Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0215U000461, 0112U000526 , Науково-дослідна робота

Назва роботи

Розробка комплексної програми діагностики, профілактики та лікування дефіциту й недостатності вітаміну D у хворих старших вікових груп з патологією кістково-м'язової системи

Керівник роботи

Поворознюк Владислав Володимирович, Доктор медичних наук

Дата реєстрації

25-02-2015

Організація виконавець

Державна установа "Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України"

Опис

Мета роботи - на основі вивчення особливостей перебігу захворювань кістково-м'язової системи в людей старших вікових груп на тлі дефіциту та недостатності вітаміну D розробити, апробувати та впровадити в практичну охорону здоров'я комплексну програму діагностики, профілактики та лікування зазначеної патології. Методи дослідження: ортопедичне дослідження; анкетування (оцінка вираженості больового синдрому: ВАШ, ECOS-16, EuroQoоl-5D, Роланда-Морріса, альгофункціональний індекс Лекена, анкета щодо факторів ризику остеопорозу та переломів); антропометричне дослідження; двохенергетична рентгенівська денситометрія (визначення мінеральної щільності хребта, кісток передпліччя, стегнової кістки, всього скелета); рентгенографія грудного, поперекового відділу хребта з наступною рентгенморфометрією; біохімічне дослідження крові (кальцій, фосфор, лужна фосфатаза, печінкові та ниркові проби, ліпідний профіль), біохімічний аналіз сечі (кальцій/креатиніновий коефіцієнт), електрохемілюмінесцентний метод дослідження маркерів кісткового метаболізму (пропептиди проколагену 1 типу, ?-ізомери C-кінцевого телопептиду колагену І типу, 25(OH) вітамін D, інтактний паратгормон, остеокальцин). Матеріали дослідження: з метою дослідження частоти дефіциту вітаміну D у пацієнтів старших вікових груп із захворюваннями кістково-м'язової системи обстежено 1208 чоловіків та жінок віком 50-90 років із зазначеною патологією. Для вивчення впливу дефіциту вітаміну D на перебіг захворювань кістково-м'язової системи обстежено 83 пацієнти із первинним остеоартрозом великих суглобів та 283 хворих із системним остеопорозом. З ціллю вивчення ефективності застосування активних метаболітів вітаміну D (альфакальцидол) було обстежено 20 жінок з діагнозом системний постменопаузальний остеопороз на тлі дефіциту вітаміну D. Для дослідження ефективності терапії комбінованими препаратами кальцію та вітаміну D (1000 мг кальцію та 400 МО вітаміну D) було обстежено 20 жінок постменопаузального періоду із діагнозом системний постменопаузальний остеопороз. З метою вивчення ефективності фортифікованого хліба в корекції дефіциту вітаміну D було обстежено 52 пацієнтки у постменопаузальному періоді, які приймали фортифікований продукт (25 мкг холекальциферолу у 277 г хліба) протягом 21 дня. Для дослідження ефективності цільової терапії препаратами вітаміну D було обстежено 70 жінок у постменопаузальному періоді віком 50-87 років із захворюваннями кістково-м'язової системи. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що у пацієнтів старших вікових груп (50-89 років) із захворюваннями кістково-м'язової системи дефіцит вітаміну D реєструється у 80,3 % випадків (із них у 46,9% - тяжкий ДВD), в 13,6 % діагностують недостатність вітаміну D і лише 6,1% обстежених мають оптимальний рівень 25(ОН)D у периферичній крові. Рівень 25(ОН)D у сироватці крові у жінок є достовірно нижчим (29,9±22,1 нмоль/л) у порівнянні з чоловіками (38,6±22,5 нмоль/л) (р<0,0001). Проте така закономірність спостерігається лише у віковій групі 50-59 років. Із віком середній рівень 25(ОН)D у сироватці крові знижується: у віковій групі 80-89 років середній рівень 25(ОН)D у сироватці крові складає 25,8±18,0 нмоль/л та є достовірно нижчим порівняно з групою 50-59 років (32,6±23,3 нмоль/л) (р<0,01) та 60-69 років (31,0±20,9 нмоль/л) (р<0,05). Також виявлено, що пацієнти старших вікових груп із захворюваннями кістково-м'язової системи на тлі вираженого ожиріння (ІМТ>35,0 кг/м2) мають достовірно нижчі показники 25(ОН)D в сироватці крові (26,1±16,2 нмоль/л) в порівнянні з тими, хто має нормальну (34,3±25,3 нмоль/л), підвищену масу тіла (31,2±21,9 нмоль/л) або помірне ожиріння (29,6±22,1 нмоль/л). Виявлено, що у пацієнтів старших вікових груп із захворюваннями кістково-м'язової системи найнижчий рівень 25(OH)D у сироватці крові реєструється у лютому (22,6±15,9 нмоль/л) та березні (20,8±15,7 нмоль/л), а у віковій групі 80-89 років впродовж чотирьох місяців (лютий-травень) середні рівні 25(OH)D у сироватці крові знаходились на рівні 10,0±22,1 нмоль/л. Серед пацієнтів із остеоартрозом великих суглобів дефіцит вітаміну D реєструється у 79,5 % обстежених. Індекс болю за шкалою ВАШ у пацієнтів із тяжким та помірним дефіцитом вітаміну D є достовірно вищим у порівнянні із групою хворих у яких 25(ОН)D вище 50 нмоль/л (39,2±6,6 та 57,8±11,8 проти 22,4±8,1 балів відповідно (р<0,05)). Показники якості життя за шкалою EuroQoL-5D в пацієнтів із рівнем 25(ОН)D вище 50 нмоль/л є достовірно нижчими в порівнянні із середнім показником у пацієнтів із дефіцитом вітаміну D та складають 3,17±0,91 проти 5,05±0,39 та 5,69±0,54 бали (р<0,05). Результати альгофункціонального тесту Лекена та тривалість виконання 15-метрового тесту не залежать від рівня 25(ОН)D у сироватці крові. У пацієнтів із системним остеопорозом дефіцит вітаміну D реєструється в 80,7 % обстежених. Частота вторинного гіперпаратиреозу складає 13,9 %. Інтенсивність больового синдрому у поперековому відділі хребта є достовірно вищою у пацієнтів із тяжким та помірним дефіцитом вітаміну D та складає 43,1±3,51 та 45,4±3,63 бали проти 14,0±14 балів у пацієнтів із рівнем 25(ОН)D в межах норми (р<0,05). Показники якості життя за шкалою EuroQoL-5D в пацієнтів із рівнем 25(ОН)D в межах норми є достовірно нижчими в порівнянні із групами із тяжким та помірним дефіцитом вітаміну D та складають 2,0±1,53 бали проти 4,6±0,30 та 5,0±0,34 балів відповідно (р<0,05). Застосування активних метаболітів вітаміну D в лікуванні системного остеопорозу в жінок у постменопаузальному періоді протягом 12 місяців сприяє достовірному зниженню рівня інтактного паратгормону (49,42 [35,16; 65,87] до 38,85 [21,91; 54,98] пг/мл (p<0,05)), зменшенню ризику падінь за даними функціональних тестів, вираженості вертебрального больового синдрому та покращанню якості життя пацієнтів. Призначення комбінованих препаратів кальцію (кальцій 1000 мг та 400 МО вітаміну D) протягом трьох місяців викликає достовірне підвищення рівня 25(ОН)D у сироватці крові у жінок у постменопаузальному періоді із системним остеопорозом (із 32,35 [20,8; 54,9] до 46,1 [33,8; 52,5] нмоль/л (p<0,05)), а також знижує інтенсивність вертебрально-больового синдрому на рівні поперекового відділу хребта (із 39,0 [25,0; 55,5] до 33,0 [16,0; 48,0]) балів відповідно (p<0,05). Завдяки тісній співпраці ДУ "Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України" з Національним університетом харчових технологій вперше в Україні було створено фортифікований хліб 277 г якого містить 25 мкг холекальциферолу. Вживання фортифікованого продукту обстеженими із дефіцитом вітаміну D сприяє підвищенню середнього рівня 25(ОН)D у сироватці крові на 41,2 % (із 14,20±2,60 до 20,05±2,74 нг/мл, (p<0,001). В обстежених із недостатністю вітаміну D вміст 25(ОН)D у сироватці крові достовірно зростає на 15,6 % (із 22,50±1,6 до 26,03±1,90 нг/мл (р<0,01), а в пацієнтів із оптимальним рівнем вітаміну D фортифікований хліб не впливає на показник 25(ОН)D у сироватці крові (36,99±9,55 на початку дослідження та 38,78±10,60 нг/мл через 21 день вживання продукту). Вживання фортифікованого продукту не призводить до достовірного підвищення рівня загального та іонізованого кальцію у сироватці крові, має хороші смакові якості, не викликає побічних явищ. Розроблена схема індивідуальної цільової терапії достовірно підвищує вміст 25(ОН)D у сироватці крові та сприяє досягненню його оптимального рівня. Так, у групі пацієнтів із дефіцитом вітаміну D призначення цільової терапії протягом трьох місяців призводить до підвищення середнього рівня 25(ОН)D у сироватці крові із 13,42±3,91 до 30,68±6,43 нг/мл (p<0,0001), а в групі обстежених із недостатністю вітаміну D із 24,52±3,26 нг/мл до 36,29±6,11 нг/мл (p<0,0001). Запропонований спосіб цільової терапії дефіциту вітаміну D не викликає підвищення рівня загального та іонізованого кальцію у сироватці крові та кальцій/креатинінового коефіцієнта у сечі. Грунтуючись на Методичні рекомендації з лікування та профілактики дефіциту вітаміну D для населення країн Центральної Європи (2012 року), Методичні рекомендації Міжнародної асоціації остеопорозу (2013 року) та результати власних досліджень щодо дослідження ефективності та безпеки індивідуальної цільової та підтримуючої терапії розроблено алгоритм лікування дефіциту та недостатності вітаміну D для пацієнтів із захворюваннями кістково-м'язової системи.

Опис продукції

Спосіб індивідуальної цільової терапії дефіциту вітаміну D у пацієнтів із захворюваннями кістково-м'язової системи здійснюється таким чином. Спочатку пацієнти приймають терапію насичення, тривалість якої потрібно розраховувати індивідуально, а після її завершення переходять на підтримуючу терапію, яку потрібно приймати постійно. Терапія насичення - включає в себе комбіновані препарати кальцію які містять 1000 мг кальцію та 800 МО вітаміну D та додатково 3000 МО вітаміну D на добу. Її тривалість розраховується індивідуально за допомогою запропонованої авторами формули: n = (100 - РВD) х МТ/100, де n - тривалість курсу терапії насичення, дні; РВD - рівень 25(ОН)D у сироватці крові, нг/мл; МТ - маса тіла, кг. Підтримуюча терапія складається із комбінованих препаратів кальцію, які містять 1000 мг кальцію та 800 МО вітаміну D та 1000 МО вітаміну D.

Автори роботи

Балацька Наталія Іванівна
Бистрицька Марина Анатоліївна
Вдовіна Олена Андріївна
Гибало Надія Михайловна
Григор'єва Наталія Вікторівна
Гутор Алла Іванівна
Дзерович Наталія Іванівна
Дубецька Галина Сергіївна
Карасевська Тетяна Анатоліївна
Креслов Євгеній Олександрович
Крочак Святослава Петрівна
Мусієнко Анна Сергіївна
Муц Віктор Ярославович
Орлик Тетяна Василівна
Паламарчук Алла Внатоліївна
Парахіна Тетяна Володимирівна
Поворознюк Василь Валерійович
Синенький Омелян Володимирович
Солоненко Тетяна Юріївна