Зображення запису ОЕСР: РИНКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ОЕСР: РИНКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ринки штучного інтелекту» і короткий огляд політики «Останні події та проблеми конкуренції» з серії «Ринки штучного інтелекту».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ринки штучного інтелекту» і короткий огляд політики «Останні події та проблеми конкуренції» з серії «Ринки штучного інтелекту».

Документ містить інформацію щодо стану конкуренції на ринках штучного інтелекту, а також аналіз широкого спектру наслідків для економічного зростання. Він спирається на попередні дослідження ОЕСР щодо ринків штучного інтелекту та конкуренції з урахуванням оновлених даних. Експерти наголошують, що окремі сегменти ринків ШІ (зокрема – базові моделі) демонструють високий динамізм протягом останніх трьох років, але на різних рівнях ланцюжка створення вартості штучного інтелекту зберігаються кілька структурних ризиків. Розробка та впровадження ШІ змінюють ефективність бізнесу, структуру витрат, стратегічні переваги, що має свої наслідки. Штучний інтелект може забезпечити значні економічні та соціальні вигоди, які будуть сильнішими, якщо ринки залишатимуться відкритими, інноваційними та конкурентними в усьому ланцюжку створення вартості ШІ. Однак поточна структура ринків ШІ створює значні ризики для конкуренції. Технологічні гіганти стикаються з певною конкуренцією з боку динамічних, спеціалізованих постачальників, що у першу чергу стосується базових моделей, де продуктивність продовжує покращуватися, ціни знижуються, а технологічне лідерство в можливостях моделей штучного інтелекту неодноразово оскаржується. Разом із тим, зростатимуть структурні ризики для конкуренції в ланцюжку створення вартості штучного інтелекту: йдеться про  сильну концентрацію ключових ресурсів (обчислення, дані та навички), переваги першопрохідців та зростаючу вертикальну інтеграцію. Подальше швидке удосконалення ШІ та преференційні партнерства з існуючими лідерами в критичних сегментах (особливо – у постачанні чіпів та наданні хмарних послуг) можуть створити визначальні переваги для кількох компаній та ще більше сконцентрувати цифрові ринки.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/artificial-intelligence-markets_d531d73f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/artificial-intelligence-markets_cce1ac41/d531d73f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d531d73f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_OECD

2026-09-30
Поширити
Зображення запису ЗАХИСТ ЯКОСТІ ДАНИХ ОФІЦІЙНОЇ СТАТИСТИКИ В ЕРУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ЗАХИСТ ЯКОСТІ ДАНИХ ОФІЦІЙНОЇ СТАТИСТИКИ В ЕРУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

У блозі ОЕСР опублікований матеріал  «Захист якості даних офіційної статистики в еру штучного інтелекту».

У блозі ОЕСР опублікований матеріал  «Захист якості даних офіційної статистики в еру штучного інтелекту».

Генеративний штучний інтелект змінює те, як люди отримують доступ до офіційних статистичних даних. Чи можна забезпечити збереження якості даних та довіру користувачів до отриманої інформації? Все більше людей, зокрема – журналістів, політиків, –  отримують доступ до офіційної статистики через чат-ботів та ШІ- помічників, а не через офіційні веб-сайти національних статистичних інститутів чи урядів. Тепер інформація проходить через низку цифрових посередників, які її отримують, інтерпретують та перерозподіляють, що неодмінно буде призводити до втрат і викривлень. Можуть зникнути дані щодо контрольного періоду, примітки, методологічні пояснення, які дозволяють користувачеві судити, чи відповідає показник його конкретному питанню. ШІ може суттєво покращити доступ до офіційної статистики, полегшивши пошук даних та їх сприйняття. Замість безпосередньої взаємодії з таблицями чи інформаційними панелями, користувачі все частіше отримують згенеровані ШІ дані з простими і зрозумілими коментарями. Це робить статистику більш доступною для користувачів-неекспертів, але така зручність має суттєвий недолік: базова інформація вже була відібрана, інтерпретована та узагальнена системою ШІ у такий спосіб, про який користувач майже ніколи не дізнається. Наприклад, виноска до редакції може не пережити шлях ШІ, як і відомості про джерело. Користувачі отримують велику кількість інформації, але не можуть розуміти контекст і базову структуру даних, що необхідно для оцінки якості інформації та її подальшого ефективного використання, адже користувач повинен знати про походження, належність, валідність та репрезентативність даних. Щойно штучний інтелект стає посередником у взаємозв’язку між даними та користувачами, питання якості виходить за рамки оцінювання показника. Тут важливо пам’ятати про відстежуваність, машиночитабельність та репрезентативність. Системи ШІ не мають вбудованої інформації про те, чи було джерело переглянуто, виправлено або вилучено. У дослідженні 2025 року ChatGPT було запропоновано оцінити 217 відкликаних дослідницьких статей і жодного разу чатбот не вказав користувачу на те, що йдеться саме про відкликані матеріали. Надійність відповіді ШІ залежить від структури джерела: точність пошуку досягає 91% для добре структурованого тексту і знижується до 86% для менш структурованого. Системи ШІ загального призначення навчаються на будь-яких даних, яких найбільше у відкритому доступі, але їхня кількість не є свідченням репрезентативності. Офіційна статистика є суспільним благом у строгому економічному сенсі: вона неконкурентна (використання однією особою не применшує використання іншою) і вона не підлягає виключенню (доступ до неї не може бути обмежений), тому вона традиційно надавалася державою, а не ринковими гравцями. ШІ починає змінювати ситуацію: контент залишається публічним, дані залишаються вільними для доступу, але змістовний доступ мігрує за преміум-асистентами, платними інтерфейсами та висококонцентрованою інфраструктурою (50% захищених інтернет-серверів світу розміщена в одній країні). Отже, суспільне благо може стати таким, що підлягає виключенню без будь-якого свідомого рішення про це з боку урядів і громад. Крім того, системи штучного інтелекту не є нейтральними провідниками інформації, оскільки кожна модель містить ціннісні судження щодо  акцентів та заборон.  Статистичні управління мають унікальні можливості для забезпечення достатньої структурованості, документованості й доступності офіційної статистики, щоб вона слугувала надійним орієнтиром для систем штучного інтелекту. Необхідним кроком є встановлення стандартів для неофіційних даних, включно з даними, створеними громадянами, які все частіше використовуються при ухваленні державних рішень.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/07/protecting-data-quality-in-the-ai-era-of-official-statistics.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_OECD

2026-09-25
Поширити
Зображення запису ОЕСР: СТАТИСТИКА КОРПОРАТИВНОГО ПОДАТКУ

ОЕСР: СТАТИСТИКА КОРПОРАТИВНОГО ПОДАТКУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Статистика корпоративного податку за 2026 рік» з однойменної серії матеріалів.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Статистика корпоративного податку за 2026 рік» з однойменної серії матеріалів.

Це флагманська публікація ОЕСР з корпоративного оподаткування, яка надає вичерпні дані про оподаткування, діяльність багатонаціональних груп підприємств і практику розмивання бази оподаткування й переміщення прибутку. Вона забезпечує вимірювання та моніторинг ухилення від сплати податків за допомогою широкого спектру показників, включаючи дані про корпоративні податки на прибуток, ставки корпоративних податків, доходи, ефективні податкові ставки та податкові пільги для ДіР та інновацій. Публікація містить анонімізовані й агреговані дані звітності, охоплює відомості про діяльність майже 9400 багатонаціональних підприємств зі штаб-квартирами у понад 60 юрисдикціях.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/corporate-tax-statistics-2026_73af6222-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/corporate-tax-statistics-2026_b8101038/73af6222-en.pdf, https://doi.org/10.1787/73af6222-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

2026-09-24
Поширити
Зображення запису ОЕСР: ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ, РОЗРОБОК ТА ІННОВАЦІЙ

ОЕСР: ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ, РОЗРОБОК ТА ІННОВАЦІЙ

На офіційному сайті ОЕСР  на сторінці «Моніторинг податкової підтримки досліджень, розробок та інновацій» опубліковано огляд «Податкові пільги для досліджень, розробок та інновацій у регіоні ОЕСР та за його межами». 

На офіційному сайті ОЕСР  на сторінці «Моніторинг податкової підтримки досліджень, розробок та інновацій» опубліковано огляд «Податкові пільги для досліджень, розробок та інновацій у регіоні ОЕСР та за його межами». 

Наголошується, що уряди пропонують податкові пільги для сприяння дослідженням та розробкам у бізнесі, а також для заохочення інновацій та економічного зростання. Ці стимули можуть підтримувати різні етапи інноваційного процесу. Податкові пільги на основі витрат підтримують підприємства, коли вони інвестують у дослідження та розробки, зменшуючи вартість відповідної діяльності. Це – податкові пільги та кредити на дослідження та розробки, вони безпосередньо спрямовані на внески в інноваційний процес. Податкові пільги на основі доходу забезпечують підтримку, коли інновації генерують дохід, що відбувається завдяки зменшенню податку, сплаченому з доходів, пов’язаних з ДіР (інноваційні або патентні пільги, знижені ставки для інноваційних підприємств). Вони винагороджують успішні інновації, які впливають на інноваційний процес в цілому. Податкові пільги на дослідження та розробки можуть надаватися у формі пільги, звільнення, відрахування або кредиту. Документ містить оцінку вартості державних податкових пільг на витрати, що спрямовуються на дослідження та розробки й пов’язані з ними доходи.

Детальніше: https://stip.oecd.org/innotax/, https://stip.oecd.org/innotax/indicators-and-analysis

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-09-23
Поширити
Зображення запису ГЛОБАЛЬНІ ЛАНЦЮГИ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ

ГЛОБАЛЬНІ ЛАНЦЮГИ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ

У блозі ОЕСР опублікований матеріал  «Глобальні ланцюги створення вартості: чому міжнародне виробництво розвивається, а не фрагментується».

У блозі ОЕСР опублікований матеріал  «Глобальні ланцюги створення вартості: чому міжнародне виробництво розвивається, а не фрагментується».

Наголошується, що завдяки актуальним даним ОЕСР можна судити про чинники стійкості ланцюгів поставок, реакцію різних секторів на численні ризики та роль послуг у зростанні світової торгівлі. Продукти та послуги, якими люди користуються щодня, дуже рідко походять з одного місця. Виробництво й постачання товарів залежить від різних, але пов’язаних систем, які задіяні на різних етапах створення вартості, а також від міжнародних інвестиції та транскордонних послуг. Геополітична напруженість і зростання торговельних обмежень виявили вузькі місця в глобальних ланцюгах поставок, збільшили витрати та змусили фірми переглянути способи фізичного переміщення товарів. Публікувались прогнози широкомасштабної економічної фрагментації та деглобалізації, однак вони все ще не справдились. Фірми реорганізують свої логістичні ланцюги поставок для управління ризиками, диверсифікують постачальників, підвищують стійкість ланцюгів поставок й змінюють локалізацію певних фізичних видів діяльності. Галузі адаптуються, але не відмовляються від участі у світовій торгівлі. Фармацевтика стала більш міжнародно інтегрованою з 2011 року, що відображає залежність сектору від високоспеціалізованих ресурсів. Автомобільний транспорт зменшив залежність від імпортних іноземних ресурсів. Експерти фіксують стратегічне коригування фізичних ланцюгів поставок для зниження ризику дефіциту компонентів. Дані ОЕСР показують, що 49 з 80 економік збільшили частку іноземних ресурсів у своєму експорті між 2011 і 2024 роками. Однак картина стає більш неоднозначною, якщо розглянути роль країн як постачальників ресурсів, що зрештою потрапляють до складу експорту інших країн: деякі економіки розширюють цю роль у виробництві, тоді як інші – скорочують. Виробництво і продаж товарів дедалі більше залежить від програмного забезпечення, фінансів, дизайну та логістики, а не лише від заводів і доставки. Між 2011 і 2023 роками торгівля послугами зростала швидше, ніж торгівля товарами. Комерційна присутність за кордоном залишається важливим способом надання цих послуг на міжнародному рівні. Фірма може скоротити свій фізичний ланцюг поставок, одночасно розширюючи свій глобальний ланцюг створення вартості, залучаючи програмне забезпечення та фінансові послуги з-за кордону. В основі цієї системи лежать багатонаціональні підприємства, на які припадає більше половини світового експорту, якщо враховувати експорт їхніх іноземних філій. Отже, глобальні ланцюги створення вартості не фрагментуються, а еволюціонують у більш складні, сервісно-орієнтовані системи. Світова економіка залишається тісно пов’язаною, навіть попри те, що форма цих зв’язків продовжує змінюватися.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/07/global-value-chains-why-international-production-is-evolving-not-fragmenting.html, https://oecd.org/content/oecd/en/data/datasets/global-value-chain-data-across-trade-multinationals-and-services.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-09-22
Поширити
Зображення запису ТАЛАНТИ, МОБІЛЬНІСТЬ ТА УМОВИ ПРАЦІ У СФЕРІ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

ТАЛАНТИ, МОБІЛЬНІСТЬ ТА УМОВИ ПРАЦІ У СФЕРІ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ключові показники щодо талантів, мобільності та умов праці в дослідженнях та інноваціях» з серії «Обсерваторія кар’єри в галузі досліджень та інновацій».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ключові показники щодо талантів, мобільності та умов праці в дослідженнях та інноваціях» з серії «Обсерваторія кар’єри в галузі досліджень та інновацій».

Документ містить вичерпний огляд кар’єр у сфері досліджень та інновацій, побудований на матеріалах Обсерваторії кар’єр у сфері досліджень та інновацій. Експерти дослідили попит, пропозицію, мобільність та результативність праці дослідників. Кожен науковий прорив і кожна нова технологія починається з людей, дослідницька та інноваційна робоча сила лежить в основі найбільших амбіцій країн щодо економічного процвітання та добробуту суспільства. Однак дані про цю робочу силу вже давно є розрізненими й неповними. Результати цього дослідження будуть корисними для політиків, а також установ, які фінансують дослідження, наймають та навчають дослідницький та інноваційний персонал, а також для тих, хто працює або розглядає можливість роботи в цій сфері.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/research-and-innovation-careers-observatory-2026_138ed294-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/research-and-innovation-careers-observatory-2026_92f76142/138ed294-en.pdf, https://doi.org/10.1787/138ed294-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-09-21
Поширити
Зображення запису ОЕСР: РАМКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДЛЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

ОЕСР: РАМКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДЛЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Рамки інвестиційної політики для цифрової трансформації» з серії «Рамки інвестиційної політики для цифрової трансформації».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Рамки інвестиційної політики для цифрової трансформації» з серії «Рамки інвестиційної політики для цифрової трансформації».

Документ містить поради щодо заохочення приватних інвестицій, спрямованих на цифрову трансформацію, забезпечення довгострокового зростання, стійкості та добробуту суспільства. Рекомендації визначають ключові напрямки політики сприяння інвестуванню в цифрову трансформацію та спираються на чинні інвестиційні стандарти ОЕСР, включаючи «Рамкову політику щодо інвестицій» 2015 року та «Інструментарій політики якості прямих іноземних інвестицій».

Детальніше:https://www.oecd.org/en/publications/investment-policy-framework-for-digital-transformation_e96b36f4-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/11/investment-policy-framework-for-digital-transformation_c2956edb/e96b36f4-en.pdf, https://doi.org/10.1787/e96b36f4-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-09-16
Поширити
Зображення запису ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ВІДКРИТІ ФІНАНСИ

ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ВІДКРИТІ ФІНАНСИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ  «Штучний інтелект та відкриті фінанси: синергія, компроміси та політичні наслідки» з серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ  «Штучний інтелект та відкриті фінанси: синергія, компроміси та політичні наслідки» з серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».

У ньому йдеться про те, що фінанси змінюються під впливом низки технологічних, регуляторних та ринкових розробок, а штучний інтелект та відкритий обмін даними мають особливо суттєвий вплив. Однак динаміка та сила такого впливу залишається недостатньо вивченою. Фахівці проаналізували взаємодію інновацій у сфері штучного інтелекту із середовищами обміну даними, зосередивши увагу  на перевагах, складнощах та ризиках; розробили перспективний теоретичний сценарій впливу агентного штучного інтелекту в середовищі обміну даними; наголошують на необхідності забезпечення відповідального та масштабованого упровадження інновацій у сфері штучного інтелекту в екосистемах відкритих фінансів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/artificial-intelligence-and-open-finance_eb511c3c-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/artificial-intelligence-and-open-finance_409e7c69/eb511c3c-en.pdf, https://doi.org/10.1787/eb511c3c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_OECD

2026-09-14
Поширити
Зображення запису ОЕСР: КОНКУРЕНЦІЯ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ОЕСР: КОНКУРЕНЦІЯ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Конкуренція в епоху штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Конкуренція в епоху штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».

У ньому йдеться про те, що наразі ШІ суттєво змінює ринки, але його вплив на конкуренцію залишається недостатньо дослідженим. Експерти пропонують концептуальний підхід, який дозволяє  розрізняти користувачів ШІ від розробників, а також генеративний ГШІ від негенеративного ШІ, показуючи, як конкурентні механізми відрізняються в цих вимірах. На основі системного аналізу ряда джерел мікроданих, встановлено, що упровадження не-ГШІ не пов’язане зі значним збільшенням ринкової сили: описові дані про вплив фірм на ГШІ свідчать про можливості для менших фірм поряд з перевагами для фірм з сильнішими існуючими можливостями. Концентрація на інноваціях ШІ корелює з вищою концентрацією продажів. Патентування, пов’язане зі ШІ, призводить до більш швидкого зростання націнки, особливо – у секторі ІКТ. Екосистема стартапів у сфері штучного інтелекту є динамічною та приваблює значний венчурний капітал, але стартапи часто купуються великими існуючими гравцями. Формується динамічний, але неоднорідний ландшафт, що підкреслює необхідність постійного моніторингу поширення штучного інтелекту.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/competition-in-the-age-of-ai_6f88a1ea-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/competition-in-the-age-of-ai_e9f49e20/6f88a1ea-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6f88a1ea-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_OECD

2026-09-11
Поширити
Зображення запису ОЕСР: ОГЛЯД КОСМІЧНОЇ ЕКОНОМІКИ 2026

ОЕСР: ОГЛЯД КОСМІЧНОЇ ЕКОНОМІКИ 2026

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Космічна економіка: огляд 2026».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Космічна економіка: огляд 2026».

У ньому наголошується, що космічна діяльність постійно збільшується в масштабах і стає невід’ємною частиною повсякденних економічних та державних функцій. У зв’язку з цим урядам потрібні кращі докази, щоб зрозуміти її переваги, ризики та політичні наслідки. Документ надає компактну порівняльну оцінку останніх подій у космічній економіці, де космічні системи підтримують зв’язок, позиціонування та визначення часу, спостереження за Землею, моніторинг погоди, реагування на стихійні лиха, транспорт, сільське господарство, фінанси, науку, безпеку та зростаючий спектр комерційних послуг. Спираючись на показники ОЕСР та аналіз політики, експерти аналізують поведінку державних та приватних гравців, зосереджуючи увагу на державних космічних бюджетах, цивільних космічних дослідженнях та розробках, приватному фінансуванні, підприємництві, науково-технологічних можливостях, динаміці ринку, супутникових програмах та нових підходах до вимірювання економічного впливу космічної діяльності. У звіті показано, що уряди залишаються ключовими силами у створенні ринку та нарощуванні стратегічного потенціалу, навіть коли комерційні суб’єкти дедалі частіше діють та формують орбітальну діяльність. Висвітлюються політичні проблеми, пов’язані з розширенням використання космосу, включаючи орбітальні перевантаження, космічне сміття, концентрацію ринку, залежність від ланцюгів поставок, доступ до важливих даних і сигналів, а також стійкість космічної інфраструктури.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-space-economy-at-a-glance-2026_cbf9b240-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/the-space-economy-at-a-glance-2026_92b228b7/cbf9b240-en.pdf, https://doi.org/10.1787/cbf9b240-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-09-10
Поширити