони, у свою чергу, є тими ключовими компонентами, які визначають позиції ЗВО у національних та міжнародних рейтингах. У поточному виданні  рейтингу ураховані усі рішення НАЗЯВО  щодо тих закладів, у яких було здійснено п’ять або більше акредитаційних експертиз за останні п’ять років. У методиці, яка традиційно використовується при побудові цього рейтингу, було уточнено ряд вагових коефіцієнтів (підвищено вагу показника загальної кількості акредитованих освітніх програм і, відповідно, зменшено вагу показника умовних акредитацій, що стосуються річних програм або акредитацій зі зниженою тривалістю). Наразі до топ-5 закладів вищої освіти входять Київський національний університет ім. Шевченка, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського», Національний університет «Львівська політехніка»,  Національний університет біоресурсів і природокористування України, Харківський національний університет ім. Каразіна.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/cpMem, https://ukrintei.ua/y/v1uJB

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

ОсвітаUa оприлюднила результати власного рейтингу українських закладів вищої освіти, побудованого на основі даних МНБД Scopus.

Методика цього рейтингу використовує ранжування за індексом Гірша даних наукових статей українських наукових та науково-педагогічних працівників на підставі інформації про суб’єктів науково-видавничої діяльності України та БД SciVerse Scopus, якою індексується понад 30 тисяч періодичних і неперіодичних наукових видань з технічних, медичних і гуманітарних наук. Наразі у топ-10 рейтингу українських закладів вищої освіти представлені:  Київський національний університет ім. Шевченка, Харківський національний університет ім. Каразіна, Львівський національний університет ім. Франка,  Сумський державний університет, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського», Одеський національний університет ім. Мечникова, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Чернівецький національний університет ім. Федьковича, Національний університет «Львівська політехніка»,  Прикарпатський національний університет ім. Стефаника.

Детальніше: https://osvita.ua/vnz/rating/94650/

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стефані Маршалл «Університети повинні сприяти розвитку штучного інтелекту, а не автоматизації».

У ній зазначається, що коли технології використовуються для розширення можливостей людей, вони зберігають силу впливати на соціальні та політичні результати. З часу запуску ChatGPT у листопаді 2022 року більшість науковців намагаються забезпечити цілісність навчання та оцінювання. Однак керівники університетів зосереджуються на передбаченні та пом’якшенні екзистенційних ризиків, що виникають у їхніх закладах через поширення інструментів штучного інтелекту. Такі загрози пов’язані зі зміною очікувань студентів, реструктуризацією робочої сили та зміною урядових пріоритетів. Раніше уряд Великої Британії підтвердив свої амбіції зробити країну надпотужною у сфері штучного інтелекту та з цією метою інтегрувати штучний інтелект в освіту. Ерік Бріньйольфсон, директор Лабораторії цифрової економіки Стенфордського інституту штучного інтелекту, орієнтованого на людину, стверджує, що насправді економічне зростання пов’язане з тим, чи технології доповнюють людську працю, чи автоматизують її. Автор аналізує  приклади, коли технології використовуються лише для автоматизації та заміни людей, а люди відповідно втрачають як дохід, так і політичну стабільність.  Тоді ж,  коли технології використовуються для розширення можливостей людей, останні не лише отримують контроль над безпосередніми результатами, але й зберігають владу формувати бажані соціальні та політичні результати. Університети повинні забезпечувати, щоб студенти ставали кращими юристами, дослідниками, письменниками, інженерами, стратегами та підприємцями, використовуючи штучний інтелект. Академічний персонал повинен відповідно змінити й  покращити викладання за допомогою нових інструментів освітніх технологій, сприяти глибшому навчанню.  ШІ – це і стимул, і додатковий функціонал і одночасно – велика  відповідальність не замінити людський внесок та інтелект, а розширити індивідуальні та колективні можливості.  Стійкість закладів вищої освіти зрештою залежатиме від узгодження поточних амбіцій з можливостями ШІ: спільне економічне процвітання, покращення державних послуг та розширення особистих можливостей.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Ma27M

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Святослава Георгієва  «Ідея студентів може впливати на те, як ми використовуємо ГШІ у навчанні».

Автор звертає увагу на той факт, що студенти зазвичай  більш комфортно почуваються, коли викладачі використовують ГШІ для підтримки навчального процесу, а не для повного передавання ШІ навчальних матеріалів. Потрібно цей інструмент використовувати ефективно та прозоро доносити свій підхід. Проведене дослідження щодо вивчення сприйняття студентами створення презентацій PowerPoint за допомогою штучного інтелекту, хоча і базується на невеликій виборці студентів випускних курсів, дає цінну інформацію. Аналізуючи її, Святослав робить чотири ключові висновки, які доцільно ураховувати викладачам. По-перше, слід використовувати ШІ як помічника і повсякчасно контролювати ризики, пов’язані з «галюцинаціями» ГШІ, адже саме викладач, а не технологія є основним творцем контенту. По-друге, треба забезпечити  чітку логіку та узгодженість зображень і тексту під час створення візуальних посібників. По-трете, необхідно забезпечити послідовний підхід з відкритим діалогом, обранням кращих варіантів та критичною оцінкою отриманих результатів. По-четверте, необхідно постійно розвивати свої навички роботи з ГШІ, а це вимагає постійних інвестицій часу задля вивчення теоретичних, методичних питань та набуття практичного досвіду роботи з конкретними інструментами, вони схожі, але кожен має свої особливості, сильні сторони та недоліки. Ретельне планування освітніх завдань, програми та діалог зі студентами можуть допомогти зменшити навантаження на науково-педагогічних працівників і покращити персоналізацію та доступність курсів для студентів.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/yWdX7

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики