Державною службою якості освіти України упродовж квітня – травня 2020 року було проведено опитування науково-педагогічних працівників та здобувачів освіти закладів вищої освіти з питань використання технологій дистанційного навчання під час загальнонаціонального карантину.
Державною службою якості освіти України упродовж квітня – травня 2020 року було проведено опитування науково-педагогічних працівників та здобувачів освіти закладів вищої освіти з питань використання технологій дистанційного навчання під час загальнонаціонального карантину.
Загалом в анкетуванні взяли участь близько 30 тис. респондентів: 22,4 тис. здобувачів вищої освіти та 6 тис. науково-педагогічних працівників. Отримані відповіді допомогли виявити досягнення і проблеми, які є загальними для освітянської спільноти, а також визначити основні тенденції розвитку процесів використання сучасних технологій дистанційного навчання. Усі респонденти, як виявилось, з розумінням поставились до необхідності дистанційної роботи, але при цьому зазначили, що нова ситуація стала для них викликом, який потребує зваженої та ефективної відповіді.
На початку червня 2020 року компанія Clarivate Analytics для представників закладів вищої освіти, наукових установ, видавництв України проведуть вебінари з використання бази даних Web of Science Core Collection.
На початку червня 2020 року компанія Clarivate Analytics для представників закладів вищої освіти, наукових установ, видавництв України проведуть вебінари з використання бази даних Web of Science Core Collection.
Тематика вебінарів:
– новий інтерфейс Web of Science Core Collection (2 червня);
– критерії та процедура відбору видань до Web of Science Core Collection (3 червня);
– профіль установи у Web of Science: створення, коригування, використання (4 червня);
– можливості аналітичного інструменту InCites (5 червня).
Спікер – експерт з інформаційно-аналітичних ресурсів та навчання компанії Ірина Тихонкова.
28 червня 2020 року відбудеться вебінар на тему «Договори у сфері ІВ».
28 червня 2020 року відбудеться вебінар на тему «Договори у сфері ІВ».
Організатори: відділення розвитку відносин у сфері інтелектуальної власності Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», Redcliffe Partners та Legal IT Group.
Під час вебінару будуть обговорюватись наступні питання:
– основні положення та особливості договірних відносин у сфері ІВ;
– визначення об’єкту ІВ;
– підходи до формування договору в залежності від суб’єктів укладання тощо.
Спікери:
– Марія Коваль, радниця і керівниця практики інтелектуальної власності Redcliffe Partners, адвокат, арбітр Центру арбітражу та медіації ВОІВ з доменних спорів, членкиня Комітету з авторських прав Міжнародної асоціації торговельних марок;
– Катерина Дубас, IT-юрист в Legal IT Group, спеціаліст із супроводження договірної роботи у сфері IT;
– Сергій Брудняк, керівник проекту Центрів підтримки технологій та інновацій TISC в Україні, професіонал з інтелектуальної власності Укрпатенту, експерт в сфері права інтелектуальної власності та відносин в інноваційній екосистемі.
Участь у вебінарі безкоштовна за умови попередньої реєстрації.
3 червня 2020 року GlobalLogic Ukraine запрошує долучитись до панельної онлайн-дискусії на тему «Як зробити IT-освіту якісною та конкурентоспроможною?».
3 червня 2020 року GlobalLogic Ukraine запрошує долучитись до панельної онлайн-дискусії на тему «Як зробити IT-освіту якісною та конкурентоспроможною?».
Під час заходу планується обговорити актуальні питання співпраці бізнесу та університетів, необхідні для прогресу спільні кроки, які дозволять зробити освіту більш якісною, а отримані студентами знання – конкурентоспроможними. Будуть розглянуті успішні приклади співпраці IT-індустрії та університетів; проаналізовані напрями, де необхідне поглиблення такої співпраці; обговорені прийнятні формати взаємодії IT-бізнесу, університетів та держави.
Спікери:
– Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з розвитку IT;
– Віталій Кухарський, проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Львівського національного університету імені Івана Франка;
– Андрій Глібовець, декан факультету інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія»;
– Андрій Яворський, віце-президент зі стратегії та технологій GlobalLogic.
Модератор – Євген Сакало, керівник університетської програми GlobalLogic Ukraine.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Лідерами серед університетів світу за рейтингом «QS World University Rankings», що входить до трійки найпопулярніших рейтингів світу, стали університети США та Великобританії: Массачусетський технологічний університет, університети Стенфорда і Гарварда, Каліфорнійський технологічний інститут, Оксфордський університет.
Лідерами серед університетів світу за рейтингом «QS World University Rankings», що входить до трійки найпопулярніших рейтингів світу, стали університети США та Великобританії: Массачусетський технологічний університет, університети Стенфорда і Гарварда, Каліфорнійський технологічний інститут, Оксфордський університет.
В Україні лідерами цього рейтингу у 2020 році стали:
– Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– Сумський державний університет і Національний університет «Львівська політехніка».
Рейтинг «QS World University Rankings» складається на основі п’яти показників, які дозволяють оцінити:
– академічну репутацію;
– репутацію серед роботодавців;
– співвідношення чисельності викладачів та студентів;
– цитування університетських публікацій;
– співвідношення іноземних викладачів та іноземних студентів.
Усі бажаючі на сайті укладача рейтингу можуть ознайомитись із короткою інструкцією щодо його складання та отримати актуальну інформацію про позиції університетів будь-якого регіону світу.
Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України спільно з виконавцями проєкту «Реалізація потенціалу молодих учених в інтеграції науки, бізнесу, освіти» та Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана пропонують взяти участь у соціологічному опитуванні.
Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України спільно з виконавцями проєкту «Реалізація потенціалу молодих учених в інтеграції науки, бізнесу, освіти» та Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана пропонують взяти участь у соціологічному опитуванні.
Опитування анонімне. Воно проводиться з метою визначення реального стану спільноти молодих учених. На основі ретельного аналізу отриманих результатів планується розроблення рекомендацій щодо розвитку потенціалу молодих науковців та їх більш активного включення до наукової, освітньої сфери та бізнесу.
Державна наукова-технічна бібліотека опублікувала результати аналізу використання вітчизняними закладами вищої освіти та науковими установами України доступу до баз даних Web of Science і Scopus з січня 2019 по березень 2020 року, а також платформи SpringerLink за чотири місяці 2020 року.
Державна наукова-технічна бібліотека опублікувала результати аналізу використання вітчизняними закладами вищої освіти та науковими установами України доступу до баз даних Web of Science і Scopus з січня 2019 по березень 2020 року, а також платформи SpringerLink за чотири місяці 2020 року.
За даними ДНТБ, інтерес до міжнародних наукометричних баз за цей період збільшився майже утричі – з 30 тис. пошукових запитів до 80 тис. при майже однаковій затребуваності як Web of Science, так і Scopus.
Разом із тим виявилось, що науковці та освітяни більше зацікавлені у доступі до повнотекстових версій наукових документів, ніж реферативних баз та бібліометричних показників. Адже за результатами доступу до порталу SpringerLink було скачано 121,3 тис. документів (наукових статей та книг).
У звіті названі інституції, які належать до найбільш та найменш активних користувачів зазначених ресурсів. Зокрема, доступом до Scopus найбільше всього користувались Київський національний університет ім.Т.Г.Шевченка, до Web of Science – УкрІНТЕІ.
Короткий звіт та детальний масив вихідної інформації для аналізу розміщені у відкритому доступі на сайті ДНТБ.
Міжнародною асоціацією агенцій із забезпечення якості вищої освіти (INQAAHE), – міжнародною організацією, яка об’єднує понад 300 учасників, започатковано тематичний навчальний центр у формі інтернет платформи з відповідним контентом.
Міжнародною асоціацією агенцій із забезпечення якості вищої освіти (INQAAHE), – міжнародною організацією, яка об’єднує понад 300 учасників, започатковано тематичний навчальний центр у формі інтернет платформи з відповідним контентом.
Усі бажаючі можуть долучитись до понад 20 безкоштовних курсів із підвищення кваліфікації з питань розвитку кар’єри, комунікацій, творчого мислення. Серед них курси самооцінювання, моделей спілкування, організації зворотного зв’язку, технік вирішення проблем тощо.
Також на платформі представлені і платні курси різного спрямування.
МОН оприлюднило умови проведення зовнішнього незалежного оцінювання, єдиного вступного іспиту та єдиного фахового вступного випробування, підписані Головним державним санітарним лікарем України.
МОН оприлюднило умови проведення зовнішнього незалежного оцінювання, єдиного вступного іспиту та єдиного фахового вступного випробування, підписані Головним державним санітарним лікарем України.
Пункти проведення ЗНО, ЄВІ та ЄФВВ повинні бути безпечними і комфортними для учасників та інструкторів. Перед початком тестування в учасників та залучених осіб будуть вимірювати температуру та оцінюватимуть наявність респіраторних хвороб. До участі у тестуванні та виконанні службових обов’язків допускатимуться особи, у яких: температура тіла становитиме не більше 37,2° С; відсутні ознаки респіраторних хвороб (кашель, нежить, біль у горлі, загальна слабкість); є маска або респіратор, які закриватимуть ніс та ріт.
Місця для проведення ЗНО, ЄВІ та ЄФВВ мають відповідати таким вимогам:
– дистанція між учасниками під час тестування – не менше 1,2 метри один від одного;
– на вході до будівлі – місце для обробки рук антисептиком;
– у санітарних кімнатах – рідке мило, антисептики та паперові рушники;
– під час тестування, за сприятливої погоди, рекомендовано відкривати вікна при зачинених вхідних дверях;
– до будівлі не допускатимуться супроводжуючі особи – крім тих, які супроводжуватимуть осіб з інвалідністю;
– у місцях проведення тестування чергуватимуть медичні працівники;
– на виході розміщуватимуться контейнери або урни з кришкою для використаних масок;
– перед і після тестування аудиторії провітрюються не менше 30 хв;
– після тестування поверхні, дверні ручки, столи, місця для сидіння очищуються та дезінфікуються.
Організатори тестування та іспитів повинні проінформувати учасників про ознаки респіраторних захворювань, які можуть бути підставою для недопущення до тестування та іспитів; можливість участі у додаткових сесіях тестування для осіб, яких не допустять до тестування за станом здоров’я; протиепідемічні заходи, яких необхідно дотримуватись під час тестування.
20 травня 2020 року Міністерство освіти і науки України направило керівникам закладів вищої освіти та наукових установ Аналітичну записку щодо запобігання порушенням академічної доброчесності.
20 травня 2020 року Міністерство освіти і науки України направило керівникам закладів вищої освіти та наукових установ Аналітичну записку щодо запобігання порушенням академічної доброчесності.
У документі під назвою «До питання уникнення проблем і помилок у практиках забезпечення академічної доброчесності», зокрема, йдеться про:
– встановлення фактів наявності академічного плагіату (текстових збігів, некоректних запозичень фактів, гіпотез, числових даних, методик, ілюстрацій, формул, моделей, програмних кодів тощо);
– правила роботи з комп’ютерними програмами для перевірки на наявність збігів;
– необхідність висновків кваліфікованих експертів про наявність чи відсутність академічного плагіату;
– обов’язок закладів вищої освіти здійснювати перевірку кваліфікаційних робіт на наявність академічного плагіату;
– ідентифікацію самоплагіату;
– поняття фабрикації та фальсифікації;
– порушення академічної доброчесності здобувачами вищої освіти.
Конкретизоване питання щодо довідок, сертифікатів чи будь-яких інших підтверджень відсутності академічного плагіату.
