Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0202U000251, 0199U003658 , Науково-дослідна робота Назва роботи Оцінка та прогноз здоров'я дітей і підлітків у віддалені строки післяаварійного періоду Назва етапу роботи Керівник роботи Степанова Євгенія Іванівна, Дата реєстрації 28-01-2002 Організація виконавець Науковий центр радіаційної медицини АМН України Опис етапу Об'єкт досліджень - 3321 дитина та підліток груп спостереження. Мета роботи: мінімізувати віддалені несприятливі наслідки Чорнобильської катастрофи та підвищити ефективність заходів по охороні здоров'я постраждалих дітей та підлітків. Методи досліджень: скринінгові, клінічні, клініко-генетичні, гематологічні, імунологічні, інструментальні, математичні. Результати та новизна: У віддалений період аварії на ЧАЕС зберігаються негативні тенденції у стані здоров'я дітей. Спостерігаються порушення функціонування дихальної, травної, імунної, гіпоталямо-гіпофізарно-тиреоїдної систем та вегетативної регуляції серцевого ритму з високим ризиком розвитку мультифакторіальної патології. Величина відносного ризику її реалізації тісно пов'язана з обтяженістю генеалогічного анамнезу накопиченням відповідної патології в родоводах, наявністю несприятливих медико-біологічних факторів, негараздів мікросоціального оточення та навколишнього середовища, відхилень у функціональному стані систем, які вивчалися. Показано, що у дітей, які мешкають за умов хронічного надходження до організму радіонуклідів, зберігаються зміни вентиляційних і нереспіраторних функцій легень та підвищення інтенсивності вільнорадикальних процесів. Відмічена різниця в характері морфо-функціональних змін верхніх відділів травного каналу при гострому та хронічному типі опромінення. Окреслені найбільш інформативні ознаки прихованих форм гіпотиреозу. Встановлено, що в стані фізіологічного спокою оптимальний рівень вегетативної регуляції серцевого ритму мають тільки діти старшого шкільного віку. Доведено, що показники периферичної крові у дітей та підлітків груп спостереження знаходяться у межах вікових нормативів. Проте у дітей, які проживають на забруднених територіях, спостерігається підвищена міграція клітин-попередників на периферію та особливості їх проліферації і диференціювання при формуванні клонів в культурі, що є фактором ризику з розвитку онкогематологічної патології. Зберігаються зміни в структурі поверхневої мембрани еритроцитів та підвищений рі вень кислої фосфатази в нейтрофілах, що вказує на дестабілізацію клітинних мембран. Мають місце значні індивідуальні коливання та суттєве розбалансування клітинної і гуморальної ланок імунітету та підвищення частоти ушкоджень хромосомного апарату. Встановлено наявність ознак генетичної нестабільності у дітей, які народилися від опромінених батьків, що може бути фактором ризику виникнення у майбутньому патології з генетичною компонентою. Запропонована система заходів щодо мінімізації несприятливих ефектів аварії на ЧАЕС: диспансерне спостереження, усунення "керованих" факторів ризику, організація раціонального режиму дня та харчування з радіозахисним підсиленням харчових раціонів, корекція функціональних розладів за допомогою немедикаментозних та медикаментозних засобів, застосування модифікованих схем терапії, які включають антиоксиданти, адаптогени, імуно - та біомодулятори. Її застосування сприяло покращенню показників здоров'я дітей на 30,22 %. В структурі сумарної річної дози опромінення 95-99% обумовлено зовнішнім і внутрішнім опроміненням від цезію - 137. Внесок стронцію - 90 у сумарну дозу складає 1 - 5 %. В межах одного населеного пункту найвищі дози опромінення спостерігаються у дітей та підлітків, яким на момент аварії було 1-5 років. Галузь використання: клінічна медицина Опис продукції Автори роботи Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити