20 грудня 2019 р. представники органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій обговорили стан реалізації плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд». Захід було організовано Департаментом інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.
20 грудня 2019 р. представники органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій обговорили стан реалізації плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд». Захід було організовано Департаментом інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів Сергій Дехтяренко, відкриваючи обговорення, зазначив, що досягнення України у рамках Ініціативи вже високо оцінені на міжнародному рівні, зокрема, йдеться про успіхи у створенні електронних систем “ProZorro” та “DoZorro”, відкриття даних тощо.
Співголова Координаційної ради з реалізації Ініціативи від громадськості Олеся Архипська зосередила увагу присутніх на важливості обговорення реалізації плану на основі індикаторів, визначених на початку року.
За словами заступника директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю, завідуючої відділом Секретаріату Кабінету Міністрів Наталії Окши, Секретаріат здійснює постійний моніторинг виконання плану дій. Аналіз інформації органів виконавчої влади свідчить як про досягнення результатів у виконанні значної кількості завдань, так і про проблемні моменти та порушення строків виконання окремих заходів, що потребує відповідного реагування
Представники Мінінфраструктури, Мінекономіки, Мінфіну, Міноборони, Мінекоенерго, МОН, Мінмолодьспорту, НАДС, державних підприємств «НАІС» та «СЕТАМ» презентували свої напрацювання в рамках виконання плану дій. Їх інформацію доповнювали представники інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій, які є партнерами з виконання відповідних завдань.
Всього у 2019 р. 10 із 17 заходів виконується з дотриманням визначених строків, а 7 – з певним відставанням. Учасники зустрічі обговорили проблемні питання, що виникли під час виконання зобов’язань, а також можливі шляхи їх вирішення.
У квітні 2020 року ЄС за ініціативою Єврокомісії проведе у Києві інфодень «Tour des Capitales». Це серія виїзних інфоднів у столицях держав-членів ЄС та асоційованих країн. Мета заходу – обмін думками щодо стратегії та майбутнього Європейського дослідницького простору (ЄДП). Україна планує долучитись до формування нової наукової політики ЄС. Про це попередньо домовилася делегація МОН України за підсумками візиту до Брюсселя, що тривав упродовж 17-19 грудня 2019 року.
У квітні 2020 року ЄС за ініціативою Єврокомісії проведе у Києві інфодень «Tour des Capitales». Це серія виїзних інфоднів у столицях держав-членів ЄС та асоційованих країн. Мета заходу – обмін думками щодо стратегії та майбутнього Європейського дослідницького простору (ЄДП). Україна планує долучитись до формування нової наукової політики ЄС. Про це попередньо домовилася делегація МОН України за підсумками візиту до Брюсселя, що тривав упродовж 17-19 грудня 2019 року.
Під час інфоднів представники євроінституцій зустрінуться з урядовцями та представниками наукової спільноти, громадських організацій. Буде організований діалог, мета якого — зрозуміти нинішнє сприйняття та очікування від ЄДП, з’ясувати, які цілі будуть спільними та зрозумілими як науковцям, так і політикам на національному рівні.
Під час засідань Комітету Ради ЄС з питань Європейського дослідницького простору та інновацій (ERAC) обговорювались питання ролі досліджень та інновацій в ініціативі ЄС «European Green Deal», завдання якої полягає у досягненні до 2050 року кліматичної нейтральності ЄС. Це буде робитись за рахунок скорочення рівня забруднення, а також збереження та примноження природного капіталу Європи, переходу до циркулярної економіки, зеленої спільної аграрної політики ЄС, чистої, надійної та доступної енергії і транспорту.
16 грудня 2019 року відбулись парламентські слухання «Побудова ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні».
16 грудня 2019 року відбулись парламентські слухання «Побудова ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні».
На заході обговорювались питання прийняття Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні на період 2020–2025 роки; зміни у державному управлінні системи охорони прав інтелектуальної власності; утворення Національного органу інтелектуальної власності; завдання оновлення законодавства України відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС; заходи із підвищення рівня захисту прав інтелектуальної власності.
На парламентських слуханнях виступили народні депутати України, представники Мінекономрозвитку України, МОН України, Мінкультури України, Верховного Суду, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Національної академії наук України, наукових установ, громадських організацій, представники творчих індустрій, фахівці у сфері інтелектуальної власності.
За результатами парламентських слухань будуть сформульовані рекомендації. Також Верховній Раді Україні буде представлено Національну стратегію розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні на 2020-2025 роки, яка бачення перспектив національної системи інтелектуальної власності, стратегічні цілі та шляхи їх досягнення. Документ планується ухвалити у найкоротші строки.
18 грудня 2019 року на засіданні Уряду ухвалено рішення про запровадження у 2020-2021 навчальному році у тестовому режимі е-квитків для учнів та студентів.
18 грудня 2019 року на засіданні Уряду ухвалено рішення про запровадження у 2020-2021 навчальному році у тестовому режимі е-квитків для учнів та студентів.
Такі е-документи будуть підтвердженням статусу студента або учня, а також зберігатимуть відповідні права на пільги. Міністерство цифрової трансформації та Міністерство освіти і науки мають технічно забезпечити можливість формування електронних квитків. Скористатись ними буде можна буде через мобільний додаток «ДіЯ», який зараз працює в бета-версії.
Паперові документи діятимуть, паралельно з електронними.
17 грудня 2019 року делегація України взяла участь у 44-му засіданні Комітету Ради ЄС з питань Європейського дослідницького простору та інновацій (ERAC).
17 грудня 2019 року делегація України взяла участь у 44-му засіданні Комітету Ради ЄС з питань Європейського дослідницького простору та інновацій (ERAC).
У складі делегації Генеральний директор Директорату науки МОН Дмитро Чебескус та перший секретар Представництва України при ЄC Михайло Гребенюк.
Ключовою темою засідання ERAC було обговорення майбутньої трансформації Європейського дослідницького простору (ЄДП) та його ролі у політиці ЄС на найближчі 5 років.
Делегати погодились, що незважаючи на значні успіхи у впровадженні ЄДП, прогрес у цьому напрямку останнім часом сповільнюється, а між країнами та регіонами зберігаються значні розбіжності, що не дозволяє повною мірою реалізувати заявлені цілі.
Комітет підтвердив, що існуючі бар’єри для повноцінного ЄДП на регіональному, національному та європейському рівні не можуть бути подолані лише політикою у сфері досліджень та інновацій. Необхідно задіяти більш широкий спектр набором галузевих політик, узгоджених між собою. Нова концепція ЄДП повинна базуватись на інтегрованому підході, що дозволить досягти більших результатів та очікуваної сінергії.
Наука та інновації, мають стати більш видимими для суспільства, а їх позитивний вплив на життя кожного громадянина – відчутим.
ЄДП, який свого часу задумувався як інструмент формування єдиного ринку наукових досліджень та інновацій, вже переріс первинну мету свого утворення. Тепер він має забезпечити вирішення практичних завдань, які стоять перед суспільством.
Існує начальна потреба у координації політики ЄС у сфері досліджень та інновацій, зокрема, щодо реалізації ініціативи ЄС «European Green Deal». Зазначеною ініціативою передбачається досягнення до 2050 року кліматичної нейтральності ЄС за рахунок забезпечення нульового рівня забруднення, збереження та примноження природнього капіталу Європи, переходу до циркулярної економіки, запровадження зеленої спільної аграрної політики ЄС, а також узгодження національних планів розвитку енергетики та охорони довкілля з метою отримання чистої, надійної та доступної енергії, екологічного транспорту.
Учасниками засідання було відзначено виключну роль проривних досліджень та інновацій у досягненні згаданих соціально-економічних цілей, що буде неможливо без чіткої міжсекторальної координації дослідницької та інших політик ЄС. Отже, у секторальних програмах ЄС, наприклад, щодо цифровізації, енергетичної безпеки чи збереження довкілля, можуть з‘явитись складові підпрограми підтримки цільових досліджень та інновацій, а в майбутніх рамкових програмах досліджень та інновацій – з’являтись цільові ініціативи, спрямовані на досягнення відповідних соціальних цілей. Така складна система крос-секторальних зв‘язків потребуватиме зваженого підходу, ефективної координації та оцінки ефективності.
Для України з’явилась можливість долучити вчених та інноваторів до нової ініціативи ЄС, хоча, варто акцентувати, це потребуватиме також збільшення розміру внеску України у 2020 році за участь у цій Програмі.
На форумі відбулась робоча зустріч української делегації з Генеральним директором Директорату досліджень та інновацій Єврокомісії Жаном-Еріком Паке, в ході якої обговорювались важливі для України питання. Одне з них – переговори щодо приєднання України до 9-ї рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа», які не розпочаті через Brexit. Обговорювались, фінансові питання, принцип формування та розмір внеску кожної України. Вихідною точкою для початку переговорів мають стати зафіксовані умови участі у Програмі асоційованих країн.
Було зафіксоване спільне розуміння розвитку дослідницьких інфраструктур, зокрема, щодо заявки України на використання інструменту Програму «Горизонт 2020» Policy Support Facility (PSF) для аналізу наявних в Україні інфраструктур з метою формування Національної дорожньої карти. За оптимістичним сценарієм імплементація цього інструменту може розпочатись вже у середні 2020 року. Також Європейська Комісія буде готова розглянути українську пропозицію стосовно застосування інструменту PSF для формування рекомендацій щодо державної політики в частині реалізації принципів відкритої науки та інновацій.
19 грудня 2019 року Міністерство цифрової трансформації України та компанія Mastercard оголосили про початок співпраці у розвитку цифрових сервісів і підтримки малого й середнього бізнесу. Меморандум про це підписали Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та генеральний директор Mastercard в Україні Інга Андреєва.
19 грудня 2019 року Міністерство цифрової трансформації України та компанія Mastercard оголосили про початок співпраці у розвитку цифрових сервісів і підтримки малого й середнього бізнесу. Меморандум про це підписали Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та генеральний директор Mastercard в Україні Інга Андреєва.
Партнери планують розробити онлайн платформу для середнього та малого бізнесу, забезпечать можливість платежів у ЦНАПах, працюватимуть над впровадженням біометричної ідентифікації та іншими інноваційними сервісами. На цій онлайн-платформі підприємці зможуть отримати кваліфіковану допомогу з (юридичних, податкових, фінансових питань), оплатити державні послуги онлайн, з адміністративних питань, звернутись на гарячу лінію створену робочою групою Мінцифри для розвитку МСБ, записатись на прийом до державних консалтинг-центрів для МСБ.
Серед інших стратегічних напрямків співпраці міністерства та компанії Mastercard – створення в Україні хабу з інноваційних фінансових та платіжних технологій (Sandbox), який надасть вітчизняним компаніям тестову платформу для розробки інноваційних продуктів, створення спеціальних фінансових зон у національних консалтинг-центрах для МСБ, тощо.
Закон щодо змін у сфері вищої освітибуло прийнято у другому читанні. Документ вносить зміни стосовно вимог до керівників закладів вищої освіти, ліцензування, дуальної освіти, міждисциплінарності та дотримання академічної доброчесності.
Закон щодо змін у сфері вищої освітибуло прийнято у другому читанні. Документ вносить зміни стосовно вимог до керівників закладів вищої освіти, ліцензування, дуальної освіти, міждисциплінарності та дотримання академічної доброчесності.
“Цей закон – один з тих, що допоможуть нам порушити статус-кво та принести реальні зміни для якості освіти в наших університетах. Це той результат, за який варто боротися”, – зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.
Ліцензування відбуватиметься в режимі онлайн через електронні бази – це зробить процес прозорішим та допоможе уникнути низки бюрократичних процедур. Ліцензуванню підлягає освітня діяльність вишів на певному рівні вищої освіти і освітня діяльність за спеціальностями для “регульованих професій”. Це означає скасування ліцензування для майже 100 спеціальностей. Серед так званих “регульованих професій” – спеціальності, які передбачають особливо відповідальну роботу, наприклад, правнича сфера, атомна енергетика, медицина, військова служба тощо. Вимоги до освітньої діяльності з підготовки фахівців за такими спеціальностями посилюються.
Деякі зміни відбудуться і у структурі вишів. Відокремлені структурні підрозділи не можна буде створювати у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі, а ті, що зараз працюють, мають бути реорганізовані або закриті до 1 липня 2021 року.
Виключається поняття “диплом державного зразка”. Натомість пропонує ЗВО видавати документи про вищу освіту за зразком, затвердженим власною вченою радою. Однак видавати дипломи заклад зможе лише за освітніми програмами, акредитованими НАЗЯВО, іноземними або незалежними українськими акредитаційними агенціями.
За недотримання академічної доброчесності здобувачі нестимуть більше відповідальності. Виявлення плагіату, фабрикації або фальсифікації в роботах може стати підставою для скасування рішення про отримання ступеня вищої освіти.
Закон передбачає застосування технологій ЗНО для вимірювання результатів навчання, здобутих на першому (бакалаврському) рівні, та їх використання для прийому на подальші рівні, а також для атестації здобувачів вищої освіти.
Будуть укладатись договори зі вступниками, яких зараховуватимуть як на контракт, так і на бюджет. Предмет цих договорів – не плата за навчання, а саме права та обов’язки студентів та закладів вищої освіти.
Під час вступної кампанії заклади зможуть запроваджувати поширений в західних країнах інструмент відбору – мотиваційні листи. Вони стануть одним із механізмів, за якими найбільш вмотивовані вступники зможуть отримати додаткові бали під час конкурсного відбору. Для того, щоб уникнути зловживань, максимальна вага додаткового балу за мотиваційний лист у тих закладах, які його запровадять, складатиме 1% від конкурсного балу. Також прийом мотиваційних листів та їх оцінка буде здійснюватись перед початком сесії складання ЗНО, тобто до того, як вступники дізнаються свої бали на ЗНО.
З усіма керівниками закладів вищої освіти, які надалі обиратимуться на посади, будуть підписані контракти із зазначенням цільових показників ефективності (KPI), строками їхнього виконання та механізмами перевірки. Формуванням KPI займатиметься Міністерство на базі програм кандидатів, які ті подаватимуть у пакетах документів на конкурс. Таким чином, цілі у програмах керівників ЗВО стануть індикаторами ефективності, а невиконання програм – підставою для розірвання контракту.
Міністерством освіти і науки України 17 грудня 2019 р. відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Міністерством освіти і науки України 17 грудня 2019 р. відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
12 грудня 2019 року відбулася друга церемонія нагородження жінок-науковців українською премією L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці».
12 грудня 2019 року відбулася друга церемонія нагородження жінок-науковців українською премією L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці».
Премія є частиною глобальної Програми L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці», започаткованої компанією L’ORÉAL у 1998 році з метою заохочення молодих жінок до обрання професії науковця та відзначення талановитих жінок-науковців, які працюють у галузі природничих наук.
Реалізація української Програми L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці» пройшла під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та за підтримки Національної академії наук України і Громадської організації «Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності»».
У заході, зокрема, взяли участь генеральний директор компанії «L’ORÉAL Україна» пан Марко Савчук, віцепрезидент НАН України, керівник Сектору науки Національної комісії України у справах ЮНЕСКО академік Анатолій Загородній, Міністр освіти і науки України Ганна Новосад та Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні пан Етьєн де Понсен.
Журі Премії, відповідно до умов конкурсу розглянуло 203 заявки від із 32-х міст України, які представляли 151 заклад вищої освіти та 44 наукові установи НАН України. Трійку найпопулярніших спеціальностей склали хімія, біологія та фізико-технічні проблеми матеріалознавства і енергетики. До фіналу конкурсу вийшли 6 представниць закладів вищої освіти Міністерства освіти і науки України та 4 – від наукових установ НАН України.
Нагороду здобула старший науковий співробітник Інституту проблем математичних машин і систем НАН України доктор фізико-математичних наук Катерина Терлецька.
Мінцифри разом із проєктами міжнародної технічної допомоги продовжує впровадження системи «Трембіта».
Мінцифри разом із проєктами міжнародної технічної допомоги продовжує впровадження системи «Трембіта».
Станом на грудень 2019 року, вже укладено 40 угод про підключення до системи Трембіта органів державної влади; підключено 10 державних органів та 6 державних електронних інформаційних ресурсів (5 з яких відносяться до пріоритетних); до тестового середовища системи Трембіта підключено 24 організації.
Для прискорення електронної взаємодії між реєстрами зараз за підтримки проектів EGOV4UKRAINE, TAPAS розробляються веб-сервіси.
До Трембіти приєднуються українські міста. Харків, Луцьк, Кривий Ріг. На черзі – Львів, Одеса, Вінниця. Важливою віхою став запуск послуги Малятко, оскільки взаємодія електронних ресурсів на рівні міст необхідна для впровадження цього проєкту.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
