Рішення Атестаційної колегії МОН щодо присудження наукових ступенів

Рішення Атестаційної колегії МОН щодо присудження наукових ступенів

26 лютого 2020 року відбулось засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, на якому було скасовано рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів доктора та кандидата наук. Йдеться при три виявлені випадки академічного плагіату, низький рівень дисертаційних досліджень та їх невідповідність паспорту наукової спеціальності.
D:\Mои документы\Литвинова\Доручення 2020\НРАТ\Новини_ НРАТ\лютий\27.02.2020\5e56c4d6d31dd506865457.jpg

26 лютого 2020 року відбулось засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, на якому було скасовано рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів доктора та кандидата наук. Йдеться при три виявлені випадки академічного плагіату, низький рівень дисертаційних досліджень та їх невідповідність паспорту наукової спеціальності.

Скасовані наступні рішення:

СВРД 29.053.02 про присудження ступеня доктора наук Ющенку Петру Андрійовичу по результатах захисту дисертації «Києворуська спадщина в історичній пам’яті українського суспільства (XII – початок  XXI ст.)» (спеціальність «Історія України» 07.00.01) через невідповідність належним критеріям, які висуваються до докторських дисертацій (робота не містить авторських наукових положень та науково обгрунтованих результатів у галузі історичної науки, що розв’язують важливу наукову або науково-прикладну проблему; має текстові запозичення і некоректні посилання.

СВРД 55.051.05 про присудження ступеня кандидата наук Донник Тетяні Анатоліївні по результатах захисту дисертації «Роль та механізми участі психоемоційних розладів в дизрегуляційній патології у хворих з віддаленими наслідками закритої легкої черепно-мозкової травми та обґрунтування їх корекції методом програмованої сенсорної депривації» (спеціальність «Паталогічна фізіологія» 14.03.04) через невідповідність паспорту наукової спеціальності.

СВРД 64.053.04 про присудження ступеня кандидата наук Дерев’янко Інні Володимирівні по результатах захисту дисертації «Педагогічні ідеї християнського виховання підлітків Київської Русі (кінець Х – середина ХІІІ століття)» (спеціальність «Загальна педагогіка та історія педагогіки» 13.00.01) через фальсифікацію джерельної бази, ознаки прихованого запозичення праць інших науковців і те, що дисертація не є науковим дослідженням. 

На додатковий розгляд направлено 2 докторські та 6 кандидатських дисертацій. 

Відмовлено двом спеціалізованим вченим радам у продовженні їхньої роботи у зв’язку з невідповідністю Положенню про спеціалізовану вчену раду, порушеннями академічної доброчесності та низькою якістю дисертаційних досліджень, які до цього захищались у таких спецрадах. Це спецради Харківського національного медичного університету МОЗ України та Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури України. 

Водночас ухвалено рішення присудити 306 наукових ступенів доктора наук, 1079  – кандидата наук, 17 – доктора філософії. Також Атестаційна колегія присвоїла 194 вчених звання професора, 568 – доцента, 38 – старшого дослідника. 

Детальніше: https://bit.ly/39guzKt

Фото: МОН

2020-02-27
Поширити
Інфобюлетень «Академічна доброчесність»

Інфобюлетень «Академічна доброчесність»

Проект сприяння академічній доброчесності продовжує рубрику Infobulletin. У п’ятому випуску «Студентський плагіат, частина 1. Хто винен?» розкрито тему студентського плагіату та надані порадами щодо того, як запобігти цьому явищу, представлені відповіді на запитання щодо доброчесності у навчанні та науковій діяльності.
D:\Mои документы\Литвинова\Доручення 2020\НРАТ\Новини_ НРАТ\лютий\12.02.2020\Akademichna-dobrochesnist-infobulletin.png

Проект сприяння академічній доброчесності продовжує рубрику Infobulletin. У п’ятому випуску «Студентський плагіат, частина 1. Хто винен?» розкрито тему студентського плагіату та надані порадами щодо того, як запобігти цьому явищу, представлені відповіді на запитання щодо доброчесності у навчанні та науковій діяльності.

Детальніше: https://bit.ly/2uw3AeL, https://bit.ly/3btYAHX, http://bit.ly/2K0zmoF

Фото: SAIUP

2020-02-12
Поширити
Лекція «Етичні проблеми сучасної науки»

Лекція «Етичні проблеми сучасної науки»

11 березня 2019 року у межах проєкту «Дійсна наука» відбудеться лекція директора Інституту гідромеханіки НАН України академіка Віктора Грінченка. З присутніми він буде обговорювати актуальні питання академічної доброчесності.

11 березня 2019 року у межах проєкту «Дійсна наука» відбудеться лекція директора Інституту гідромеханіки НАН України академіка Віктора Грінченка. З присутніми він буде обговорювати актуальні питання академічної доброчесності.

Детальніше: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5952

Фото: проєкт «Дійсна наука»

2020-01-14
Поширити
Вебінар з академічної доброчесності

Вебінар з академічної доброчесності

16 січня 2020 р відбудеться вебінар доктора Томаса Фолтинека, Діти Длаболовой з Університету Менделя (Чеська Республіка) та доктора Ірен Глендіннінг з Університету Ковентрі (Великобританія). Тема розмови – академічна доброчесність у Казахстані, Азербайджані, Грузії, Туреччині та Вірменії.

16 січня 2020 р відбудеться вебінар доктора Томаса Фолтинека, Діти Длаболовой з Університету Менделя (Чеська Республіка) та доктора Ірен Глендіннінг з Університету Ковентрі (Великобританія). Тема розмови – академічна доброчесність у Казахстані, Азербайджані, Грузії, Туреччині та Вірменії.

Доповідачі представлять учасникам заходу інформацію про результати дослідження ситуації з академічною доброчесністю у Європі та за її межами з академічним плагіатом, якою є відповідальність за плагіат, як студентське середовище і науково-педагогічні працівники розуміють поняття академічної доброчесності, які саме заходи реалізуються для її підтримки, нададуть  рекомендації закладам вищої освіти у питаннях запобігання плагіату.

Вебінар буде корисним для викладачів, науковців, керівників закладів вищої освіти та наукових установ, студентів, журналістів, представників МОН.

Для участі у вебінарі потрібно попередньо зареєструватись.

Детальніше: https://www.facebook.com/events/3276133682415836/

2020-01-14

2020-01-14
Поширити
Онлайн курс «академічна доброчесність для вчителів»

Онлайн курс «академічна доброчесність для вчителів»

Проект SAIUP та онлайн-платформа EdEra розробили спільний онлайн-курс для вчителів з питань академічної доброчесності. Слухачі, які успішно навчатимуться на цьому курсі,  отримають сертифікат.

Проект SAIUP та онлайн-платформа EdEra розробили спільний онлайн-курс для вчителів з питань академічної доброчесності. Слухачі, які успішно навчатимуться на цьому курсі,  отримають сертифікат.

Проходження цього курсу дозволить:

– поглибити знання щодо академічної доброчесності;

– дізнатись про види порушень доброчесності та про те, як їм можна запобігти;

– ознайомитись з кращими практиками;

– отримати поради щодо професійної орієнтації учнів та вибору ними траєкторій освітнього розвитку.

Крім того, проект SAIUP підготував інші корисні матеріали з проблематики  академічної доброчесності – методичні рекомендації, зошит з практичними вправами, сценарії уроків, презентаційні матеріали, інфографіку та відеоролики.

Детальніше: http://bit.ly/2lWMiTm

2020-01-03
Поширити
Стаття щодо академічної доброчесності у ZN, UA

Стаття щодо академічної доброчесності у ZN, UA

Погляд на проблему академічної доброчесності Елеонори Шестакової представлений у статті, опублікованій у «Дзеркалі тижня» (випуск №45-2019).

Погляд на проблему академічної доброчесності Елеонори Шестакової представлений у статті, опублікованій у «Дзеркалі тижня» (випуск №45-2019).

Пропонуємо Вашій увазі фрагменти публікації.

«… академічна доброчесність — це не лише нульова толерантність до плагіатної діяльності, це ще й боротьба за якість освітянсько-наукового процесу…

Якщо академічний плагіат тексту відносно легко виявити та обґрунтувати, то наукоподібне жонглювання поняттями, псевдонауковість, фальшування, спотворення наукової ідеї — вкрай важко. Тут потрібне усвідомлення науковцями, які готують і захищають “словоблуддя”, цінності фахової репутації та особистої відповідальності за свій підпис під експертним висновком, рецензією, відгуком. Урешті-решт, потрібно, щоб опоненти й члени спеціалізованих учених рад самі були фахівцями належного рівня…

За академічний плагіат текстів несуть особисту відповідальність і здобувач, і його науковий керівник/консультант, і експерти, й опоненти, які читали й оцінювали роботу. І за це бодай теоретично їх можна притягти до відповідальності. 

У випадку з фальшуванням, спотворенням наукових ідей, підходів, з профанацією наукового процесу все набагато складніше. Тут фахово-етичний наголос потрібно одночасно ставити і на особистісній, і на колективній науковій діяльності, і, зрештою, на колективній науковій відповідальності за остаточний результат — надруковану наукову роботу, захищену дисертацію. 

…виникає питання: а ми можемо вже зараз впроваджувати норми академічного життя, аналогічні нормам науково-освітянської спільноти європейських країн? Що ми можемо і маємо позичити з їхнього досвіду, а що нам не підходить? Чому засадничі норми та принципи їхнього життя — наприклад повага до соціально-фахової репутації викладача, науковця, острах втратити її — є важливими для країн ЄС, а в нас не працюють? 

Що і як конкретно робити, щоб репутація науковця, освітянина стала засадою його вдалого соціального життя…? Який власний досвід та якими шляхами і способами маємо формувати, щоб у нашому суспільстві запрацювали норми академічної доброчесності, авторитетами були фахівці…»

Детальніше:  https://dt.ua/SCIENCE/akademichna-mantiya-gologo-korolya-abo-pro-fabriki-disertaciynogo-slovobluddya-330583_.html

2019-11-27
Поширити

Фрагменти інтерв’ю керівника сервісу Unicheck-Україна Андрія Сідляренко

За результатами дослідження німецьких соціологів, навіть провідні європейські країни стикаються з плагіатом. Так, у Німеччині 50% наукових робіт його містять. Не менше негативу в науковому середовищі Великої Британії, де з плагіатом стикаються 58% університетських викладачів. В Україні ситуація є не менш проблемною. У нас плагіат у тій чи іншій формі використовують 90% студентів.

За результатами дослідження німецьких соціологів, навіть провідні європейські країни стикаються з плагіатом. Так, у Німеччині 50% наукових робіт його містять. Не менше негативу в науковому середовищі Великої Британії, де з плагіатом стикаються 58% університетських викладачів. В Україні ситуація є не менш проблемною. У нас плагіат у тій чи іншій формі використовують 90% студентів.

Чим загрожує плагіат?

Згідно українського законодавства, академічний плагіат може загрожувати позбавленням посади або ступеня в науковій або освітній установі, якщо людина пов’язана з науково-педагогічною працею. Застосовувати санкції університет може і проти студентів. Якщо говорити про плагіат у контексті закону про авторське та суміжне право, то рішення щодо особи, яка до нього вдалася, приймає суд. Обидва види плагіату можуть збігатися, але не завжди. Якщо говорити про наукові установи та заклади вищої освіти, то санкції проти академічного плагіату застосовуються на рівні цих структур.

Скільки у середньому робіт за рік містять плагіат?

Середній відсоток текстових збігів у файлах, які перевіряли у системі Unicheck 2018-го склав 33,16. Мова йде не про кількість робіт, а відсоткову масу тексту в кожній роботі. Точно встановлювати наявність плагіату все ж повинна спеціальна комісія, фахівець чи науковий керівник.

Як перевірити роботу на наявність плагіату?

Є різноманітні антиплагіатні платформи. Програмний антиплагіатний продукт порівнює текст із базами даних, які розміщені в інтернеті. Один із найбільших онлайн-сервісів у світі – українська розробка Unicheck. Безкоштовний доступ до сервісу мають понад 120 українських вузів.

Як перевіряють роботи на плагіат за кордоном?

В Америці антиплагіатна перевірка – стандартна та звична частина виконання і здачі роботи. У школярів і студентів є підв’язані до предметів особисті кабінети в системі управління навчання, куди вони завантажують власні роботи. Після цього викладач оцінює не лише роботу, але й якість її перевірки на платформі.

Детальніше: https://bit.ly/2MAP7nV

2019-10-19

2019-10-19
Поширити

Глобальні нагороди за експертну оцінку

За підтримки Publons відбудеться тиждень експертної оцінки (16 – 20 вересня 2019 року). Буде відзначено прихильність рецензентів до якості та доброчесності наукової комунікації. 

За підтримки Publons відбудеться тиждень експертної оцінки (16 – 20 вересня 2019 року). Буде відзначено прихильність рецензентів до якості та доброчесності наукової комунікації. 

Детальніше – https://bit.ly/2Ma8xi2

2019-07-24

2019-07-24
Поширити
Семінар «Способи запобігання академічному плагіату»

Семінар «Способи запобігання академічному плагіату»

13 вересня 2019 р. у Одесі за участі експертів з України та Польщі відбудеться семінар «Способи запобігання академічному плагіату». 

13 вересня 2019 р. у Одесі за участі експертів з України та Польщі відбудеться семінар «Способи запобігання академічному плагіату». 

Організатор – strikeplagiarism.com International

Будуть обговорюватись питання:

– Способи обходу антиплагіатних систем – методи запобігання; 

– Звіт подібності, його інтерпретація; 

– Розпізнавання плагіату, його види і форми;

– Поповнення бази даних, інтеграція з репозитарієм;

– Інтеграція з Moodle і Ldap каталогом; 

– Питання, які стосуються цін на сервіс; 

– Законодавча база України та рекомендації МОН з питань Академічної доброчесності і захисту прав інтелектуальної власності; 

– Процедура впровадження антиплагіатної перевірки в ЗВО; 

– Система архівування і моніторингу написання робіт ASAP.

2019-07-23

2019-07-23
Поширити

Про Стратегію розвитку сфери інтелектуальної власності

20 травня 2019 р., Перший віце-прем‘єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України взяв участь у відкритті Національного форуму з інтелектуальної власності, організованого спільно з Всесвітньою організацією інтелектуальної власності.

20 травня 2019 р., Перший віце-прем‘єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України взяв участь у відкритті Національного форуму з інтелектуальної власності, організованого спільно з Всесвітньою організацією інтелектуальної власності.

«Подальша реформа сфери інтелектуальної власності є запорукою позитивних змін у розвитку українських інновацій, стартапів, цифровізації. Необхідно на законодавчому рівні закріпити серед функцій Мінекономрозвитку повноваження щодо розвитку цифрової економіки. Для цього треба скоротити невластиві функції окремих центральних органів влади та оптимізувати роботу комітетів Парламенту, де має працювати ефективний комітет з цифрової економіки», – підкреслив Степан Кубів.

Детальніше : https://www.kmu.gov.ua/ua/news/stepan-kubiv-na-forumi-govoriv-pro-strategiyu-rozvitku-sferi-intelektualnoyi-vlasnosti

2019-06-20

2019-06-20
Поширити