Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0212U002175, 0109U001560 , Науково-дослідна робота Назва роботи Ретроспективне вивчення смертності населення радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територій України та удосконалення системи профілактичних заходів щодо підтримки життєстійкості постраждалих Назва етапу роботи Керівник роботи Омельянець Микола Іванович, Дата реєстрації 27-01-2012 Організація виконавець Державна установа "Науковий центр радіаційної медицини Академії медичних наук України" Опис етапу Об'єкт - смертність населення найбільш радіоактивно забруднених областей (Київської, Житомирської) та України в цілому (контроль). Мета - аналіз динаміки і структури смертності населення, яке понад двадцять років проживає на радіоактивно забруднених територіях (РЗТ) України, і розробка рекомендацій щодо здійснення профілактичних заходів, спрямованих на зменшення рівнів смертності. Методи - Демографічні, соціологічні, математико-статистичні, програмно-технологічні. Результати. Показано, що за час після вибуху ядерного реактора на ЧАЕС на найбільш радіоактивно забруднених територіях смертність зросла на 73 %, у т. ч. внаслідок зміни вікового складу населення – майже на 8 % та за рахунок погіршення повікової інтенсивності вимирання – на 42 %. Впродовж 1986-2010 рр. стандартизовані коефіцієнти смертності у найбільш радіоактивно забруднених районах зросли, в середньому, на 24,5 %, в областях - на 11,7 %, в той час як в Україні - на 8,3 %. В забруднених районах середній вік смерті в порівнянні з 1986 р. у жінок знизився на 1,2 роки, у чоловіків - на 0,4, в той час як в Україні зріс на 1,1 та 2,0 роки, відповідно. Найбільш високі рівні передчасної смертності спостерігаються серед населення працездатного віку. Структура причин смерті в постраждалих районах практично не відрізнялася від загальнодержавних показників, але до 90 % смертей припадає на хвороби системи кровообігу, новоутворення і зовнішні причини. Відзначено територіальні розбіжності в здійсненні заходів протирадіаційного, медичного й соціального захисту жителів РЗТ й показано, що їх обсяги були недостатніми й не в повній мірі усували радіаційні ризики для здоров’я. Виявлені зміни показників смертності у вікових групах населення 20-44 роки свідчать про меншу життєстійкість покоління жителів РЗТ, які були дітьми або підлітками на момент аварії. Визначено, що в основі механізму формування динаміки й структури смертності жителів РЗТ лежить гетерогенність опроміненої популяції людей, обумовленої більш виразним вимиранням найбільш вразливих осіб в молодших та середніх вікових групах в умовах довготривалого хронічного опромінення малими дозами. Впровадження: 21 публікація (1 підрозділ у Національній доповіді до 25-х роковин Чорнобильської катастрофи, розділи у 3-х монографіях, 4 статті у журналах, 4 - у збірниках наукових праць, 9 - інших виданнях). Опис продукції Наразі медико-демографічна ситуація на радіоактивно забруднених територіях (РЗТ) є насприятливою (зменшення чисельності населення, порушення статево-вікової структури, ріст рівнів смертності). На життєстійкість населення, яке проживає на РЗТ, суттєво впливають здійснювані заходи з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, з-поміж них, протирадіаційні, соціальні та медичний захист. Відзначено територіальні розбіжності в здійсненні заходів протирадіаційного, медичного й соціального захисту жителів РЗТ й показано, що їх обсяги були недостатніми й не в повній мірі усували радіаційні ризики для здоров'я. Автори роботи Гунько Наталія Володимирівна Дубова Наталія Федорівна Засоба Яна Юріївна Короткова Наталія Вікторівна Озерова Юлія Юріївна Осадча Олена Іванівна Півень Наталія Василівна Сірчик Людмила Олексіївна Хоменко Ірина Михайлівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити