Між МОН та Visa підписано  меморандум про підтримку проектів із підвищення фінансової грамотності.

Сторони планують спільно готувати, вдосконалювати та впроваджувати  освітні програми для учнів і вчителів у школах, для педпрацівників та студентів у педагогічних вишах. Також передбачається проведення заходів для студентів і викладачів.

Першим спільним процесом стане участь Visa у розробці онлайн-компоненту курсу для вчителів про компетентнісний підхід в освіті. В його основу покладено три європейські рамки компетентностей:

– Європейську рамку компетентності підприємливості (EntreComp);

– Європейську рамку цифрової компетентності громадян 2.1 (DigComp 2.1);

– Рамку компетентностей для демократичної культури Ради Європи (RF CDC).

«Ми високо цінуємо можливість підтримати зусилля МОН, спрямовані на подальше сприяння розвитку підприємливості та фінансової грамотності в Україні. Цей Меморандум про взаєморозуміння відображає наше спільне бачення дій, які слід вжити для забезпечення зростання фінансової грамотності та фінансової інклюзії громадян України», – зазначила Віра Платонова, старший віце-президент і директор регіонального розвитку підрозділу компанії Visa в країнах СНД та Південно-Східної Європи.

Чому цей проект важливий?  За результатами досліджень, проведених Visa, українці оцінюють власну фінансову грамотність на рівні 3,13 балів за 5-ти бальною шкалою. 86% опитаних мають бажання отримувати додаткову інформацію для підвищення своєї фінансової грамотності, особливо щодо вибору вигідних і надійних способів заощаджень, схеми розрахунку податків та соціальних виплат.

За даними Світового банку 37% українців знаходяться поза межами фінансової системи, тобто не мають жодного банківського рахунку. Частка людей, які активно користуються інтернет- та мобільним банкінгом, в Україні у 7-8 разів нижча, ніж у Польщі та США.

Детальніше – https://bit.ly/2YUYi5s

2019-08-15

Визначення інновацій в освіті та розуміння того, як вони працюють, має важливе значення для підвищення якості сектора освіти. 

Систематичний моніторинг значно розширює міжнародну базу знань у галузі освіти, допомагає особам, що приймають рішення та формують політику, найкраще орієнтуватися у заходах та ресурсах, швидко отримувати зворотній зв’язок. 

У новому виданні розглядається питання: що саме змінюється останні десять років у системі освіти ОЕСР, розглядаються освітні практики, висвітлюються системні інновації. 

У звіті також представлені попередні висновки про зв’язки між інноваціями та показниками освіти.

Детальніше: https://bit.ly/2IscrSl

2019-08-15

Затверджено 100 сучасних стандартів вищої освіти: 73 – бакалавра та 27 – магістра.

«Починається постійна зміна нових технологій, нових матеріалів, нових компетентностей, які від нас очікують роботодавці, від наших випускників, від наших дітей. Тому ми зобов‘язані оновлювати зміст освіти. Таке оновлення змісту йде також у вищій освіті. Я хочу доповісти вам, що нами вже зараз затверджено 100 стандартів вищої освіти, які розроблялися і науково-педагогічними працівниками і, головне, роботодавцями так само», – відзначила Міністр.

Нові стандарти розроблялися з весни 2016 року із залученням понад 800 фахівців з вишів, наукових установ та представників роботодавців. Інноваційність цих стандартів у тому, що вони не визначають конкретні курси, які має прослухати студент, їхні обсяги чи форми контролю. У них закладено лише одне – результат, який студент має досягти після закінчення навчання. Як йти до цього результату – справа вишу та студента.

Завдяки цьому система стає гнучкою, допомагає побудувати роботу так, щоб це враховувало всі сильні сторони та потреби студента. Для університетів – це спосіб досягти більшої автономії, запропонувати більше різнопланових програм.

Загалом наразі розроблено 266 стандартів вищої освіти освітніх ступенів бакалавра, магістра та доктора філософії.

Детальніше – https://bit.ly/2NPw8IOt,

https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2019/07/13/standarti-tablitsya-13-07-2019.docx

2019-07-30

МОН затвердило Концепцію розвитку англійської мови в університетах. Документ передбачає організацію мовних курсів та інтенсивів, володіння англійською мовою на рівні не менш як В1 стане обов’язковою умовою для вступу, В2 – для випуску, частину профільних дисциплін пропонують зробити англомовними та проводити регулярні «скринінги знань», зокрема, запровадити обов’язкове ЗНО з іноземної мови після бакалаврату. 

Однією з основних проблем англійської в університетах Міністр назвала рівень, з яким у виші потрапляють вступники – він надзвичайно різний. Це водночас шкодить обом групам – і студентам з низьким рівнем, які не встигають за програмою й не можуть нормально її засвоювати, так і сильним студентам, які страждають від політики «орієнтації на слабшого». Рішення лише одне – забезпечити вхід на рівні В1 усіх студентів на початку навчання. Ціль – до 2023 року всі студенти мають оволодіти мовою на відповідному рівні. Концепція передбачає, що до 2023 року рівень володіння англійською на рівні В1 буде обов’язковим під час вступу на бакалавра. Це передбачає: проходження обов’язкового «скринінгового» тесту з англійської мови всіма абітурієнтами (наприклад, ЗНО або стандартизовані іноземні тести) з метою встановлення рівня володіння мовою; якщо рівень вступника нижче В1, це не позбавляє його права брати участь у конкурсі на вступ до вищої освіти у звичайному режимі, але такі абітурієнти до початку навчального року (до 1 вересня або до 1 жовтня) повинні пройти мовний інтенсив для досягнення рівня В1.  Забезпечується рівний доступ до цього мовного інтенсиву для досягнення рівня В1 (очний, дистанційний). Через стандарти вищої школи буде прописано вимогу, що обов’язково студент бакалаврату, незалежно від спеціальності, мусить засвоїти іноземну мову на рівні В1+, якщо він хоче отримати диплом. Для старших рівнів – магістри та доктори філософії з академічним компонентом – обов’язковим буде рівень В2. Для заохочення університетів до викладання і студентів до вивчення англійської мови під час бакалаврату концепція передбачає збільшення годин та зміни змісту мовних дисциплін. Планується, що надалі широко використовуватимуть іспити для підтвердження рівня володіння англійської мови на рівні В2. 

Передбачається у короткостроковій перспективі поширити Єдиний вступний іспит (ЄВІ) – тобто “ЗНО в магістратуру” з іноземної мови – на всі магістерські спеціальності для підтвердження рівня B2. Для впливу на зміст англійської мови та компетенції, які викладаються на рівні бакалавра, будуть розроблені докладні специфікації ЄВІ та визначена конкретна програма та структура змісту іспиту. Мета цих змін – стимулювання розвитку повного спектру мовної компетентності та вплив на вивчення англійської мови під час бакалаврату. У середньостроковій перспективі (5-7 років) планується замінити іспит ЄВІ обов’язковим стандартизованим єдиним вихідним (кваліфікаційним) іспитом з англійської мови для всіх студентів бакалаврату.

Окрім цього, аби створити живі стимули для університетів і студентів до підтримки рівня англійської мови на рівні В2 у студентів під час магістратури, концепція пропонує: запровадити оцінювання англійської мови як компонента єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ) для більшості спеціальностей, у режимі «склав/не склав»; для спеціальностей, для яких не передбачений ЄДКІ, рекомендувати університетам проводити оцінювання володіння англійською мовою під час атестації магістрів. 

Концепція також рекомендує вишам включити оцінювання якості викладання англійської мови окремим пунктом у своїй системі внутрішнього забезпечення якості освіти закладу, а НАЗЯВО – зробити цей критерій обов’язковою частиною зовнішньої системи забезпечення якості. Заохочуватиметься розвиток безкоштовних он-лайн курсів для самостійного вивчення учнями та студентами англійської мови. Такий формат має стати доповненням до регулярного вивчення мови в школі та університеті, а також для різних рівнів учнів. Ці курси допоможуть студентам, які прагнуть вступити до бакалаврських, магістерських та докторських програм і які повинні досягти певного рівня англійської мови. Ключове – стимулювання викладання закладами вищої освіти фахових дисциплін англійською мовою. Для того, щоб підтримувати рівень володіння мовою, потрібна постійна практика. Університет – єдине місце, де студент може зануритися в англомовне середовище завдяки саме таким програмам. Разом з Британською Радою та іншими партнерами МОН розробив рекомендації для закладів вищої освіти щодо викладання англійської мови у ЗВО в Україні та викладання фахових дисциплін англійською мовою.

Детальніше –  https://bit.ly/2YQUDGz

2019-07-30