Європейський Союз приєднався до Куньмінсько-Монреальської Глобальної рамкової програми щодо біорізноманіття.

Це відбулось під час конференції ООН з біорізноманіття COP15 у Монреалі. Програма містить глобальні цілі та завдання, спрямовані на захист і відновлення природи для нинішніх та майбутніх поколінь, забезпечення її сталого використання, а також стимулювання інвестицій для «зеленої» глобальної економіки. Разом із Паризькою угодою про клімат вона націлена на створення кліматично нейтрального позитивного та стійкого світу до 2050 року. Угода містить чіткі вимірювані цілі та механізми їх перегляду, передбачає організацію повноцінного моніторингу, звітності для відстеження прогресу, містить пакет заходів по мобілізації ресурсів. Йдеться про глобальні цілі відновлення 30% деградованих екосистем у всьому світі (на суші та на морі) до 2030 року; збереження та управління 30% територій (сухопутні, внутрішні водні, прибережні та морські) до 2030 року; зупинку вимирання відомих видів і до 2050 року зменшення у 10 разів ризику і швидкості вимирання всіх видів; зменшення ризиків від пестицидів щонайменше на 50% до 2030 року; зменшення втрати поживних речовин щонайменше на 50% до 2030 року; скорочення ризиків забруднення та негативного впливу забруднення з усіх джерел до 2030 року до рівнів, які не завдадуть шкоди біорізноманіттю та функціям екосистем; зменшення глобального відбитку споживання у тому числі шляхом значного скорочення надмірного споживання та скорочення удвічі харчових відходів; стале управління територіями під сільським господарством, аквакультурою, рибальством і лісовим господарством , суттєве розширення агроекології та інших практик, сприятливих для біорізноманіття; забезпечення безпечного, законного та стійкого використання й торгівлі дикими видами; озеленення міських просторів тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3GkMJNN, https://bit.ly/3FPJht2, https://bit.ly/3vkJ4t3, https://bit.ly/3hSo75P

Міністерство освіти і науки України затвердило підсумки Конкурсного відбору наукових, науково-технічних робіт та проєктів, які фінансуються за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу для виконання зобов’язань України у Рамковій програмі Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020».

Відповідні рішення зафіксовані у наказі МОН від 22 грудня 2022 № 1159. За результатами конкурсу відібрано 40 проєктів за чотирма напрямами спрямування коштів: науково-технічні проєкти із підтримки інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ; науково-технічні проєкти суб’єктів малого і середнього підприємництва, закладів вищої освіти та наукових установ, а також науково-технічні проєкти суб’єктів господарювання, що потребують проведення техніко-економічного обґрунтування за тематичними напрямами; інфраструктурні проєкти для отримання фінансування на закупівлю інструментів, обладнання та устаткування, необхідних для проведення тестування, прототипування, експериментальних досліджень, створення та випробування дослідних зразків, виготовлення моделей з метою вдосконалення послуги з надання доступу вченим до обладнання та матеріалів для проведення наукових досліджень; наукові роботи за тематичними напрямами. Загалом на конкурс було подано 195 пропозицій, 156 з яких відповідали формальним вимогам конкурсу та були передані на наукову експертизу.

Детальніше: https://bit.ly/3WEFOVc, https://bit.ly/3jsvKQF

Дослідницький центр Індонезійського університету (Integrated Laboratory and Research Center, University of Indonesia) оприлюднив Світовий рейтинг «зелених» університетів (UI GreenMetric World University Rankings / UI GreenMetric).

Він зосереджений на визначенні екологічної стійкості університетів та складається з 2010 року. Його методологія базується на шести основних складових, оцінюваних за допомогою 39 показників, що відображають екологічні зобов’язання, ініціативи та практики університетів у контексті Цілей сталого розвитку. Йдеться про інфраструктуру, управління водними ресурсами, поводження з відходами, енергетику, зміну клімату, транспорт, екологічну освіту та наукові дослідження. Цьогоріч рейтинг охопив рекордну кількість закладів вищої освіти (1050) з 85 країн. До нього були включені 17 закладів вищої освіти України.

Детальніше: https://bit.ly/3GonFWt, https://bit.ly/3I2lvgn

На сайті Times Higher Education опубліковано поради щодо тайм-менеджменту для академічної спільноти.

Наголошується, що робота вченого ніколи не було легкою, однак у зв’язку зі зростанням необхідності опанування нових технологій та інструментів, виконанням адміністративних завдань та більш активної комунікації зі студентами, виникає величезне навантаження на викладачів та дослідників. Необхідно використовувати усі ефективні способи організації часу. Поради, які пропонуються, стосуються вирішення робочих завдань (тут важливі як діагностика на основі опитувань персоналу, так і переосмислення посадових інструкцій й системи винагород), тактичних рішень із економії часу при складанні планів. Добірка містить корисні пропозиції щодо мотивації, організації роботи, розподілу часу, здійснення командної роботи.

Детальніше: https://bit.ly/3WQOGY1

Національний фонд досліджень України оголосив новий конкурс «Кембридж – НФДУ 2022.

Індивідуальні гранти на проведення досліджень (розробок) для українських вчених (за підтримки Кембриджського університету, Велика Британія)». Мета конкурсу – підтримка провідних наукових досліджень і розробок українських учених шляхом надання індивідуальних грантів за підтримки Кембриджського університету (Велика Британія). Тематичні напрями, за якими здійснюватиметься фінансування, доволі широкі: фундаментальні і прикладні дослідження в усіх галузях наук, пов’язаних із розв’язанням найбільш актуальних наукових завдань, спрямованих на технологічний, економічний, соціальний, культурний розвиток України. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 27 січня 2023.

Детальніше: https://bit.ly/3Gl8tcn, https://bit.ly/3Z51091, https://bit.ly/3hQNfdh

На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опубліковано рекомендації з підвищення академічної доброчесності.

Ключовими автори публікації вважають наступні кроки. Розвиток інституцій (формування відповідного комітету, який включає представників студентів, викладачів і персоналу); проведення діагностики (визначення стану академічної доброчесності шляхом опитування McCabe/ICAI); використання ефективної системи оцінювання академічної доброчесності (AIRS); систематизацію та поширення інформації про випадки академічної неправомірної поведінки і найкращі практики забезпечення доброчесності; формування надійної політики академічної доброчесності; активне залучення студентів до поширення у своєму середовищі політики доброчесності; заохочення викладачів до послідовного просування академічної доброчесності в освітньому процесі; підтримки та заохочення доброчесності (не лише звертати увагу на порушення й відповідним чином реагувати на них, але й відзначати тих, хто підтримує і демонструє доброчесну поведінку); міждисциплінарний підхід; використання платформ для підвищення обізнаності про академічну доброчесність, навчання студентів і викладачів правилам і процедурам, допомагати викладачам навчати студентів академічній доброчесності, попереджати студентів про ризик шахрайства за контрактом і навіть відповідати на їхні запитання.

Детальніше: https://bit.ly/3FXNNWB, https://bit.ly/3C3N7O6, https://bit.ly/3WEl4wY, https://bit.ly/3I4GjUg

На сайті Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» оприлюднено звіт «Промислова власність у цифрах за 9 місяців 2022 року: показники діяльності…».

У ньому представлені основні результати діяльності у сфері промислової власності та винахідницької активності національних заявників, у тому числі – закладів вищої освіти. Зокрема, зазначається, що упродовж поточного року найбільш активними серед національних заявників-юридичних осіб були організації, які працюють у галузях «Освіта» (66,2 %) та «Наукові дослідження та розробки» (20,7 %) і лише 13,1 % заявок припадає на інші галузі. Провідними були організації, підпорядковані Міністерству освіти і науки України, Національній академії наук України, Національній академії аграрних наук України, Міністерству охорони здоров’я України. Заявниками МОН за звітній період подано 749 заявок (56,1 % від загальної кількості заявок, поданих юридичними особами). Серед представлених вищих навчальних закладів, підпорядкованих МОН України з найвищою винахідницькою активністю: Національний університет «Львівська політехніка»; НТУ «КПІ імені Ігоря Сікорського; Криворізький національний університет; Національний університет біоресурсів і природокористування України; Уманський національний університет садівництва; Ужгородський національний університет; Національний університет водного господарства та природокористування; Національний університет харчових технологій; НТУ «Дніпровська політехніка»; Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля; Вінницький національний технічний університет.

Детальніше: https://bit.ly/3YUjFUW, https://bit.ly/3I3OFLT, https://bit.ly/3jxlWEZ

У відкритому доступі представлений збірник тез міжнародної конференції «Відкрита наука та інновації в Україні».

Під час заходу обговорювались тренди, нові досягнення та перспективи розвитку сфери відкритої науки та її імплементації в Україні. Зокрема: відкритий доступ до дослідницьких інфраструктур; сучасні тенденції у практиках оцінки наукових досліджень; відкриті інновації; відкритий доступ до наукових результатів; відкриті дані та відтворюваність результатів наукових досліджень. Організаторами конференції виступили Міністерство освіти і науки, Державна науково-технічна бібліотека України, Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.

Детальніше: https://bit.ly/3WrFc5r, http://www.uintei.kiev.ua/sites/default/files/zb-2022.pdf, https://conference.dntb.gov.ua, https://youtu.be/FPEMBV5lFkI, https://youtu.be/cjQcEbs9Y4U