На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Дистанційна робота в умовах пандемії COVID-19: тенденції та перспективи» із серії «Заходи політики ОЕСР щодо коронавирусу (COVID-19)».
У цій серії зібрані дані, аналітичні матеріали та рекомендації з питань проблем охорони здоров’я, економічної та соціальної кризи, координації та внеску у глобальні дії при вирішенні проблем, пов’язаних із пандемією COVID-19. У документі на основі огляду політичних заходів, які охоплюють широке коло тем – від охорони здоров’я до освіти і податків – подаються рекомендації щодо короткострокових заходів у постраждалих секторах і підтримки вразливих секторів суспільства та економіки. Документ також містить аналіз довгострокових наслідків та впливів, які необхідно враховувати в рамках політики сильного, стійкого, екологічного та інклюзивного відновлення.
Криза COVID-19 викликала раптову необхідність для підприємств та їх співробітників почати або розширити роботу з дому. Надаючи можливості для такої віддаленої роботи, інформаційно-комунікаційні технології зіграли вирішальну роль у продовженні економічної діяльності і дозволили значній частині людей продовжувати отримувати дохід.
У звіті представлений огляд розвитку дистанційної роботи впродовж першого року пандемії COVID-19 (2020 р.), з акцентом на дані, що публікуються національними статистичними організаціями, а також подане бачення того, як віддалена робота може розвиватися у майбутньому.
Основні висновки, які містяться у звіті:
– у всіх країнах, за якими доступні порівняльні дані, під час пандемії COVID-19 спостерігалося підвищення рівня віддаленої роботи, хоча масштаби цього зростання різні;
– в Австралії, Франції та Великобританії 47% співробітників працювали віддалено під час пандемії; в Японії, де не було загальнонаціональних обмежень, рівень віддаленої роботи збільшився з 10% до 28% у період з грудня 2019 року по травень 2020 року;
– галузі з високим ступенем цифровізації, включаючи інформаційні та комунікаційні послуги, професійні, наукові та інші послуги, а також фінансові послуги, досягли найвищих показників віддаленої роботи під час пандемії, охопивши у середньому понад 50% співробітників;
– показники віддаленої роботи під час пандемії були вище серед працівників великих фірм, ніж працівників дрібних, що відображало більш низький рівень поширення цифрових технологій серед малих фірм та їх спеціалізацію;
– під час пандемії працівники з більш високою кваліфікацією частіше працювали віддалено: у США рівень віддаленої роботи для осіб, що мають ступінь магістра або доктора філософії, був у 15 разів вище, ніж для менш кваліфікованих співробітників;
– у більшості країн рівень віддаленої роботи під час пандемії був набагато вищим для жінок, ніж для чоловіків, хоча розрив був меншим у Данії, Швеції та Великій Британії;
– продуктивність віддаленої роботи тісно пов’язана з бажанням працювати вдома, однак, хоча більшість підприємств і приватних осіб в даний час очікують більш широкого використання віддаленої роботи, ніж до пандемії, відносно невелике число співробітників, ймовірно, у майбутньому буде працювати віддалено на постійній основі.
Детальніше: https://bit.ly/39XOe3P, https://bit.ly/3D62wvN, https://bit.ly/3kObwPQ, https://doi.org/10.1787/5b0fd8cd-en
Фото: скріншот