Національний репозитарій академічних текстів

Національний репозитарій у вересні 2021 року

Національний репозитарій академічних текстів у вересні 2021 року продовжував наповнюватись академічними текстами – звітами про наукові дослідження, дисертаціями та авторефератами.

Наразі у НРАТ представлені метадані 161,9 тис. звітів про наукові дослідження (з них доступно у формі повних текстів 106,8 тис.) та метадані 161,6 тис. дисертацій на здобуття наукового ступеня (з них доступно у формі повних текстів 106,8 тис. дисертацій у комплекті з авторефератами). Упродовж вересня до НРАТ додано 56 повних текстів звітів НДДКР та 225 дисертацій. Інформація про них у формі відкритих даних щомісяця оприлюднюється на порталах http://nrat.gov.ua/opendata та https://data.gov.ua.

Щоб віднайти потрібний академічний текст, достатньо скористатись формою простого або розширеного пошуку. Для перегляду повного тексту необхідно авторизуватись. Тексти, представлені у НРАТ, супроводжуються короткими відомостями та мають постійні URL-посилання, що дозволяє користувачам легко ділитись ними з колегами й поширювати серед учнів.

Найбільший інтерес у користувачів НРАТ у вересні 2021 року викликали наступні академічні тексти – дисертації та звіти про виконані дослідження (топ-5 за переглядом текстів):

Трансформація територіально-економічних систем в умовах розвитку цифрової економіки та суспільства (Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова / 0420U101025);

Науково-методичні засади підвищення конкурентоспроможності промисловості на інноваційній основі (Науково-дослідний економічний інститут / 0416U003657);

Диференціація фіторізноманіття Центральноподільського геоботанічного округу (Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України / 0414U002117);

Інтегративні тенденції в науці: потенціал і форми актуалізації (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича / 0410U004366);

Адміністративно-правове забезпечення судової влади в Україні (Науково-дослідний інститут публічного права / 0517U000605).

Найбільш затребувані автори вересня: Сєнкевич Олександр, Чижов Сергій, Вашеняк Юлія, Манчул Богдана, Іванищук Андрій.

На офіційному веб-порталі НРАТ окрім академічних текстів можна знайти спеціально відібрані (з огляду на місію Нацрепозитарію та з урахуванням інтересів цільової аудиторії) новини та аналітичні матеріали щодо розвитку науки, вищої освіти, інновацій, відкритої науки, академічної доброчесності. Тут можна ознайомитись з майбутніми науковими заходами – конференціями, семінарами, навчальними лекціями, знайти матеріали про цифрові інструменти для науковців та освітян, познайомитись з кращими практиками. На сторінці «довідкові ресурси» представлений актуальний перелік репозитаріїв закладів вищої освіти і наукових установ України.

Зростає аудиторія НРАТ – тих, хто отримує актуальну інформацію з офіційного веб-порталу та акаунтів НРАТ у соціальних мережах, а також тих, хто фахово працює з академічними текстами.

У вересні 2021 року пошуковою системою Нацрепозитарію скористались 65,1 тис. раз (у середньому 2171 запит на добу).

Офіційний веб-портал НРАТ, де представлена актуальна інформація для науковців, освітян та інноваторів, у вересні 2021 року отримав 43,9 тис. переглядів.

Детальніше: http://nrat.ukrintei.ua, http://nrat.gov.ua/opendata, https://data.gov.ua/dataset/7f30ad2d-f3e3-4f5d-87fc-4f805d6334dc

2021-10-04

Дистанційна робота в умовах пандемії COVID-19: тенденції та перспективи

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Дистанційна робота в умовах пандемії COVID-19: тенденції та перспективи» із серії «Заходи політики ОЕСР щодо коронавирусу (COVID-19)».

У цій серії зібрані дані, аналітичні матеріали та рекомендації з питань проблем охорони здоров’я, економічної та соціальної кризи, координації та внеску у глобальні дії при вирішенні проблем, пов’язаних із пандемією COVID-19. У документі на основі огляду політичних заходів, які охоплюють широке коло тем – від охорони здоров’я до освіти і податків – подаються рекомендації щодо короткострокових заходів у постраждалих секторах і підтримки вразливих секторів суспільства та економіки. Документ також містить аналіз довгострокових наслідків та впливів, які необхідно враховувати в рамках політики сильного, стійкого, екологічного та інклюзивного відновлення.

Криза COVID-19 викликала раптову необхідність для підприємств та їх співробітників почати або розширити роботу з дому. Надаючи можливості для такої віддаленої роботи, інформаційно-комунікаційні технології зіграли вирішальну роль у продовженні економічної діяльності і дозволили значній частині людей продовжувати отримувати дохід.

У звіті представлений огляд розвитку дистанційної роботи впродовж першого року пандемії COVID-19 (2020 р.), з акцентом на дані, що публікуються національними статистичними організаціями, а також подане бачення того, як віддалена робота може розвиватися у майбутньому.

Основні висновки, які містяться у звіті:
– у всіх країнах, за якими доступні порівняльні дані, під час пандемії COVID-19 спостерігалося підвищення рівня віддаленої роботи, хоча масштаби цього зростання різні;
– в Австралії, Франції та Великобританії 47% співробітників працювали віддалено під час пандемії; в Японії, де не було загальнонаціональних обмежень, рівень віддаленої роботи збільшився з 10% до 28% у період з грудня 2019 року по травень 2020 року;
– галузі з високим ступенем цифровізації, включаючи інформаційні та комунікаційні послуги, професійні, наукові та інші послуги, а також фінансові послуги, досягли найвищих показників віддаленої роботи під час пандемії, охопивши у середньому понад 50% співробітників;
– показники віддаленої роботи під час пандемії були вище серед працівників великих фірм, ніж працівників дрібних, що відображало більш низький рівень поширення цифрових технологій серед малих фірм та їх спеціалізацію;
– під час пандемії працівники з більш високою кваліфікацією частіше працювали віддалено: у США рівень віддаленої роботи для осіб, що мають ступінь магістра або доктора філософії, був у 15 разів вище, ніж для менш кваліфікованих співробітників;
– у більшості країн рівень віддаленої роботи під час пандемії був набагато вищим для жінок, ніж для чоловіків, хоча розрив був меншим у Данії, Швеції та Великій Британії;
– продуктивність віддаленої роботи тісно пов’язана з бажанням працювати вдома, однак, хоча більшість підприємств і приватних осіб в даний час очікують більш широкого використання віддаленої роботи, ніж до пандемії, відносно невелике число співробітників, ймовірно, у майбутньому буде працювати віддалено на постійній основі.

Детальніше: https://bit.ly/39XOe3P, https://bit.ly/3D62wvN, https://bit.ly/3kObwPQ, https://doi.org/10.1787/5b0fd8cd-en

Фото: скріншот

2021-10-01

Sсience & Business Startup Bootcamp

Триває реєстрація на участь у Sсience & Business Startup Bootcamp: для поєднання наукового та інноваційного потенціалу.

Триває реєстрація на участь у Sсience & Business Startup Bootcamp: для поєднання наукового та інноваційного потенціалу.

Цей захід щоквартально проводиться Міністерством освіти і науки України у партнерстві з Фондом розвитку інновацій з метою поєднання наукового та інноваційного потенціалу та пошуку інноваційних рішень і взаємодії суб’єктів інноваційного процесу.

Працюватиме Sсience & Business Startup Bootcamp 30-31 жовтня 2021 року за п’ятьма тематичними сесіями: маркетинг, інвестиції, продажі, правове регулювання та фінанси.

Програмою тренінгу для відібраних команд-учасників передбачені наступні активності:
– воркшопи від провідних експертів зі значним досвідом у сфері інноваційної та інвестиційної діяльності стартапів;
– нетворкінг та комунікація з партнерами заходу, його учасниками та експертами;
– доступ до глобальної мережі менторів, партнерів, галузевих експертів, стартапів, інструментів підтримки науково-технічних та інноваційних проєктів в Україні та за її межами;
– настановчі сесії від експертів, що охоплюють ключові сфери діяльності стартапу, поради щодо використання інструментів онлайн-колаборації науки та бізнесу, просування власної справи;
– інструменти та методики мислення, які допоможуть прискорити зростання та розвиток команди;
– Q&A сесії, під час яких команди зможуть поставити та розібрати актуальні для них запитання.

Під час заходу буде презентовано вебплатформу «Наука і бізнес», яка є онлайн-майданчиком для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу та наукової спільноти.

Для участі у Sсience & Business Startup Bootcamp необхідна попередня реєстрація. Заявки можна подати до 27 жовтня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/2Y9WhHN, https://bit.ly/3D4oP4N

Фото: МОН

2021-10-01

Інформація про інвесторів, навчальні заклади та R&D-центри

На онлайн-порталі 360 Tech Ecosystem Overview представлена інформація про інвесторів, навчальні заклади та центри досліджень і розробок (R&D-центри).

360 Tech Ecosystem Overview для пошуку бізнес-інформації про ІТ-компанії, людей, інвесторів та доступу до відомостей про усю технологічну екосистему України було відкрито Мінцифрою у 2020 році.

Портал містить інформацію про понад 1500 виробничих компаній і майже 800 сервісних. У новому розділі про інвесторів представлена інформація про компанії, які за останні 5 років інвестували як мінімум у два українські стартапи. У розділі IT Education зібрана найбільша та повна база закладів освіти України, що навчають ІТ-спеціальностей та підприємництва в університетах, коледжах, школах та курсах. Також у новому розділі можна знайти інформацію про всі R&D-центри, які є в Україні, включаючи R&D-центри Samsung, Huawei, Cisco, Snap Inc., Lyft.

Усі бажаючі можуть долучитися до 360 Tech Ecosystem Overview та розмістити тут інформацію про свою компанію.

Детальніше: https://techecosystem.gov.ua/, https://bit.ly/3B4eHs9

Фото: Мінцифра

2021-10-01

Здобутки і виклики експерименту з присудження наукового ступеня доктора філософії

Аналітичний центр «ОсвітАналітика» у співпраці з НАЗЯВО та Радою молодих учених при МОН України запрошують пройти опитування щодо процедури підготовки та захисту аспірантів.

Опитування проводиться в рамках дослідження на тему «Здобутки і виклики експерименту з присудження наукового ступеня доктора філософії», яке покликане проаналізувати існуючої практики закладів вищої освіти та наукових установ із підготовки аспірантів за новими правилами та узагальнити досвід щодо організації захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії у разових спеціалізованих вчених радах.

Відповіді завідувачів відділів аспірантури, аспірантів 2016-2020 років вступу, докторів філософії будуть узагальнені й у подальшому використані при розробленні рекомендацій щодо покращення процедури підготовки та захисту аспірантів, удосконалення відповідного напряму державної освітньої і наукової політики.

Детальніше: https://bit.ly/3mn7AFk, https://bit.ly/3B15noU, https://bit.ly/3B4QRMV

Фото: Аналітичний центр «ОсвітАналітика»

2021-10-01

Громадське обговорення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»

30 вересня 2021 року Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проект змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», якими має бути розширено функції Національної ради з питань розвитку науки і технологій на сферу інновацій.

Необхідність внесення змін пов’язана із недоліками поточного стану політики у сфері інноваційної діяльності. Наразі вона формується 4-ма центральними органами – Міністерством освіти і науки, Міністерством економіки, Міністерством цифрової трансформації та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості. Це не дозволяє забезпечити системний підхід до розроблення та реалізації політики у сфері інноваційної діяльності, включаючи формування та реалізацію заходів щодо підтримки інноваційної діяльності у кожній сфері окремо.

Пропонується розширити функції Національної ради з питань розвитку науки і технологій на сферу інноваційної діяльності. Це, на переконання МОН, дозволить упровадити системний підхід до формування політики у сфері інноваційної діяльності, забезпечить розвиток та ефективну взаємодію елементів національної інноваційної екосистеми, яка зможе стати рушієм прискореного економічного зростання.

Також пропонується набір критеріїв оцінювання ефективності інноваційної діяльності:
– частка інноваційних підприємств у загальній кількості підприємств;
– частка реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції;
– обсяг коштів, виділених на підтримку та розвиток інноваційної діяльності;
– місце України в світових рейтингах, пов’язаних з інноваціями.

Зауваження та пропозиції можна подати до 14 жовтня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/39XgGmb, https://bit.ly/3mhf8ZV, https://bit.ly/3mhDhjh, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text, https://bit.ly/3F4FBCK

2021-09-30

Декарбонізація крок за кроком: від складного до простого

У вересні 2021 року Група інституціональних інвесторів зі зміни клімату (The Institutional Investors Group on Climate Change/IIGCC) за підтримки Ініціативи інституціональних інвесторів Transition Pathway Initiative (TPI) та Climate Action 100+ (CA 100+) опублікувала «Чистий нульовий стандарт для компаній нафтогазової галузі».

У стандарті представлено план дій для досягнення кліматичних цілей в частині декарбонізації та практичні поради з його виконання.

Зокрема, план дій для соціально відповідальної компанії передбачає послідовну реалізацію наступних кроків:
– постановка мети щодо досягнення нульових викидів до 2050 р. або раніше;
– визначення проміжних цілей зі зниження викидів, а саме: скорочення операційних викидів до мінімуму; скорочення викидів дочірніх компаній; скорочення участі в вуглецевоємних проєктах; зниження обсягів власної вуглецевоємної продукції; зниження участі у торгівлі викопним паливом; усунення залишкових викидів; нарощування продаж чистої енергії;
– розроблення стратегії з декарбонізації;
– приведення у відповідність з цілями Паризької угоди своїх капітальних вкладень;
– розкриття інформації про участь у політиці зі збереження клімату включно із діяльністю у публічних інститутах, корпоративних асоціаціях;
– здійснення цільового управління кліматичними аспектами (розподіл функцій щодо клімату серед менеджменту компанії, визначення внутрішніх індикаторів прогресу з кліматичних питань тощо);
– вимірювання впливу переходу компанії на безвуглецеве виробництво;
– розкриття кліматичної інформації відповідно до встановлених стандартів.

Керівництво IIGCC націлене на сприяння компаніям щодо виконання ними необхідних критеріїв, а також на розширення кола компаній, які ставлять собі за мету нульові викиди.

Детальніше: https://bit.ly/3imbXz6, https://sciencebasedtargets.org/, https://www.transitionpathwayinitiative.org/, https://www.climateaction100.org/progress/net-zero-company-benchmark/, https://influencemap.org/

Фото: IIGCC

2021-09-30

Всеукраїнський день бібліотек

30 вересня 2021 року відмічається Всеукраїнський день бібліотек.

30 вересня 2021 року відмічається Всеукраїнський день бібліотек.

Його започатковано 14 травня 1998 року Указом Президента України № 471/98 «Про встановлення Всеукраїнського дня бібліотек» на підтримку ініціативи бібліотечної громадськості.

В указі зазначається, що бібліотеки України роблять значний внесок у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури. Існує необхідність подальшого підвищення їх ролі у житті суспільства.

За даними онлайн-сервісу «Бібліотека для тебе / Library for you» в Україні налічується 8 Національних бібліотек, 15658 публічних бібліотек, 15543 освітянських бібліотек усіх рівнів, 189 бібліотек закладів вищої освіти та 921 інша бібліотека. До послуг 19 млн. користувачів бібліотек, які за рік здійснюють 403 млн. відвідувань, у публічних бібліотеках відвідувачам доступні 11974 комп’ютери, підключені до мережі інтернет.

У рамках Всеукраїнського дня бібліотек кожного року проводяться заходи, спрямовані на підвищення ролі книги у суспільно-політичному та історико-культурному житті населення України, а також на вирішення проблем розвитку бібліотечної справи.

Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/471/98#Text, https://lib4you.org.ua/, https://ula.org.ua/news/4889-vseukrainskyi-den-bibliotek-nashe-spilne-sviato

Фото: ВГО «Українська бібліотечна асоціація», Український інститут книги

2021-09-30

Перший український павільйон на Web Summit

30 вересня 2021 року відбудеться прес-конференція «Перший український павільйон на Web Summit».

30 вересня 2021 року відбудеться прес-конференція «Перший український павільйон на Web Summit».

Організатор – Міністерство цифрової трансформації України.

Захід присвячений участі України на Web Summit 2021 у Лісабоні, якій відбудеться у листопаді поточного року. Вперше Україна буде представлена на одній із наймасштабніших світових технологічних конференцій. Web Summit — це 4-денний захід, що об’єднує 300 світових спікерів, 70 тис. відвідувачів зі 160 країн світу та понад 1000 інвесторів.

Під час прес-конференції планується обговорити наступні питання:
– формат участі України, ініціатива об’єднання екосистем;
– український павільйон на Web Summit;
– Web Summit як унікальна можливість покращення міжнародного іміджу країни;
– як бізнес працює над формуванням та просуванням технологічної України;
– інноваційні проєкти, хмарні рішення: що пропонує світу Україна сьогодні та які проєкти готуються до запуску в найближчі роки.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3CWVYiW, https://bit.ly/3ohUuvq

Фото: Мінцифра

2021-09-29

Інновації мікрокредитування у вищій освіті

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Інновації мікрокредитування у вищій освіті. Хто, що і чому?», підготовлений директоратом з освіти та професійним навичкам ОЕСР.

Документ є частиною серії «Перспективні освітні політики ОЕСР».

Дослідження пропонує нові емпіричні дані щодо пропозицій мікрокредитів в різних юрисдикціях ОЕСР та надає інформацію про витрати і переваги програм короткострокового навчання, пропонованих закладами вищої освіти.

У звіті висвітлені наступні питання, які стосуються аналізу поточного стану та перспектив і політики у галузі освіти:
– спостерігається зростаючий інтерес учнів до мікрокредитів;
– у вищих навчальних закладах термін «мікроконтроль» не отримав широкого розповсюдження;
– заклади вищої освіти пропонують широкий спектр короткострокового навчання за програмами, які відповідають критеріям програм мікрокредитування;
– заклади вищої освіти розробляють короткі програми з фундаментальних наук і професійної освіти;
– онлайн-надання мікрокредитів з використанням платформи цифрового навчання стають стає все більш важливим каналом упровадження програм мікрокредитування і пандемія COVID-19 прискорила цей процес;
– учні, які користуються програмами мікрокредитування від ЗВО, – більш освічені, більш кваліфіковані й мають більш високий рівень фінансової та соціальної підтримки від роботодавців;
– інформація про мікрокредитування обмежена, однак доступні для ознайомлення дослідження свідчать, що коротші програми дійсно забезпечують тимчасове зростання ринку праці, а накопичення мікрокредитів може поліпшити перспективи на ринку праці.

Детальніше: https://bit.ly/2Y6An90, https://bit.ly/2WBp9sg, https://doi.org/10.1787/5cc2d673-en

Фото: скріншот

2021-09-29