Європейська асоціація університетів представила звіт «Інституційна трансформація та розвиток лідерства в університетах. Картографічна вправа».
Європейська асоціація університетів представила звіт «Інституційна трансформація та розвиток лідерства в університетах. Картографічна вправа».
Враховуючи швидкі та інтенсивні зміни, що відбуваються у суспільстві та університетах, інституційні лідери змінюють правила гри щодо адаптації. Це стає більш актуальним у контексті пандемії COVID-19. Тим не менше, коли справа стосується розвитку лідерства та інституціональної трансформації у вищій освіті, недостатньо гарних прикладів інституціонального та системного підходу.
Дослідження, на результатах якого побудований звіт, сформувало вичерпну картину розвитку лідерства та інституціональних перетворень у системах вищої освіти Європи. Воно ґрунтується на опитуванні понад 200 лідерів вищої освіти з 27 різних систем.
Публікація звіту дозволить розгорнути дискусії щодо важливості нарощування потенціалу керівників вищої освіти як інструменту підтримки постпандемічної інституціональної адаптації й трансформації.
Звіт підготовлено в рамках виконання проєкту «Інноваційне лідерство та керування змінами у вищій освіті», який фінансується Європейським Союзом.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано результати дослідження «Сім уроків цифрової безпеки під час кризи COVID-19».
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано результати дослідження «Сім уроків цифрової безпеки під час кризи COVID-19».
Цей документ належить до серії матеріалів «Ключові політичні відповіді ОЕСР». У дослідженні на основі інформації, наданої делегаціями Робочої групи ОЕСР з безпеки у цифровій економіці розглядаються ключові питання цифрової безпеки, що виникли під час кризи COVID-19.
Управління ризиками цифрової безпеки під час криз вимагає готовності, гнучкості та маневреності. Авторами звіту наголошується: – ризик цифрової безпеки збільшується під час криз, тому що організації в стані стресу більш вразливі для атак; – під час кризи організації повинні продовжувати відповідально керувати ризиками цифрової безпеки, а не ігнорувати їх; – виняткові обставини вимагають гнучких процесів цифрової безпеки для забезпечення безперервності бізнесу; – готовність до цифрової безпеки є ключовим моментом і повинно бути частиною більш широкого планування безперервності бізнесу.
Урядам пропонується під час кризи розширити сферу своєї діяльності не лише на операторів критично важливих операцій, але й на ключових учасників ланцюжка поставок; проводити проактивну політику для підвищення цифрової безпеки в секторі охорони здоров’я, а також для малих і середніх підприємств; підтримувати обмін інформацією про ризики.
Державні та приватні організації повинні бути готовими до криз й забезпечувати управління ризиками цифрової безпеки, здійснювати їх оцінювання, опрацювання та побудову планів забезпечення безперервності, що мають бути гнучкими для адаптації до кризових ситуацій.
10 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України представило «Звіт про самосертифікацію щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти».
10 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України представило «Звіт про самосертифікацію щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти».
Впровадження Національної рамки кваліфікацій (НРК) в Україні ведеться з 2010 року, це завдання постало в межах приєднання країни до Болонського процесу та відповідного реформування вищої освіти. Задля приєднання до ЄПВО, національні освітянські системи мають відповідати вимогам рівнів, структури та змісту вищої освіти.
Робочою групою МОН у співпраці з міжнародними експертами з Німеччини та Латвії, проведено аналіз НРК щодо відповідності критеріям Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) та представлено відповідний звіт. Наразі НРК містить 8 рівнів. Дескрипторами її рівнів визначені знання, уміння/навички, комунікація, відповідальність і автономія. Кваліфікації вищої освіти розміщені наступним чином: молодший бакалавр – 5 рівень, бакалавр – 6 рівень, магістр – 7 рівень, доктор філософії, доктор мистецтв та доктор наук – 8 рівень.
Процес розроблення та імплементації НРК відбувався із урахуванням вимог і рекомендацій критеріїв та процедур верифікації порівнюваності національних рамок кваліфікацій із рамками кваліфікацій ЄПВО. Перевірено дотримання наступних критеріїв: – національні рамки кваліфікації вищої освіти і орган або органи, відповідальні за його розвиток призначені національним міністерством, відповідальним за вищу освіту; – існує чіткий і продемонстрований зв’язок між кваліфікаціями в національній рамці та кваліфікаційними дескрипторами циклів Рамки кваліфікацій ЄПВО; – національна рамка та включені в неї кваліфікації базуються на результатах навчання, а кваліфікації пов’язані з кредитами ECTS; – процедури включення кваліфікацій до національної рамки є прозорими; – національна система забезпечення якості вищої освіти посилається на національні рамки кваліфікацій та є відповідно до Берлінського комюніке та будь-яких наступних комюніке, погоджене міністрами в рамках Болонського процесу; – національні рамки та будь-яке узгодження з європейськими рамками згадуються у всіх додатках до дипломів; – обов’язки національних сторін за національну рамки чітко визначені та опубліковані.
Дотримання процедур визначалось через досягнення наступних стандартів: – компетентний національний орган/органи самостійно засвідчують сумісність національних рамок з європейськими; – процес самосертифікації включає згоду органу із забезпечення якості у відповідній країні, визнаного в рамках Болонського процесу; – до процесу самосертифікації залучаються міжнародні експерти; – результати самосертифікації та обґрунтування її висновків будуть опубліковані та мають стосуватися окремо кожного із викладених критеріїв; – мережі ENIC та NARIC мають вести відкритий список держав, які підтвердили, що вони пройшли процес самосертифікації; – завершення процесу самосертифікації відзначається у додатках до дипломів, виданих згодом, показуючи зв’язок між національними рамками та європейськими рамками.
У результаті проведеного аналізу робочою групою виявлено існування значної подібності між НРК (5-8 рівні) та РК ЄПВО. Ця подібність стосується усіх 7 критеріїв та 6 процедур верифікації порівнюваності національних рамок кваліфікацій із РК ЄПВО, затверджених у 2005 році Групою супроводу Болонського процесу.
15 листопада 2021 року відбудеться відкриття пілотного проєкту Diia.Space в інноваційному парку UNIT.City.
15 листопада 2021 року відбудеться відкриття пілотного проєкту Diia.Space в інноваційному парку UNIT.City.
Цей пілотний проєкт являє собою спільну інформаційну кампанію Міністерства цифрової трансформації України та Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (USAID КЕУ) для просування продуктів екосистеми «Дія» серед резидентів UNIT.City, інвесторів та іноземних відвідувачів.
Пілотний проєкт стане першою офлайн-точкою для спілкування між Мінцифрою та громадянами, зокрема представниками IT-кластерів та стартап-екосистеми.
«Дія» є брендом цифрової держави, котрий являє собою екосистему декількох проєктів: – мобільний застосунок «Дія», котрий дає можливість користуватися цифровими документами, отримувати державні послуги у декілька кліків, ділитися копіями цифрових документів; – портал «Дія», на котрому можна отримувати онлайн близько 70 державних послуг; – національний проєкт із розвитку цифрової грамотності «Дія.Цифрова освіта»; – національний проєкт із розвитку підприємництва «Дія.Бізнес»; – віртуальна економічна зона для ІТ-компаній із спеціальним податковим, фінансовим і правовим режимом «Дія.City».
У результаті впровадження пілотного проєкту представництво Мінцифри отримає: – фірмовий куточок у коворкінг-просторі UNIT.City; – добре навчену команду підтримки із чотирьох осіб; – рекламні матеріали та відео під брендом «Дія».
UNIT.City ‒ перший в Україні та найбільший у Східній Європі інноваційний парк, який налічує 110 компаній-резидентів. Серед них три лабораторії, п’ять бізнес-кампусів і коворкінг, чотири акселератора та три інвестиційні фонди для підтримки й розвитку українських стартапів. Результатом діяльності команди інноваційного парку має стати потужна екосистема, сприятлива для розвитку підприємництва та досліджень, що допомагатиме у створенні компаній та продуктів, успішних на глобальному ринку.
Програма USAID КЕУ підтримує стартапи й малі та середні підприємства з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому ринку України та на міжнародних ринках, допомагає в розбудові спрощеного та прозорого бізнес-клімату, а також забезпечує українські компанії можливостями скористатися перевагами міжнародної торгівлі.
Видавнича компанія Elsevier представила звіт «Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року».
Видавнича компанія Elsevier представила звіт «Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року».
Дослідження було спрямоване на поглиблення розуміння R&D у галузі чистої енергії, а також їхньої підтримки рух до чистого нульового майбутнього. Воно ґрунтується на аналізі понад 1,6 млн статей з бази даних Scopus компанії Elsevier, які дають унікальне уявлення про те, як дослідження можуть підтримати зусилля з пом’якшення наслідків зміни клімату.
Звіт: – надає описову інформацію про аспекти співробітництва в сфері досліджень і передачі знань, які мають особливе значення для інноваційних рішень, сприяючих досягненню чистого нуля; – започатковує дискусію про дослідження та інновації з протидії зміні клімату; – є площадкою для обговорення питань фінансування досліджень і співробітництва, вибору технологій і політики.
В проаналізованих експертами тематичних публікаціях основна увага приділяється різним методам і технологіям скорочення викидів і вилучення вуглецю, а також різним науковим і управлінським аспектам відповідної діяльності.
Публікації об’єднані в тематичні кластери з використанням прямого аналізу цитування. Найбільш цитовані тематичні кластери пов’язані із дослідженням літій-іонних акумуляторів, передачі електроенергії та електромереж, сонячної енергії та способів економії енергії. Вони порівняно монодисциплінарні та/або мають середній рівень дисциплінарного різноманіття. Міжнародне співробітництво демонструє кращі результати.
Вивчались фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, інженерно-технологічний комплекс та прикладні технології. Кожен тематичний кластер містить поєднання цих рівнів дослідження, а баланс цього поєднання дає уявлення про рівень зрілості тематичного кластера.
Академічне та корпоративне співробітництво у галузі досліджень більш розповсюджене у європейських країнах, США, Канаді, Японії та Південній Кореї. Європейські корпорації продукують значну частку дослідницьких публікацій, проте китайські компанії починають їх наздоганяти. Але в цілому частка корпоративних публікацій у цій сфері знижується, і лише деякі з найбільших емітентів представляють більш-менш значущі результати досліджень.
У період 2001-2020 років спостерігалось значне зростання кількості патентів, які цитують дослідницькі публікації «нульового рівня», при цьому домінуючими гравцями були Китай, США, Японія та Німеччина.
Незважаючи на те, що результати аналізу є позитивними для досліджень щодо нульового рівня викидів та переходу до чистої енергії у майбутньому, експерти наголошують, що необхідні більш цілеспрямовані, скоординовані спільні зусилля у ключових сферах для забезпечення вільного доступу всіх країн і регіонів до експертних знань і технологій, необхідних для нарощування потенціалу на місцевому рівні у боротьбі зі змінами клімату.
Міністерство освіти і науки України затвердило перший стандарт вищої освіти освітньо-наукового ступеня доктора філософії.
Міністерство освіти і науки України затвердило перший стандарт вищої освіти освітньо-наукового ступеня доктора філософії.
Цей стандарт зі спеціальності 182 «Технології легкої промисловості» затверджено 8 листопада 2021 року відповідним наказом МОН. Він містить вимоги до освітніх програм підготовки докторів філософії стосовно: − обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття освітнього ступеня «доктор філософії» зі спеціальності 182; − рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за відповідною освітньою програмою; − переліку обов’язкових компетентностей випускника; − нормативного змісту підготовки здобувачів вищої освіти, сформульованого у термінах результатів навчання; − форм атестації здобувачів вищої освіти; − вимог до створення міждисциплінарних освітньої-наукових програм.
Вимоги до компетентностей і результатів навчання узгоджені між собою й відповідають дескрипторам Національної рамки кваліфікацій.
Як зазначив Міністр освіти і науки України, розвиток системи вищої освіти насамперед має базуватися на використанні сучасних технологій та методів освітнього процесу. Особливістю нового стандарту є його компетентісний підхід та орієнтація викладачів і студентів на досягнення конкретних результатів, залишаючи їм високий рівень самостійності у визначенні шляхів їхнього досягнення.
Значно розширені права вишів самостійно вирішувати питання, що стосуються начального процесу, зокрема вони мають право: – самостійно визначати перелік дисциплін, практик і інших видів навчальної діяльності, необхідний для набуття означених Стандартом компетентностей і результатів навчання; – при формуванні освітніх програм зазначати додаткові вимоги до компетентностей і результатів навчання; – використовувати власні формулювання спеціальних (фахових) компетентностей і результатів навчання, забезпечуючи при цьому, щоб сукупність вимог освітньої програми повністю охоплювала всі вимоги стандарту; – запроваджувати додаткові форми атестації здобувачів вищої освіти.
Наразі затверджено 226 стандартів освітніх ступенів фахового молодшого бакалавра, бакалавра, магістра та доктора філософії. Всього має бути розроблено 439 стандартів фахової передвищої та вищої освіти. Вже розроблено 389 проєктів стандартів: бакалавр – 112; магістр – 117; доктор філософії – 78; фаховий молодший бакалавр – 82.
У країнах, що належать до Європейського простору вищої освіти, продовжується робота із запровадження автоматичного визнання кваліфікацій.
У країнах, що належать до Європейського простору вищої освіти, продовжується робота із запровадження автоматичного визнання кваліфікацій.
Національний інформаційний центр академічної мобільності України проводить аналіз ситуації та розробку національної політики автоматичного визнання кваліфікацій вищої освіти, отриманих в країнах Європейського простору вищої освіти (ЄПВО). Особлива увага приділяється заходам, які сприятимуть зміцненню зав’язків між національними інформаційними центрами з питань академічного визнання та мобільності та закладами вищої освіти, оновленню та створенню курсів, розробки рекомендацій і вдосконаленню інформаційного забезпечення стосовно справедливого та автоматичного визнання. Необхідне продовження діалогу з закладами вищої освіти для досягнення спільного розуміння концепції та принципів автоматичного визнання, проведення семінарів, розробки політики та підтримки в імплементації автоматичного визнання в національному контексті.
Планується підготувати посібник з таблицями кваліфікацій систем освіти країн ЄПВО та редакцію другого видання Європейського інструктивного посібника з визнання для європейського регіону.
8 листопада 2021 року Український інститут міжнародної політики поширив інформацію про програму «Горизонт Європа», «Справедливі, здорові та екологічно безпечні продовольчі системи від первинного виробника до споживання».
8 листопада 2021 року Український інститут міжнародної політики поширив інформацію про програму «Горизонт Європа», «Справедливі, здорові та екологічно безпечні продовольчі системи від первинного виробника до споживання».
Цей напрям шостого кластеру програми охоплює питання побудови корисних та екологічно чистих харчових систем від первинного виробництва до споживання і має на меті сприяння розумним рішенням для використання цифрових технологій для малих і середніх фермерських структур. Регіони, які працюють у напрямках біоекономіки, агропромисловості та органічного (функціонального) харчування, мають можливість скористатись пропозицією конкурсного фінансування проектів відповідного спрямування. Українськи партнери можуть подавати та реалізовувати проекти разом із партнерами ЄС.
Дослідження та інновації є ключовими рушіями переходу до сталих, безпечних, здорових та інклюзивних систем харчування для всіх, а саме: – органічне (функціональне) харчування; – пом’якшення змін клімату та адаптація до них; – покращення екосистем та біорізноманіття на суші та у водах; – міцне здоров’я та якісна доступна медична допомога; – чисте повітря, вода і ґрунт; – стійкіший ЄС, готовий до можливих загроз; – інклюзивний розвиток та нові можливості для роботи.
Цифрові інструменти можуть стати одним із засобів переходу до зеленого майбутнього Європи, якщо їх правильно використовувати й контролювати обсяг їх власних викидів.
Цифрові інструменти можуть стати одним із засобів переходу до зеленого майбутнього Європи, якщо їх правильно використовувати й контролювати обсяг їх власних викидів.
Неоднозначним є питання, яким чином інформаційні і комунікаційні технології впливають на зміну клімату і де знаходиться баланс між більшою енергоефективністю та більш широким використанням ІКТ.
Ряд досліджень доводять, що цифрові технології, такі як штучний інтелект, інтернет речей та інтелектуальна мобільність можуть до 15% скоротити глобальні викиди вуглецю до 2030 року.
Ентузіасти інформаційних та комунікаційних технологій вважають, що надання стартапам можливості розробляти нові технології для скорочення викидів – це шлях до економії енергії та покращання клімату. Цифровізація, розвиток біоекономіки та економіки замкненого циклу є інструментами зеленого розвитку.
Іспанський стартап Bamboo Energy націлений на підтримку енергетичного ринку за допомогою інструменту штучного інтелекту, котрий дозволить агрегаторам автоматично керувати потоком енергії від періодично виникаючих відновлюваних джерел, таких як вітер і сонце. Один із запропонованих способів досягти цього – використовувати електромобілі та домашні сонячні системи як сховища енергії.
Відкрито перший конкурс у сфері вищої освіти та молоді в межах нової програми віртуальних обмінів Еразмус+.
Відкрито перший конкурс у сфері вищої освіти та молоді в межах нової програми віртуальних обмінів Еразмус+.
Перший конкурс представляє два гранти «Віртуальні обміни з Західними Балканами» для регіону Західні Балкани та «Віртуальні біржі з іншими регіонами світу» для країн Східного партнерства, Південного Середземномор’я, Російської Федерації, на південь від Сахари. Заклади вищої освіти та молодіжні організації можуть виступати партнерами цих проектів.
Цілі конкурсу: – заохочення міжкультурного діалогу з третіми країнами, не пов’язаними з програмою, та підвищення толерантності через онлайн-взаємодію між людьми, спираючись на цифрові, дружні до молоді технології; – просування різних типів віртуальних обмінів на додаток до фізичної мобільності Erasmus+, що дозволяє більшій кількості молодих людей використовувати міжкультурний та міжнародний досвід; – підвищення критичного мислення та медіаграмотності, протидія дискримінації, поляризації та насильницькій радикалізації; – сприяння розвитку цифрових навичок та навичок міжособистісного спілкування у студентів, молоді та молодіжних працівників, включаючи практику іноземних мов та командну роботу, зокрема, для підвищення можливостей працевлаштування; – просування громадських свобод та цінностей терпимості та недискримінації через освіту; – підсилення молодіжного виміру у відносинах ЄС з третіми країнами.
Заявку на участь у конкурсі можна подати до 22 лютого 2022 року.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
