Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» оприлюднено актуалізовані неофіційні переклади українською мовою стандартів Всесвітньої організації інтелектуальної власності, а саме:– ВОІВ ST.26 «Рекомендований стандарт з представлення переліків нуклеотидних та амінокислотних послідовностей з використанням XML»;– ВОІВ ST.37 «Рекомендації щодо відомчого досьє опублікованих патентних документів».
Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» оприлюднено актуалізовані неофіційні переклади українською мовою стандартів Всесвітньої організації інтелектуальної власності, а саме: – ВОІВ ST.26 «Рекомендований стандарт з представлення переліків нуклеотидних та амінокислотних послідовностей з використанням XML»; – ВОІВ ST.37 «Рекомендації щодо відомчого досьє опублікованих патентних документів».
У розділі «Стандарти ВОІВ» офіційного сайту ДП УІІВ розміщено відповідні тексти зазначених стандартів та стандартів, що стосуються: – патентної інформації та документації; – інформації та документації торговельних марок; – інформації та документації щодо промислових зразків.
Нотою ВОІВ зазначається, що стандарти, рекомендації та керівні принципи ВОІВ, які містяться в цих публікаціях, розроблено за допомогою груп експертів з багатьох країн світу під час зустрічей, організованих ВОІВ, та як результат міжнародної співпраці у сфері промислової власності. ВОІВ не несе відповідальності за будь-які зміни або трансформації даних в результаті їх перекладу або електронної публікації.
Будь-хто може використовувати або відтворювати будь-які стандарти ВОІВ, які містяться в цих публікаціях, за умови, що використання такої інформації буде супроводжуватися посиланням, що ВОІВ є джерелом цієї інформації.
21 березня 2022 року Україні надано статус асоційованого члена Європейської федерації національних мовних інституцій.
21 березня 2022 року Україні надано статус асоційованого члена Європейської федерації національних мовних інституцій.
Рішення було прийняте на позачерговому засіданні Генеральної асамблеї Європейської федерації національних мовних інституцій (EFNIL) та оприлюднене на її офіційному сайті.
EFNIL є некомерційною організацією, покликаною об’єднувати мовні інститути в Європі, функції яких полягають у моніторингу офіційної мови чи мов своєї країни, консультування з використання мови або розроблення мовної політики.
EFNIL вирішила підтримати Україну, полегшивши спілкування з організаціями-членами EFNIL і відмовившись від сплати за членство в федерації до тих пір, поки в Україні знову не буде встановлений мир.
Членство в EFNIL надасть Україні можливість формувати стратегію законодавчого захисту української мови як майбутньої мови Європейського Союзу. Президент EFNIL привітала приєднання України до родини EFNIL, відзначивши важливість цього кроку в історичний для держави та Європи момент.
Як зазначив Уповноважений із захисту державної мови в Україні, який в онлайн-форматі приймав участь у заході, боротьба за мову – це боротьба за самоідентичність української нації. Захист національних інтересів та боротьба за незалежність України полягають у свідомому переході громадян України на українську мову, ефективному захисті інформаційного поля, всебічному розвитку мови.
Наразі EFNIL складається з 47 мовних інститутів, які представляють 32 європейські країни.
Європейська асоціація університетів оприлюднила дослідження «Національні розробки в сфері навчання та викладання в Європі».
Європейська асоціація університетів оприлюднила дослідження «Національні розробки в сфері навчання та викладання в Європі».
У публікації підкреслюється, що національні ініціативи системного рівня можуть підтримувати й покращувати навчання та викладання.
В останні роки навчання та викладання, безумовно, викликали підвищений інтерес до Європейського простору вищої освіти. Переважна більшість ЗВО впроваджують систематичні та стратегічні підходи через спеціальні політики та структури підтримки. Пандемія COVID-19 загострила проблеми й одночасно відкрила нові перспективи у сфері навчання та викладання в університетах. Болонський процес підтвердив інтерес до навчання та викладання, тоді як Європейська стратегія для університетів від Європейської комісії, ймовірно, містить у собі більше намагань до вдосконалення навчання та викладання, ніж будь-яка попередня ініціатива Європейського Союзу. Дослідження містить огляд того, як різні країни Європейського простору вищої освіти та системи вищої освіти роблять свій внесок у навчання та викладання. ЗВО знаходяться на передньому краї, відіграючи величезну роль у створенні та укріпленні центрів навчання і викладання, а також завдяки зростаючій кількості заходів з розвитку, виконують роль каталізатора для підтримки викладачів. Але суб’єкти національного системного рівня також приймають участь і несуть відповідальність в екосистемі, де навчання та викладання спираються не лише на окремих викладачів, але й на взаємодію між декількома зацікавленими сторонами (ЗВО, міністерствами, національними організаціями, фінансуючими агенціями, студентськими організаціями, національними конференціями ректорів, соціальними партнерами і т. д.). У цьому контексті варто звернути увагу на те, як і ким можуть бути проведені зміни в політиці навчання та викладання, на педагогічні парадигми, освітні пропозиції.
Поняття «лідерство в навчанні», що тлумачиться як індивідуальна якість та як колективна здатність займатися організаційним розвитком і направляти його на вдосконалення. Це є нагальною проблемою, оскільки вона не стала пріоритетом для національних систем, хоча окремі ЗВО вже можуть вирішувати її завдяки різним ініціативам з підтримки лідерів у навчанні.
Драйвери та стимули, визначені як спільні для декількох країн ЄПВО, мають важливе значення. Такі питання, як відсутність визнання викладання в академічній кар’єрі, відсутність національної підтримки або чіткої прихильності до викладання, необхідність у нарощуванні потенціалу та досвіду в навчанні та викладанні, необхідно вирішувати на національному рівні в рамках партнерства та діалогу з зацікавленими сторонами. На національному рівні необхідно вирішувати такі питання, як співробітництво у сфері навчання та викладання, можливості для обміну передовим досвідом.
У дослідженні представлена множина прикладів передової національної практики в декількох сферах та продемонстровано, що в національних підходах не існує універсального. Декілька країн нещодавно прийняли національні стратегії чи плани з визначення пріоритетів навчання та викладання та створення для них стимулів. В інших країнах додаткові чи нові правила не вважались необхідними або тому, що у ЗВО є достатній потенціал для розробки та реалізації своїх власних заходів, або тому, що є побоювання з приводу надмірного регулювання. Лише в декількох країнах (Ірландія, Норвегія) існує національна структура, яка слугує центральним пунктом для організації вдосконалювання навчання та викладання в рамках усієї системи.
Автори дослідження вказують на необхідність пошуку правильної взаємодії та взаємодоповнюваності між політиками, національними структурами та зацікавленими сторонами, які активно займаються навчанням і викладанням, з можливістю для всіх залучених зацікавлених сторін обміну думками та досягнення взаєморозуміння відносно того, що необхідно зробити. В умовах, коли лідерство в навчанні не є одновекторним і повинно розглядатися як спільне чи розподілене, таке досягнення консенсусу представляється необхідним на національному рівні.
На національному порталі з розвитку цифрової грамотності «ДіяЦифрова освіта» запущено новий освітній серіал «Цифрові держслужбовці».
На національному порталі з розвитку цифрової грамотності «ДіяЦифрова освіта» запущено новий освітній серіал «Цифрові держслужбовці».
Серіал покликаний допомогти 160 тис. українців державних службовців оволодіти рядом сучасних професійних компетентностей та ефективно використовувати сучасні цифрові технології для аналізу інформації, створення контенту чи планування роботи.
Освітній серіал складається з наступних десяти серій: – розв’язання проблем, яких раніше не існувало, аналіз інформації; – канали комунікації держоргану та налаштування SMM; – програми для створення контенту; – робота зі зворотним зв’язком від громадян; – впровадження системи документообігу; – захист систем документообігу; – підходи до виконання роботи (Agile, Scrum та Kanban); – програми для планування роботи (Asana, Slack, Worksection та інші); – інструменти дистанційної роботи; – отримання нових компетенцій онлайн.
Навчання допоможе отримати базові знання з цифрової грамотності з питань створення комфортного робочого простору, каналів комунікації, створення контенту, зворотного зв’язку, інструментів дистанційної роботи.
Кожен, хто пройде навчання на курсі отримає сертифікат обсягом 0,2 кредиту ЄКТС, який засвідчує успішне проходження базового курсу із цифрової грамотності.
Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Університети як ключові рушії сталих інноваційних екосистем: результати опитування ЄАУ щодо стану інновацій в університетах».
Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Університети як ключові рушії сталих інноваційних екосистем: результати опитування ЄАУ щодо стану інновацій в університетах».
У документі представлено докладний аналіз результатів першого загальноєвропейського дослідження університетських інновацій. Це опитування було розроблене для збору даних щодо стану інновацій в європейських університетах, виконання ЗВО своєї місії та підтримки сталого переходу до цифрових технологій. Дослідження продовжує багаторічну роботу ЄАУ з визначення внеску університетів в інноваційні екосистеми у контексті накопичення соціальних проблем та зростання актуальності знань для розробки нових рішень.
У звіті наводяться приклади передової практики інновацій в університетах, які можуть слугувати джерелом натхнення для політиків, фінансових агенцій, а також університетів. Підготовлені рекомендації, які допоможуть досягненню закладами вищої освіти своїх амбітних інноваційних цілей.
Європейська Комісія надаватиме максимальну підтримку освітній сфері України через можливості участі в програмах ЄС для викладачів, вчителів, учнів, студентів і молоді.
Європейська Комісія надаватиме максимальну підтримку освітній сфері України через можливості участі в програмах ЄС для викладачів, вчителів, учнів, студентів і молоді.
Це буде здійснюватися за допомогою заходів, об’єднаних у два взаємодоповнюючих напрямки. По-перше, ЄС підтримує системи освіти і окремі освітні заклади держав-членів. Єврокомісія прийняла пропозицію щодо дій Cohesion для біженців в Європі, щоб забезпечити швидкий перерозподіл доступного фінансування з Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду та Фонду європейської допомоги для фінансування широкого спектру заходів підтримки людей, які покидають Україну.
Важливу роль буде відігравати програма Erasmus+. Можливості фінансування, які мобілізує Комісія в рамках цієї програми, наступні: – навчально-виховні заклади, які приймають участь в проектах співробітництва Erasmus+, можуть швидко прийняти українських учнів з гнучким використанням проєктного фінансування; – українські викладачі та тренери можуть отримати фінансову підтримку для полегшення своєї інтеграції; – кваліфікований персонал може бути направлений на тимчасовій основі в райони розміщення біженців; – заклади, які отримують вигоду від поточних проектів Erasmus+ в таких сферах, як інклюзія, різноманіття та інтеграція біженців, можуть на добровільній основі перерозподіляти частину своїх коштів на підтримку діяльності для українських біженців.
По-друге, ЄК надаватиме підтримку українським дітям і вчителям через європейські платформи, зокрема – Портал шкільної освіти, який: – сприяє обміну досвідом та інформацією щодо підтримки інтеграції біженців в системи освіти держав-членів; – організує курси підвищення кваліфікації для вчителів з інтеграції біженців; – інформує про освітні ресурси, які дозволять дітям продовжити навчання також і на рідній мові на основі української освітньої програми. Портал може встановити зв’язок з національними навчальними платформами, доступними для молоді та вчителів на українській мові.
Найбільше шкільне співтовариство в Європі eTwinning пропонує свою підтримку викладацькому складу молодих українських біженців. Воно допомагатиме вчителям, шкільному персоналу та учням в обміні та координації їх дій на низовому рівні шляхом створення спеціальних груп у безпечному просторі платформи.
ЄК буде продовжувати взаємодіяти з державами-членами для спільного пошуку рішень. Буде створена Цільова група для аналізу та поширення досвіду кожної держави-члена з безперервного навчання українських біженців.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено проміжний березневий звіт «Економічні, соціальні та політичні наслідки конфлікту в Україні».
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено проміжний березневий звіт «Економічні, соціальні та політичні наслідки конфлікту в Україні».
Очікується, що військові дії уповільнять глобальне відновлення після пандемії COVID-19 та ще більше прискорять інфляцію в усьому світі. Економічні наслідки, на думку експертів, будуть такими: – Україна та Росія є крупними виробниками та експортерами основних продуктів харчування, корисних копалин та енергії; військові дії вже призвели до значних економічних та фінансових потрясінь, особливо на товарних ринках, коли ціни на нафту, газ і пшеницю значно зросли; – зміни цін на сировинні товари та фінансові ринки, що спостерігаються, можуть у разі їх збереження знизити зростання світового ВВП понад 1 відсотковий пункт у перший рік та привести до зростання світової інфляції споживчих цін приблизно на 2,5 відсоткових пункти; – ретельно обміркована та цілеспрямована фіскальна підтримка може зменшити негативний вплив на економічне зростання лише за незначного додаткового стимулу для інфляції; – грошово-кредитна політика має бути націлена на забезпечення міцно закріплених інфляційних очікувань; більшості центральних банків слід продовжити свої плани, за виключенням найбільш постраждалих економік, де може бути потрібна пауза для повної оцінки наслідків кризи; – у найближчому майбутньому багатьом урядам потрібно пом’якшити удар більш високих цін на енергоносії, диверсифікувати джерела енергії та підвищити ефективність там, де це можливо; що стосується продуктів харчування, збільшення виробництва в країнах ОЕСР, утримання від протекціонізму та багатостороння підтримка логістики допоможуть країнам, які найбільше постраждали від перебоїв з постачанням з Росії та України; – директивні органи повинні переглянути доцільність структури ринку з метою забезпечення енергетичної безпеки та створення стимулів для забезпечення переходу до «зеленої» економіки за суспільної підтримки.
Документ належить до серії документів «Економічний прогноз ОЕСР», в якій публікується два рази на рік аналіз основних світових економічних тенденцій та перспективи на найближчі два роки. У підготовленому Департаментом економіки ОЕСР прогнозі представлений узгоджений набір прогнозів щодо виробництва, зайнятості, державних витрат, цін і поточних балансів, заснованих на аналізі кожної країни-члена та індукованого впливу кожної з них на міжнародні події.
Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Навчальна програма та оцінювання».
Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Навчальна програма та оцінювання».
У документі представлено результати дослідження способів впровадження удосконаленого цифрового навчання та викладання (DELT), використання цифрових технологій у навчальній програмі, а також розробки та управління цифровим оцінюванням, щоб воно дійсно відображало очікувані результати навчання, було привабливим, різноманітним, якісним та відповідало навчальній програмі.
У дослідженні висвітлюються різноманітні аспекти навчальної програми та оцінювання у цифровому середовищі, а також проблеми, з якими стикаються європейські заклади вищої освіти, такі як забезпечення справедливості для всіх студентів, розробка ефективних інституціональних стратегій для включення DELT у навчальну програму, підтримка викладачів у впровадженні інновацій в цифрове навчання, використання оцінювання як невід’ємної частини навчальної програми та розвиток оціночної грамотності учнів та вчителів. Представлені рекомендації для ЗВО з вирішення зазначених проблем з урахуванням контексту пандемії COVID-19, а також за її межами.
Звіт підготовлений в рамках проєкту «Підтримка європейських університетів у їх стратегічних підходах до цифрового навчання» із залученням Learning & Teaching ЕUA.
«Зелений» (кліматично нейтральний водень Н2) отримують шляхом електролізу води з використанням відновлюваних джерел енергії.
«Зелений» (кліматично нейтральний водень Н2) отримують шляхом електролізу води з використанням відновлюваних джерел енергії.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Інноваційна та промислова політика для зеленого водню».
У дослідженні розглядається поточний розвиток водневих технологій в виробничому секторі та промислова політика, прийнята для їхньої підтримки в різних країнах.
На додаток до постійних зусиль у сфері науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт уряди вже можуть закласти основу для впровадження зеленого водню шляхом реалізації запропонованих у звіті наступних п’яти типів політики: – підтримка науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт і демонстрація зеленого водню для зниження вартості електролізерів і підвищення їх конкурентоздатності; – збільшення постачання відновлюваної електроенергії; – скорочення розриву в вартості між технологіями зеленого водню та коричневими технологіями за рахунок комплексного пакету заходів політики, таких як встановлення цін на викиди вуглецю та поетапна відмова від неефективних субсидій на видобувне паливо; – зниження невизначеності шляхом просування міжнародної стандартизації, водневої інфраструктури та надійних стандартів регулювання; – використання синього водню як тимчасового вирішення для полегшення переходу до зеленого водню.
Документ належить до серії «Політичні документи ОЕСР в сфері науки, технологій і промисловості», в яких Директорат ОЕСР з науки, технологій і інновацій розробляє основані на фактичних даних політичні рекомендації щодо внеску науки, технологій і промисловості в добробут і економічне зростання.
Провідні світові експерти у сфері штучного інтелекту (ШІ) повідомили членам Європарламенту, що запропонований ЄС закон із регулювання технології ШІ, не є перспективним, оскільки він не охоплює нові потужні системи, які можуть бути використані для вирішення різноманітних задач.
Провідні світові експерти у сфері штучного інтелекту (ШІ) повідомили членам Європарламенту, що запропонований ЄС закон із регулювання технології ШІ, не є перспективним, оскільки він не охоплює нові потужні системи, які можуть бути використані для вирішення різноманітних задач.
Системи ШІ загального призначення, відомі також як базові моделі, розроблені такими технологічними гігантами, як Google, розглядаються як майбутнє технології. Вони можуть навчатися на масових наборах даних текстів, зображень і звуків. Але законодавство не розповсюджується на ці системи безпосередньо – лише на конкретне використання, для якого вони призначені.
Закон ЄС щодо ШІ, представлений як перша спроба врегулювати потенційні недоліки технології, містить заборони на такі види використання, як підсвідомі маніпуляції та соціальна оцінка в китайському стилі. Одна з причин, з якої закон уникає регулювання ШІ загального призначення, полягає в тому, що він має конкретну мету.
Запропонований ЄС закон не повною мірою враховує появу надпотужного нового типу ШІ, а це означає, що законодавство швидко застаріє під впливом розвитку технології. Базові моделі, підготовлені найбільшими світовими технологічними компаніями на гігантських об’ємах даних та адаптовані до широкого кола задач, готові стати інфраструктурою, на якій будуються інші додатки. Це означає, що будь-які недоліки цих моделей будуть успадковані. Існує небезпека, що базові моделі можуть укорінити недоліки безпеки, непрозорість і упередженість технологій ШІ.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
