За результатами пошуку знайдено:

записів - 3586

сторінок - 359

Конкурс на здобуття премій імені видатних учених України

Конкурс на здобуття премій імені видатних учених України

Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття премій імені видатних учених України. Він покликаний відзначити науковців, які опублікували найкращі праці, здійснили винаходи і відкриття, які мають важливе значення для розвитку науки та економіки України.

Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття премій імені видатних учених України. Він покликаний відзначити науковців, які опублікували найкращі праці, здійснили винаходи і відкриття, які мають важливе значення для розвитку науки та економіки України.

У конкурсі можуть брати участь дійсні члени і члени-кореспонденти НАН України незалежно від місця їх постійної роботи; дослідники, які працюють у наукових установах, закладах вищої освіти, на підприємствах і в організаціях, розташованих на території України; колективи авторів, які виконали запропоновану на здобуття премії роботу, якщо більшість авторів працює в наукових установах та ЗВО.

За результатами конкурсного відбору будуть вручені 26 премій:
– імені О.І.Ахієзера – за видатні наукові роботи в галузі теоретичної фізики та фізики плазми (Відділення ядерної фізики та енергетики);
– імені О.О.Богомольця – за видатні наукові роботи в галузі фізіології та патофізіології (Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України);
– імені О.І.Бродського – за видатні наукові роботи в галузі теорії хімічної будови, кінетики і реакційної здатності (Відділення хімії НАН України);
– імені Г.А.Гамова – за видатні результати у галузі теорії фундаментальних взаємодій, астрофізики і космології (Відділення фізики і астрономії НАН України);
– імені В.М.Глушкова – за видатні досягнення в галузі кібернетики, загальної теорії обчислювальних машин і систем (Відділення інформатики НАН України);
– імені О.М.Динника – за видатні наукові роботи в галузі механіки і машинобудування (Відділення механіки НАН України);
– імені М.М.Доброхотова – за видатні наукові роботи в галузі металургії та матеріалознавства (Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України);
– імені Д.К.Заболотного – за видатні наукові роботи в галузі мікробіології, вірусології, епідеміології (Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України);
– імені М.М.Крилова – за видатні наукові роботи в галузі нелінійної механіки та прикладної математики (Відділення математики НАН України);
– імені А.Ю.Кримського – за видатні наукові праці в галузі сходознавства (Відділення історії, філософії та права НАН України);
– імені Г.В.Курдюмова – за видатні роботи в галузі фізики металів та фізичного матеріалознавства (Відділення фізики і астрономії НАН України);
– імені М.О.Лаврентьєва – за видатні наукові роботи в галузі математики (Відділення математики НАН України);
– імені Є.К.Лазаренка – за видатні результати в галузі мінералогіїї, кристалографії і петрографії (Відділення наук про Землю НАН України);
– імені Ю.О.Митропольського – за видатні наукові роботи в галузі математики та нелінійної механіки (Відділення математики НАН України);
– імені Н.Д.Моргуліса – за видатні роботи в галузі фізики поверхні та фізичної і наноелектроніки (Відділення фізики і астрономії НАН України);
– імені О.О.Потебні – за видатні наукові роботи в галузі мовознавства, філософії, мови та народної творчості (Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України);
– імені К.Д.Синельникова – за видатні роботи в галузі ядерної фізики (Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України);
– імені В.І.Трефілова – за видатні роботи у галузі фізики міцності і пластичності матеріалів (Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України);
– імені М.І.Туган-Барановського – за видатні наукові роботи в галузі економіки (Відділення економіки НАН України);
– імені М.Г.Холодного – за видатні наукові роботи в галузі ботаніки, фізіології та екології рослин (Відділення загальної біології НАН України);
– імені В.М.Хрущова – за видатні наукові роботи в галузі електроенергетики та електротехніки (Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України);
– імені Д.Ф.Чеботарьова – за видатні роботи в галузі геронтології та геріатрії (Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України);
– імені Ф.І.Шміта – за видатні наукові роботи в галузі мистецтвознавства і культурології (Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України);
– імені Л.В.Шубникова – за видатні роботи у галузі експериментальної фізики (Відділення фізики і астрономії НАН України);
– імені М.К.Янгеля – за видатні досягнення в галузі прикладної і технічної механіки та ракетно-космічної техніки (Відділення механіки НАН України);
– імені Ф.Г.Яновського – за видатні наукові роботи в галузі терапії, клінічної бактеріології та імунології (Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України).

Право висунути роботи на здобуття іменних премій надається: дійсним членам і членам-кореспондентам НАН України; науковим установам, закладам вищої освіти, дослідним лабораторіям і станціям, конструкторським бюро; науково-технічним радам міністерств і відомств України; науковим радам з проблем науки; технічним радам промислових підприємств; науковим та інженерно-технічним асоціаціям і товариствам.

Подати роботи на конкурс можна до 1 листопада 2021 року. 

Детальніше: https://bit.ly/2UjGnsp 

Фото: НАНУ

2021-07-01
Поширити
Премія ЮНЕСКО–Бангладеш імені Муджибура Рахмана у галузі креативної економіки 2021 року

Премія ЮНЕСКО–Бангладеш імені Муджибура Рахмана у галузі креативної економіки 2021 року

Оголошено конкурс 2021 року на здобуття міжнародної премії ЮНЕСКО–Бангладеш імені Муджибура Рахмана у галузі креативної економіки.

Оголошено конкурс 2021 року на здобуття міжнародної премії ЮНЕСКО–Бангладеш імені Муджибура Рахмана у галузі креативної економіки.

Премія фінансується урядом Народної Республіки Бангладеш і раз на два роки присуджується особам, установам та неурядовим організаціям з метою визнання інноваційних проектів або програм, які надають сприяння підприємницькій діяльності молоді у галузі креативної економіки.

Переможець, визначений міжнародним журі, отримає грошову винагороду у розмірі 50 тис. дол. США.

Подавати заявки можуть виключно державні установи країн-членів ЮНЕСКО після консультацій з національними комісіями у справах ЮНЕСКО та відповідними міністерствами, недержавні організації-партнери ЮНЕСКО, міжнародні, регіональні та національні академічні та неурядові організації, що працюють у галузі креативної економіки.

Для всіх номінацій необхідне схвалення Національної комісії у справах ЮНЕСКО.

Детальніше: https://bit.ly/2Ukn0PX, https://bit.ly/2TjblRH, https://bit.ly/3yhsLN0 

Фото: Скріншот

2021-07-01
Поширити
Україна приєдналась до Глобальної коаліції з цифрової безпеки

Україна приєдналась до Глобальної коаліції з цифрової безпеки

29 червня 2021 року Всесвітній економічний форум оголосив про створення Глобальної коаліції з цифрової безпеки. 

29 червня 2021 року Всесвітній економічний форум оголосив про створення Глобальної коаліції з цифрової безпеки. 

Відправною точкою та основним мотивом створення Глобальної коаліції стала гостра необхідність глобальної координації дій щодо підвищення цифрової безпеки на тлі зростання актуальності завдань боротьби з дезінформацією про здоров’я, насильницьким, екстремістським, терористичним контентом, експлуатацією дітей в інтернеті.

Глобальна коаліція з цифрової безпеки націлена на прискорення співпраці між державним і приватним секторами у боротьбі зі шкідливим контентом в інтернеті. Вона має забезпечити обмін передовим досвідом щодо нових правил безпеки в інтернеті, підтримуватиме прийняття скоординованих дій щодо зниження ризиків та спонукатиме до співпраці щодо поліпшення цифрової медіаграмотності.

Наразі до коаліції приєднались представники урядів Австралії, Сінгапуру, Великобританії, Індонезії, Бангладеш, України, а також UNICEF, Microsoft, NetClean, Otto, Two Hat Security, GA WeProtect, Оксфордський інститут інтернету. 

Глобальна коаліція розвиватиме чотири напрями: 

– найдієвіші практики щодо стандартів безпеки;
– підвищення балансу конфіденційності та захисту;
– чесна конкуренція між гравцями ринку технологій;
– ефективна міжвідомча співпраця для запобігання шкідливому контенту. 

Детальніше: https://bit.ly/3qFiTKK, https://bit.ly/2UUQ2Go 

Фото: Мінцифра

2021-06-30
Поширити
Конкурс на здобуття премій для студентів закладів вищої освіти і молодих учених

Конкурс на здобуття премій для студентів закладів вищої освіти і молодих учених

Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття премій для студентів закладів вищої освіти і молодих учених, що присуджуються Президією НАН України у 2021 році.

Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття премій для студентів закладів вищої освіти і молодих учених, що присуджуються Президією НАН України у 2021 році.

Щороку присуджується чотирнадцять премій для молодих учених і чотирнадцять премій для студентів закладів вищої освіти,  окремим авторам або колективам авторів за кращі наукові роботи, а також за серії наукових робіт з єдиної тематики, за відкриття та винаходи у галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук. 

У конкурсі можуть брати участь наукові співробітники, викладачі, стажери-дослідники, аспіранти науково-дослідних установ, закладів вищої освіти віком до 35 років включно, студенти, а також аспіранти та студенти зарубіжних країн, які навчаються в наукових установах та закладах вищої освіти України.

Роботи, виконані молодими вченими, приймаються на конкурс за поданням відповідних міністерств, відомств, організацій та рад. Висувати кандидатів мають право учені ради наукових установ і закладів вищої освіти, колегії (президії) міністерств і відомств України, технічні ради промислових підприємств, конструкторських бюро, ради наукових і науково-технічних товариств.

Подати заявку на участь у конкурсі можна до 15 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/2UKLm5K 

Фото: НАНУ

2021-06-30
Поширити
Чергова сесія Постійного комітету ВОІВ з авторського права і суміжних прав

Чергова сесія Постійного комітету ВОІВ з авторського права і суміжних прав

З 28 червня по 1 липня 2021 року в режимі відеоконференції у штаб-квартирі Всесвітньої організації інтелектуальної відбулись засідання 41-ї сесії Постійного комітету ВОІВ з авторського права і суміжних прав.

З 28 червня по 1 липня 2021 року в режимі відеоконференції у штаб-квартирі Всесвітньої організації інтелектуальної відбулись засідання 41-ї сесії Постійного комітету ВОІВ з авторського права і суміжних прав.

У порядку денному засідань комітету, зокрема, обговорювались наступні питання:
– охорона прав організацій мовлення;
– обмеження та винятки для бібліотек та архівів, навчальних науково-дослідних закладів та осіб з обмеженими здібностями (інвалідністю);
– проведення дослідження у сфері використання авторського права у цифровому середовищі;
– зміцнення охорони прав режисерів-постановників на міжнародному рівні;
– дослідження права на винагороду за видачу творів у публічних бібліотеках.

Детальніше: https://www.wipo.int/meetings/en/details.jsp?meeting_id=63929, https://www.wipo.int/meetings/en/documents.jsp, https://webcast.wipo.int/, https://bit.ly/3AeSuaV 

Фото: ВОІВ

2021-06-30
Поширити
Підвищення стійкості малих та середніх підприємств завдяки цифровізації

Підвищення стійкості малих та середніх підприємств завдяки цифровізації

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва и розвитку опубліковано звіт «Підвищення стійкості МСП завдяки цифровізації» із серії «Документи ОЕСР по МСП та підприємництву».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва и розвитку опубліковано звіт «Підвищення стійкості МСП завдяки цифровізації» із серії «Документи ОЕСР по МСП та підприємництву».

У звіті досліджується політика цифровізації МСП, яка реалізована у Південній Кореї під час спалаху COVID-19 та роль пандемії у прискоренні впровадження цифрових технологій в МСП. Проаналізовані застарілі проблеми, з якими корейські МСП стикаються при переході на цифрові технології. Показано, як політичні заходи, які було реалізовано  у відповідь на пандемію, можуть вплинути на бізнес, сприяти його консолідації та стійкості.

Представлено підхід, використаний для аналізу ситуації, який базується на матеріалах ОЕСР щодо підвищення стійкості бізнесу та цифровізації МСП. Він визнає непередбачуваний і неминучий характер масових збоїв цифрових інструментів, а також виходить з того, що  цифровізації притаманні такі риси, як простий і негайний доступ до ресурсів та і швидка масштабованість, які є надзвичайно  важливими для стійкості систем. 

Узагальнено виклики та ризики для МСП – відсутність готовності та необхідних навичок до цифрових технологій, антиконкурентна поведінка. Наголошується, що державна політика може пом’якшити ці ризики у тому числі за допомогою нормативних підходів та цільових програм.

Детальніше: https://bit.ly/367zsVY

Фото: Скріншот

2021-06-30
Поширити
Конкурс на найкращу наукову роботу за напрямами досліджень щодо розвитку конституційно-правового регулювання

Конкурс на найкращу наукову роботу за напрямами досліджень щодо розвитку конституційно-правового регулювання

З 1 липня до 31 серпня 2021 року Міністерство освіти і науки України та Рада молодих учених проводять конкурс серед студентів та молодих науковців на найкращу наукову роботу за напрямами досліджень щодо розвитку конституційно-правового регулювання.

З 1 липня до 31 серпня 2021 року Міністерство освіти і науки України та Рада молодих учених проводять конкурс серед студентів та молодих науковців на найкращу наукову роботу за напрямами досліджень щодо розвитку конституційно-правового регулювання.

Конкурс покликаний сприяти залученню наукової студентської молоді та молодих вчених до вивчення актуальних питань конституційно-правового регулювання в Україні. Він буде організований наступним чином:
– підготовка наукових робіт під керівництвом наукових керівників (з 1 до 31 липня 2021 року); 
– подання на розгляд до МОН наукових робіт, які рекомендовано для подальшого розгляду Конкурсною комісією (до 5 серпня 2021 року);
– оголошення результатів конкурсу (до 31 серпня 2021 року).

До участі у конкурсі допускаються наукові роботи з питань розвитку конституційно-правового регулювання в Україні, які раніше не були опубліковані. Наукові роботи мають бути актуальними, містити обґрунтовані висновки по суті досліджуваної проблеми та відповідати одній з трьох запропонованих номінацій: теоретико-методологічні основи конституціоналізму; конституційно-правове регулювання правовідносин в Україні; історичні дослідження конституціоналізму.

Докладніше: bit.ly/2UCabkq

Фото: МОН

2021-06-29
Поширити
Стратегія безбар’єрності в Україні

Стратегія безбар’єрності в Україні

24 червня 2021 року відбулось перше засідання Ради безбар’єрності під головуванням Прем’єр-міністра України.

24 червня 2021 року відбулось перше засідання Ради безбар’єрності під головуванням Прем’єр-міністра України.

Під час засідання міністерства презентували свої пропозиції до Плану заходів із реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на 2021-2022 роки. 

До створення Плану заходів з реалізації Нацстратегії безбар’єрності було залучено 15 міністерств, 47 громадських організацій та аналітичних центрів, від них отримано понад 250 пропозицій.

Міністерство охорони здоров’я України планує до 2023 року впровадити Міжнародну класифікацію функціонування (МКФ), що дозволить перейти від визначення обмежень людини до визначення її потенціалу та краще планувати послуги, лікувальні й реабілітаційні заходи для кожного, залежно від стану та захворювань.

Міністерство інфраструктури України на основі проведеного аудиту Міжнародного аеропорту «Бориспіль» розробить рекомендовані стандарти комфорту та безпеки для маломобільних груп населення, а також рекомендації щодо їхнього впровадження в усіх аеропортах України, на залізничних та автомобільних вокзалах.

Міністерство соціальної політики планує створити єдину інтернет-платформу для дистанційного отримання та доступу до всіх державних соціальних послуг для всіх груп населення. Наприклад, державні веб-сторінки мають бути адаптовані для осіб з порушеннями зору та слуху. Такі сторінки вже працюють на сайтах МОЗ, МЗС, поліції Києва.

Міністерство цифрової трансформації планує під’єднати всі об’єкти соціальної інфраструктури, підключені до широкосмугового інтернету (понад 6 тис. соціальних закладів (лікарні, заклади освіти, культури та соцзахисту, ЦНАПи тощо) мають отримати фіксований швидкісний інтернет); створити розділ «Дія.Безбар’єрність» на порталі «Дія» (він надаватиме комплексну інформацію про державні публічні послуги в доступному форматі за кращими міжнародними зразками); підвищити вебдоступність публічної інформації відповідно до стандартів ЄС.

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні була розроблена на виконання Указу Президента України від 3 грудня 2020 року «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні». 

Наразі триває громадське обговорення проекту Плану заходів.

Детальніше: https://bit.ly/3qFgRdz, https://bit.ly/2SGU7gv, https://bit.ly/362vI8s

Фото: Мінцифра

2021-06-29
Поширити
Робоча програма Horizon Europe 2021-2022: можливості фінансування для університетів

Робоча програма Horizon Europe 2021-2022: можливості фінансування для університетів

Європейська асоціація університетів опублікувала документ «Робоча програма Horizon Europe 2021-2022: можливості фінансування для університетів», де наведена інформація про прийняття основної робочої програми Horizon Europe на 2021-2022 роки та окремі зміни щодо умов її дії для учасників.

Європейська асоціація університетів опублікувала документ «Робоча програма Horizon Europe 2021-2022: можливості фінансування для університетів», де наведена інформація про прийняття основної робочої програми Horizon Europe на 2021-2022 роки та окремі зміни щодо умов її дії для учасників.

Зокрема, у робочій програмі зазначається: 
– фінансування основної робочої програми в рамках Horizon Europe на 2021-2022 роки становитиме 14,7 млрд євро, переважна частина якого буде спрямовано на дослідження та інновації задля прискорення переходу до «зелених» і цифрових технологій й сприяння відновленню після пандемії Covid-19; 
– перші конкурси програми відкриються на порталі фінансування і тендерів Комісії в рамках дій Марії Склодовської-Кюрі і дослідницьких інфраструктур; 
– консенсус, який досягнуто між країнами-членами та Європейською комісією, передбачає, що країни, які не входять до ЄС, можуть брати участь у конкурсах програми, але у окремих випадках будуть застосовуватися обмеження (Єврокомісія визначить умови для таких винятків);
– серед нововведень у правилах участі, є те, що вищі навчальні заклади, дослідні організації та юридичні особи повинні мати, починаючи з 2022 року, план забезпечення гендерної рівності, що охоплює кілька вимог. До них відносяться офіційний документ, опублікований на веб-сайті установи, виділення ресурсів і гендерний досвід для реалізації плану, дезагреговані дані про персонал та студентів, щорічну звітність на основі показників  підвищення обізнаності з питань гендерної рівності та неусвідомлених гендерних упереджень для персоналу;
– розділ оцінки якості проекту буде включати якість відкритої науки, практики, включаючи обмін і управління результатами досліджень (загальні типові угоди про гранти визначають, що кандидатам необхідно буде описати, як відповідні практики Open Science реалізовані як невід’ємна частина пропонованої методології).

Інші компоненти Horizon Europe реалізуються через окремі робочі програми, а саме:
– Європейська дослідницька рада (ERC) – робоча програма на 2021 рік (прийнята 22 лютого 2021 року);
– Європейський інноваційний рада (EIC) – робоча програма на 2021 рік (прийнята 17 березня 2021 року);
– Об’єднаний дослідницький центр (JRC) – робоча програма на 2021-2022 роки (прийнята 7 червня 2021 року).

Детальніше: https://bit.ly/3daxxnL, https://bit.ly/3juiZTU, https://bit.ly/3AbPWua, https://bit.ly/3jG7Yiv 

Фото: ЄАУ

2021-06-29
Поширити
Перший рік грантового фінансування Національним фондом досліджень України: проблеми і перспективи

Перший рік грантового фінансування Національним фондом досліджень України: проблеми і перспективи

Комітетом Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій 24 червня 2021 року було проведено слухання на тему: «Перший рік грантового фінансування Національним фондом досліджень України: проблеми і перспективи».

Комітетом Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій 24 червня 2021 року було проведено слухання на тему: «Перший рік грантового фінансування Національним фондом досліджень України: проблеми і перспективи».

Мета слухань – широке громадське обговорення ключових проблем грантового фінансування науки в Україні, діяльності Національного фонду досліджень України та напрацювання відповідних рекомендацій і законодавчих пропозицій, визначення ключових завдань для центральних органів виконавчої влади України, Національного фонду досліджень України тощо. 

Під час слухань про роботу НФДУ розповів голова Фонду, який зупинився на декількох ключових моментах: 
– виконання норми Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»;
– визнання Фонду головним розпорядником бюджетних коштів на планові періоди;
– внесення змін до відповідних законів та нормативно-правових актів;
– визнання особливого статусу НФДУ; 
– передбачення можливості розвивати міжнародну співпрацю; 
– передбачення норми оплати праці членів комісій конкурсів Фонду; 
– унормування питання щодо надання послуг з проведення наукової і науково-технічної експертизи проєктів іноземними науковцями як експертами тощо.

Виконавчий директор Фонду наголосила на необхідності внесення змін до відповідних нормативно-правових актів з метою врегулювання питань, які перешкоджають ефективній діяльності НФДУ. Пропозиції, зокрема, стосувались прийняття нормативно-правового акту щодо формування кошторисів витрат за рахунок грантової підтримки НФДУ.

Парламентський̆ комітет підготував проект рекомендацій̆ слухань, до якого учасники зібрання упродовж двох тижнів мають можливість подати пропозиції̈. 

Детальніше: https://bit.ly/3y8OuqI, https://bit.ly/2UNo537, https://bit.ly/3x6Vswa 

Фото: НФДУ

2021-06-29
Поширити