[spacious_author]
Як проходить перевірка на плагіат у найбільшому технічному університеті країни?

Як проходить перевірка на плагіат у найбільшому технічному університеті країни?

Unicheck пропонує ознайомитись з інформацією щодо практики перевірки на плагіат у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Unicheck пропонує ознайомитись з інформацією щодо практики перевірки на плагіат у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Перевірка академічних текстів на наявність ознак плагіату – один із заходів, що здійснюється в рамках запобігання академічному плагіату та формування високого рівня культури академічної доброчесності.

Обов’язковій перевірці підлягають курсові роботи студентів, кваліфікаційні роботи на здобуття ступеня «бакалавра» або «магістра», дисертаційні роботи на здобуття ступеня «доктор філософії/доктор мистецтва» (кандидат наук) або «доктор наук», рукописи монографій і підручників, що рекомендуються до видання Вченою радою університету, рукописи навчальних посібників, які мають авторський текст і рекомендуються до видання Методичною радою університету, рукописи статей, тези доповідей, які надходять до редакцій наукових журналів або оргкомітетів конференцій, семінарів тощо.

Перевірку академічних текстів здійснюють відповідальні працівники науково-технічної бібліотеки, кафедр і редакцій наукових періодичних видань університету, оргкомітетів конференцій. Усі текстові збіги аналізуються експертом, і лише він може приймати рішення щодо доцільності текстових збігів залежно від галузевого спрямування роботи, мети дослідження, особливостей тієї частини академічного тексту, в якому виявлено збіги. Допуск до захисту проводиться з урахуванням експертної оцінки та висновку щодо відсутності плагіату в роботі. У випадку незгоди з висновком експерта про оригінальність роботи автор має право подати апеляцію на розгляд Комісії з питань етики та академічної чесності КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Після захисту чи публікації академічні тексти розміщуються у відповідні зібрання електронного архіву наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського та надаються у вільний доступ у мережі Інтернет. Наукові статті, опубліковані в наукових виданнях та матеріалах конференцій університету, також розміщуються у відповідних зібраннях ElAKPI. Електронні версії кваліфікаційних робіт, які містять інформацію, що потребує захисту прав інтелектуальної власності, розміщуються в ElAKPI, але доступ до їх повних текстів відтерміновується строком до 6 місяців.

Разом із перевіркою академічних текстів на наявність ознак плагіату, в КПІ проводиться:

З більш детальною інформацією та посиланнями на документи КПІ можна ознайомитись на офіційному сайті Unicheck.

Детальніше: https://bit.ly/30jph0P

Фото: Unicheck

2021-11-12
Поширити
Видання для фахівців від Книжкової палати України

Видання для фахівців від Книжкової палати України

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

У нових надходженнях представлені публікації з наступної тематики: 
– видавнича справа та редагування;
– книгознавство;
– документознавство;
– бібліологія;
– бібліографія та бібліографознавство;
– галузеві науково-методичні та методичні розробки.

Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів за поточний період.

Детальніше: https://bit.ly/3HliQM6

2021-11-12
Поширити
Популяризація науки через підвищення престижу професії вченого та єдина вебплатформа для українських дослідників

Популяризація науки через підвищення престижу професії вченого та єдина вебплатформа для українських дослідників

10 листопада 2021 року з нагоди Всесвітнього дня науки у Міністерстві освіти і науки України відбувся онлайн-брифінг «Говоримо про науку!».

10 листопада 2021 року з нагоди Всесвітнього дня науки у Міністерстві освіти і науки України відбувся онлайн-брифінг «Говоримо про науку!».

На заході обговорювались актуальні питання розвитку України у сфері науки в контексті обізнаності, діалогу з суспільством, відтворення наукового потенціалу тощо. Зазначалось, що основою популяризації науки в Україні має стати підвищення престижу професії вченого, що можливо лише за умови достатнього рівня фінансування науки в державі.

Заступник Міністра освіти і науки з цифрової трансформації розповів під час брифінгу про ті інструменти, які зараз створюються у МОН для популяризації та цифровізації науки в Україні. Він зосередив свою увагу на Національній електронній науковій інформаційній системі, положення про яку нещодавно було оприлюднено для громадського обговорення. Одним з перших кроків буде створення на платформі профілю науковця та зручного функціоналу для пошуку робіт.

На заході також йшлося про запуск веб платформи «Наука і бізнес» ‒ онлайн майданчику для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу і наукової спільноти. Платформа надає можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим ‒ реалізувати власний науковий потенціал й комерціалізувати результати свого наукового пошуку. 

Експерти, які долучилися до онлайн-брифінгу, говорили про теперішнє та майбутнє української науки, роль держави у її розвитку, позицію українських науковців на європейському тлі.

Детальніше: http://s2b.nauka.gov.ua/, https://bit.ly/3wGW8J3, https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=923146148296018

Фото: МОН

2021-11-12
Поширити
Перспективи пост коронавірусних економічних трансформацій та їх вплив на розвиток країн

Перспективи пост коронавірусних економічних трансформацій та їх вплив на розвиток країн

Інститут економіки та прогнозування НАН України оприлюднив результати дослідження «Перспективи пост коронавірусних економічних трансформацій та їх вплив на розвиток країн. Місце України у посткризовому світі».

Інститут економіки та прогнозування НАН України оприлюднив результати дослідження «Перспективи пост коронавірусних економічних трансформацій та їх вплив на розвиток країн. Місце України у посткризовому світі».

Відзначено глобальний характер проблем, породжених пандемією COVID-19, а також прямий зв’язок між характером їх вирішення та ключовими властивостями майбутнього світу. Майбутнє у постковідному світі належатиме країнам, чиї суспільства чітко уявлятимуть цілі та завдання свого соціально-економічного розвитку, контролюватимуть державу, держава перебуватиме у партнерських відносинах із бізнесом, а бізнес демонструватиме сталий технологічний розвиток.

Місце України у коронавірусному і посткоронавірусному світі обумовлюватиметься як передумовами, що склалися до початку пандемії, так і рішеннями, що їх ухвалювали органи влади. Лібералізм щодо локдаунів ефективно спрацює за наявності у населення довіри до влади, налагодженого діалогу, прозорості, повноти інформування про поточну епідемічну ситуацію, самодисципліни, розвиненості цінностей інклюзивності у суспільстві й системної розбудови базових інститутів ‒ права, правоохоронної системи, освіти, охорони здоров’я, статистики й інших.

Прискорення цифрової трансформації локальних і глобальної банківських систем є одним із нечисленних позитивних наслідків коронакризи. Тому важливо використовувати синергетичні підходи для зменшення впливу держави на ринок банківських послуг та інституційні можливості з елімінування ризиків надмірного одержавлення локальних банківських систем та запровадження наддержавного регулювання глобального цифрового вільного ринку.

Пандемія COVID-19 стала лакмусовим папірцем як для стійкості економічних систем, так і для спроможності урядів забезпечити ефективність національного господарства та безпеку у надзвичайній ситуації. Зважаючи на потенціал й перспективи української промисловості, зокрема – фармацевтичної, керівництву країни доцільно запровадити механізми для заохочення інноваційно-інвестиційних проєктів українського бізнесу й залучення іноземних інвесторів.

Детальніше: https://youtu.be/-jwdc2RAgLA, https://bit.ly/2YJxkUu

Фото: НАНУ

2021-11-12
Поширити
Жінки у сфері інтелектуальної власності

Жінки у сфері інтелектуальної власності

18-19 листопада 2021 року в онлайн-форматі відбудеться семінар на тему «Жінки у сфері інтелектуальної власності».

18-19 листопада 2021 року в онлайн-форматі відбудеться семінар на тему «Жінки у сфері інтелектуальної власності».

Організатор – Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності».

Захід покликаний зібрати разом жінок з різних секторів бізнесу, освітніх та наукових кіл, сфери інтелектуальної власності (ІВ) і має на меті підвищення обізнаності про внесок жінок в розвиток сфери ІВ, а також заохочення до використання ІВ в інноваційній і творчій діяльності. 

Учасники ознайомляться з національними та міжнародними принципами і практикою роботи жінок за напрямом ІВ, основними завданнями, проблемами та можливостями, з якими стикаються жінки під час створення, охорони та комерціалізації об’єктів ІВ. Особливу увагу буде приділено навичкам, необхідним для ефективного лідерства.

Програмою заходу передбачено розгляд наступних питань:
– інтелектуальна власність на службі жінок-винахідниць;
– внесок жінок в ІВ за допомогою даних і статистики;
– творчість, інновації та ІВ: їх вплив на суспільство;
– національне та міжнародне законодавство, що сприяє забезпеченню рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків;
– сприяння жіночим інноваціям і творчості в Україні;
– проблеми для творчості та інноваційної діяльності жінок;
– можливості та ініціативи, які підтримують жінок у творчому та інноваційному бізнес.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація. 

Детальніше: https://bit.ly/3qC9Ko3, https://bit.ly/3FeNdSa

Фото: Укрпатент

2021-11-12
Поширити
Інформаційне забезпечення патентними документами розвитку наукового та виробничого потенціалу країни

Інформаційне забезпечення патентними документами розвитку наукового та виробничого потенціалу країни

19 листопада 2021 року відбудеться семінар-практикум «Інформаційне забезпечення розвитку наукового та виробничого потенціалу країни патентними документами».

19 листопада 2021 року відбудеться семінар-практикум «Інформаційне забезпечення розвитку наукового та виробничого потенціалу країни патентними документами».

Організатор – Державна науково-технічна бібліотека України.

Під час заходу планується розглянути наступні питання:
– інформаційно-пошукові системи об’єктів інтелектуальної власності – точка відліку для існування національної системи інтелектуальної власності, тенденції та проблеми розвитку;
– світова система патентної інформації, патентна інформація в Україні – можливості доступу;
– проведення патентного пошуку у спеціалізованих відкритих базах даних;
– патентний фонд Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка – напрями роботи з користувачами;
– патентно-технічний відділ Дніпропетровської обласної наукової універсальної бібліотеки;
– Спеціальна інформаційна система Укрпатенту.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3c94EHmhttps://bit.ly/3DrbkNn

Фото: ДНТБ

2021-11-12
Поширити
Цифрова демократія та відкрите урядування: гранти ЄС

Цифрова демократія та відкрите урядування: гранти ЄС

24 листопада 2021 року відбудеться вебінар «Цифрова демократія та відкрите урядування: досвід отримання гранту ЄС».

24 листопада 2021 року відбудеться вебінар «Цифрова демократія та відкрите урядування: досвід отримання гранту ЄС».

Організатор – Agency of European innovations / Агенція європейських інновацій.

Розширення участі спільнот та поширення передового досвіду є частиною програм «Горизонт 2020» та «Горизонт Європа». А їх конкурси орієнтовані на розбудову дослідницького та інноваційного потенціалу країн, з особливим акцентом на ті з них, які мають нижчий за середньоєвропейський рівень. Зазвичай проєкти передбачають різні схеми співпраці організацій з таких країн, а кінцева їх мета – сприяти інтеграції до Європейського дослідницького простору. 

Конкурси дослідницьких та інноваційних проєктів за спрямуванням «цифрова демократія та відкрите урядування» оголошуються у програмі «Горизонт Європа» у кластері «Культура, креативність та інклюзивне суспільство».

Під час вебінару планується обговорити наступні питання:
– джерела інформації про конкурси за тематикою цифрова демократія та відкрите урядування, алгоритм пошуку партнерів, процедури подання заявок та реалізації проєктів;
– досвід успішної заявки на індивідуальний грант у сфері цифрової демократії та відкритого урядування, особливості різних проєктів у цій сфері.

Захід проводяться в рамках проєкту «Як знайти власний шлях до успіху у програмах ЄС для реалізації цифрових інновацій», підтриманого Європейським Союзом в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3wAjBM8, https://bit.ly/3c16M4c, https://cutt.ly/MR640a8, https://cutt.ly/bR66zRM

Фото: АЄІ

2021-11-11
Поширити
Розвиток цифрової науки в Латвії та Україні: сучасний стан і перспективи

Розвиток цифрової науки в Латвії та Україні: сучасний стан і перспективи

16 листопада 2021 року відбудеться українсько-латвійський семінар на тему «Розвиток цифрової науки в Латвії та Україні: сучасний стан і перспективи». 

16 листопада 2021 року відбудеться українсько-латвійський семінар на тему «Розвиток цифрової науки в Латвії та Україні: сучасний стан і перспективи». 

Організатори: Український інститут науково-технічної  експертизи та інформації, Латвійська національна бібліотека.

Під час вебінару планується обговорити наступні питання:
– роль та місія УкрІНТЕІ у розвитку науки та інновацій в Україні;
– мережа цифрових гуманітарних наук у Латвії: організації, ініціативи та ресурси;
– процес оцифрування та цифрові ресурси у Латвійській національній бібліотеці;
– цифрові сервіси УкрІНТЕІ: сучасні технології на службі науки та інновацій;
– відкрита наука у Латвії – дослідження ситуаційного картування, учасники, дорожня карта та стратегія реалізації;
– відкрита наука та Національний репозитарій академічних текстів України;
– попередня обробка латвійських публікацій для визначення подібності контенту;
– на шляху до академічної та дослідницької доброчесності – спільні зусилля провідних університетів та національної бібліотеки;
– академічна етика та доброчесність – як це відбувається в Україні.
– українсько-латвійський проєкт «Методи та інструменти аналізу тексту для метрик подібності у великих національних текстових корпусах: на прикладі Латвійської національної електронної бібліотеки та Національного репозитарю академічних текстів України».

Офіційні мови заходу – англійська, російська.

До прямої трансляції можна вільно приєднатись без попередньої реєстрації. Відеозапис події буде доступний для широкого ознайомлення.

Детальніше: https://bit.ly/30fbmZD, http://webinar.ukrintei.ua 

2021-11-11
Поширити
Звіт щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти

Звіт щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти

10 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України представило «Звіт про самосертифікацію щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти».

10 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України представило «Звіт про самосертифікацію щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти».

Впровадження Національної рамки кваліфікацій (НРК) в Україні ведеться з 2010 року, це завдання постало в межах приєднання країни до Болонського процесу та відповідного реформування вищої освіти. Задля приєднання до ЄПВО, національні освітянські системи мають відповідати вимогам рівнів, структури та змісту вищої освіти.

Робочою групою МОН у співпраці з міжнародними експертами з Німеччини та Латвії, проведено аналіз НРК щодо відповідності критеріям Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) та представлено відповідний звіт. Наразі НРК містить 8 рівнів. Дескрипторами її рівнів визначені знання, уміння/навички, комунікація, відповідальність і автономія. Кваліфікації вищої освіти розміщені наступним чином: молодший бакалавр – 5 рівень, бакалавр – 6 рівень, магістр – 7 рівень, доктор філософії, доктор мистецтв та доктор наук – 8 рівень.

Процес розроблення та імплементації НРК відбувався із урахуванням вимог і рекомендацій критеріїв та процедур верифікації порівнюваності національних рамок кваліфікацій із рамками кваліфікацій ЄПВО. Перевірено дотримання наступних критеріїв:
– національні рамки кваліфікації вищої освіти і орган або органи, відповідальні за його розвиток призначені національним міністерством, відповідальним за вищу освіту;
– існує чіткий і продемонстрований зв’язок між кваліфікаціями в національній рамці та кваліфікаційними дескрипторами циклів Рамки кваліфікацій ЄПВО;
– національна рамка та включені в неї кваліфікації базуються на результатах навчання, а кваліфікації пов’язані з кредитами ECTS;
– процедури включення кваліфікацій до національної рамки є прозорими;
– національна система забезпечення якості вищої освіти посилається на національні рамки кваліфікацій та є відповідно до Берлінського комюніке та будь-яких наступних комюніке, погоджене міністрами в рамках Болонського процесу;
– національні рамки та будь-яке узгодження з європейськими рамками згадуються у всіх додатках до дипломів;
– обов’язки національних сторін за національну рамки чітко визначені та опубліковані.

Дотримання процедур визначалось через досягнення наступних стандартів:
– компетентний національний орган/органи самостійно засвідчують сумісність національних рамок з європейськими;
– процес самосертифікації включає згоду органу із забезпечення якості у відповідній країні, визнаного в рамках Болонського процесу;
– до процесу самосертифікації залучаються міжнародні експерти;
– результати самосертифікації та обґрунтування її висновків будуть опубліковані та мають стосуватися окремо кожного із викладених критеріїв;
– мережі ENIC та NARIC мають вести відкритий список держав, які підтвердили, що вони пройшли процес самосертифікації;
– завершення процесу самосертифікації відзначається у додатках до дипломів, виданих згодом, показуючи зв’язок між національними рамками та європейськими рамками.

У результаті проведеного аналізу робочою групою виявлено існування значної подібності між НРК (5-8 рівні) та РК ЄПВО. Ця подібність стосується усіх 7 критеріїв та 6 процедур верифікації порівнюваності національних рамок кваліфікацій із РК ЄПВО, затверджених у 2005 році Групою супроводу Болонського процесу.

Детальніше: https://bit.ly/3D66gh5, https://bit.ly/3Hg40qa, https://bit.ly/3n5u7be, https://bit.ly/3qpTbvp

Фото: МОН

2021-11-11
Поширити
Відкриття пілотного проєкту Diia.Space в інноваційному парку UNIT.City

Відкриття пілотного проєкту Diia.Space в інноваційному парку UNIT.City

15 листопада 2021 року відбудеться відкриття пілотного проєкту Diia.Space в інноваційному парку UNIT.City.

15 листопада 2021 року відбудеться відкриття пілотного проєкту Diia.Space в інноваційному парку UNIT.City.

Цей пілотний проєкт являє собою спільну інформаційну кампанію Міністерства цифрової трансформації України та Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (USAID КЕУ) для просування продуктів екосистеми «Дія» серед резидентів UNIT.City, інвесторів та іноземних відвідувачів. 

Пілотний проєкт стане першою офлайн-точкою для спілкування між Мінцифрою та громадянами, зокрема представниками IT-кластерів та стартап-екосистеми.

«Дія» є брендом цифрової держави, котрий являє собою екосистему декількох проєктів:
– мобільний застосунок «Дія», котрий дає можливість користуватися цифровими документами, отримувати державні послуги у декілька кліків, ділитися копіями цифрових документів;
– портал «Дія», на котрому можна отримувати онлайн близько 70 державних послуг;
– національний проєкт із розвитку цифрової грамотності «Дія.Цифрова освіта»;
– національний проєкт із розвитку підприємництва «Дія.Бізнес»;
– віртуальна економічна зона для ІТ-компаній із спеціальним податковим, фінансовим і правовим режимом «Дія.City».

У результаті впровадження пілотного проєкту представництво Мінцифри отримає:
– фірмовий куточок у коворкінг-просторі UNIT.City;
– добре навчену команду підтримки із чотирьох осіб;
– рекламні матеріали та відео під брендом «Дія».

UNIT.City ‒ перший в Україні та найбільший у Східній Європі інноваційний парк, який налічує 110 компаній-резидентів. Серед них три лабораторії, п’ять бізнес-кампусів і коворкінг, чотири акселератора та три інвестиційні фонди для підтримки й розвитку українських стартапів. Результатом діяльності команди інноваційного парку має стати потужна екосистема, сприятлива для розвитку підприємництва та досліджень, що допомагатиме у створенні компаній та продуктів, успішних на глобальному ринку.

Програма USAID КЕУ підтримує стартапи й малі та середні підприємства з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому ринку України та на міжнародних ринках, допомагає в розбудові спрощеного та прозорого бізнес-клімату, а також забезпечує українські компанії можливостями скористатися перевагами міжнародної торгівлі.

Детальніше: https://city.diia.gov.uahttps://unit.cityhttps://bit.ly/3onKjnH

Фото: Мінцифра

2021-11-11
Поширити