Відділення економіки НАН України оголошує конкурс на проведення прикладних наукових робіт за напрямом «Підтримка пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок».

Конкурс проводиться за складовими:

Новітні траєкторії економічного зростання;

Глобальні процеси та національні інтереси;

Фінансово-економічна стабільність в умовах зовнішніх викликів;

Забезпечення соціальної справедливості;

Сталий розвиток територій;

Ефективне природокористування;

Промисловість, інновації та інфраструктура;

Інституційні трансформації економіки України.

Детальніше – http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5327

2019-07-18

Національна академія наук України оголошує конкурс на здобуття премій імені видатних учених України.

З метою відзначення вчених, які опублікували найкращі наукові праці, здійснили винаходи і відкриття, що мають важливе значення для розвитку науки та економіки країни, Національна академія наук присуджує премії імені видатних учених України.

Детальніше – http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5155

2019-07-17

Стартував четвертий конкурс МОН для наукових проєктів молодих вчених. У попередні роки (2016-2018 рр.) було проведено три таких конкурси, 256 проєктів отримали підтримку, було інвестовано майже 130 млн грн.

Для продовження фінансування незавершених робіт попередніх конкурсів та підтримки переможців цьогорічного конкурсу МОН планує закласти у бюджет 100 млн грн на 2020 рік.

На 2019 рік на цей конкурс було закладено 75 млн гривень – 23 з них пішли на фінансування робіт переможців 2018 року (вони почали виконуватися 2019-го), а 52 млн грн – на продовження раніше початих робіт.

Участь у конкурсі можуть брати молоді вчені, які працюють або навчаються у ЗВО чи наукових установах, підпорядкованих МОН.

Перший етап конкурсу – відбір проєктів на рівні університетів та наукових установ – триватиме з 15 липня до 9 вересня.

Проєкт повинен мати тривалість виконання до 3 років. Його керівник має бути або кандидатом наук віком до 35 років, або докторантом (доктором наук) віком до 40 років. Граничний вік виконавців – 35 років.

Роботи на конкурс приймаються за 11 напрямами, які відповідають пріоритетам програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт-2020».

Відібрані на рівні вишів чи наукових установ проєкти подаються до МОН для подальшої експертизи. Її здійснює спеціальна Експертна рада МОН куди, зокрема, входять й самі молоді науковці. Експертиза триватиме до 11 жовтня.

Оцінювання кожного проєкту проводитимуть 5 експертів. Загальна кількість балів рахуватиметься як середнє арифметичне значення оцінок від трьох експертів, що знаходяться у діапазоні між найнижчою та найвищою. Тобто, найвища та найнижча оцінки не враховуються. Це має забезпечити більш якісну та об’єктивну експертизу.

На основі висновків експертів Конкурсна комісія МОН має до 2 грудня визначити переможців. Виконання цих проєктів почнеться з 2020 року.

Детальніше – https://bit.ly/2xYwMct

2019-07-15

Уряд затвердив перелік науково-технічних розробок, що виконуватимуться у 2019-2020 роках за кошти держбюджету. Відповідна постанова була ухвалена 10 липня 2019 року під час засідання Кабміну.

Загалом затверджено 54 розробки за такими напрямами, як енергетика та енергоефективність, ІКТ, науки про життя, нові речовини й матеріали, раціональне природокористування. Виконавці – переважно провідні виші та наукові установи академічного сектору, державні підприємства.

Нагадуємо, що сьогодні Кабмін затвердив також порядок використання 100 млн грн, закладених цьогоріч у бюджет на базове фінансування університетської науки.

Детальніше: https://bit.ly/2JyKfwX

2019-07-14

Всеєвропейська федерація академій наук (ALLEA) здійснює науково-консультативну підтримку Європейської Комісії. 

Відповідно до запиту президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера та з ініціативи комісара з питань досліджень, науки та інновацій Карлуша Моедаша характер наукових консультацій Комісії було принципово переосмислено.

У рамках проекту SAPEA, який забезпечує механізм наукових консультацій, підготовлено та 27 червня 2019 року опубліковано звіт «Трансформація майбутнього старіння», підготовлений Федерацією європейських медичних академій з проханням розповсюдити цей матеріал серед відповідних спільнот.

* * *

«Виклики старіння повинні поставати перед молодими», –

повідомляють провідні вчені новому складу Європейської Комісії

Суспільство має вирішувати проблеми, що виникають через старіння в кожному поколінні, а не залишати їх до старості.

Звіт призначений для новообраних європейських комісарів, які, як очікується, почнуть працювати вже у 2019 році. У ньому розглядаються докази того, як державна політика може допомогти країнам ЄС у досягненні інклюзивного, справедливого та сталого здоров’я і соціальної допомоги в майбутньому.

Автори звіту – провідні вчені, призначені академіями з країн Європи, – роблять висновок, що процес старіння має бути трансформовано і найкращим способом поліпшення життєвих наслідків у похилому віці є передбачення та подолання їх у молоді роки й у середньому віці.

Професор Жан-П’єр Мішель, голова робочої групи, яка готувала доповідь, сказав: «У Європі та й в усьому світі люди живуть довше, ніж будь-коли раніше. Це одне з найбільших досягнень минулого століття, і воно дає величезні можливості нам як окремим людям: нові і повноцінні кар’єри, нові уявлення та перспективи, поліпшення якості життя. Але це також створює виклики для наших суспільств і Європейського Союзу в цілому. Ми повинні пристосуватися до того, що, згідно з прогнозами, старіє та скорочується робоча сила, і знайти фінансово дієві способи надання високоякісної медичної допомоги всім. Про це свідчать очевидні докази. Коли справа доходить до прогнозування віку людей, генетичні чинники виявляються відносно незначними порівняно з базовою освітою, способом життя та поведінкою (такими, як здорове харчування та фізична активність). Політика, спрямована на сприяння та пропагування такої поведінки з раннього дитинства, і навіть стосовно ще не народжених дітей, безпосередньо сприяє здоровому старінню людей. А вдосконалення освіти в молодому віці є життєво важливим не тільки для поліпшення індивідуального здоров’я, а й для оснащення нашої майбутньої робочої сили навичками, яких вона потребує для підтримки старіння населення в суспільстві, що швидко змінюється».

Основні висновки звіту містять, серед іншого, таке:

• Старіння в майбутньому відбуватиметься у зовсім іншому контексті порівняно з минулим і суттєвіше залежатиме від таких чинників, як зміни клімату, забруднення повітря та стійкість до антибіотиків, а також від соціальних змін. Політики будуть успішними лише тоді, коли зможуть задовольнити ці зміни.

• Суспільства з доброзичливим ставленням до віку, дають можливість літнім людям почуватися безпечно і жити комфортно. Архітектори, містобудівники, експерти з мобільності й ергономіки, експерти з соціальної допомоги та геріатрії мають співпрацювати, щоб зробити нормою доброзичливе ставлення до поважного віку суспільства.

• Технології, включно з переносними й допоміжними пристроями, а також поява штучного інтелекту вже змінюють досвід старіння і можуть трансформувати його, якщо суспільство зможе подолати бар’єри сприйняття та практичності.

* * *

Звіт групи SAPEA передує науковим висновкам Групи головних наукових радників Європейської Комісії, який буде передано безпосередньо європейським комісарам – із метою формування політики з цього питання у майбутньому.

Текст звіту доступний за посиланнями:

http://www.sapea.info/wp-content/uploads/ageing-leaflet.pdf (скорочений)

https://www.sapea.info/wp-content/uploads/tfa-report.pdf (повний)

2019-07-12

Стратегія розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року схвалена Кабінетом Міністрів.

Документ, зокрема, передбачає розбудову інноваційної інфраструктури, створення сприятливого правового поля для інноваційної діяльності, надання нових механізмів перетворення креативних ідей на інноваційні продукти і послуги тощо.

Очікується, що результатом імплементації Стратегії стане, зокрема:

– збільшення кількості суб’єктів господарювання, що займаються винахідництвом, прикладними дослідженнями та науково-технічними розробками, насамперед – за межами державного сектору;

– зростання кількості підприємств, що надають послуги із комерціалізації технологічних рішень;

– збільшення надходжень від продажу та використання об’єктів права інтелектуальної власності, наукоємної продукції (в тому числі їх експорту);

– зростання частки малих і середніх підприємств, що провадять інноваційну діяльність.

Зараз розробляється план заходів з реалізації Стратегії.

Детальніше – https://bit.ly/2XDphSr

2019-07-12