Звіт по науково-дослідній роботі. Степанова Євгенія Іванівна. Роль оксиду азоту, оксидативного стресу та поліморфізму гену NOS3 в механізмах розвитку несприятливих наслідків Чорнобильської катастрофи у дітей при хронічному надходженні 137Cs до організму.

Реєстраційний номер

0215U003025, 0112U002410 , Науково-дослідна робота

Назва роботи

Роль оксиду азоту, оксидативного стресу та поліморфізму гену NOS3 в механізмах розвитку несприятливих наслідків Чорнобильської катастрофи у дітей при хронічному надходженні 137Cs до організму.

Назва етапу роботи

Керівник роботи

Степанова Євгенія Іванівна, Доктор медичних наук

Дата реєстрації

15-01-2015

Організація виконавець

Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України"

Опис етапу

Об'єкт дослідження: діти - мешканці радіоактивно забруднених територій. Мета роботи - Дослідити роль оксиду азоту, оксидативного стресу та поліморфізму генів NOS3 в розвитку негативних наслідків Чорнобильської катастрофи у дітей при хронічному надходженні радіоцезію за харчовими ланцюжками. Методи досліджень: клінічні, лабораторні, інструментальні, статистичні. Результати та їх новизна. На підставі обстеження дітей - мешканців РЗТ з вмістом 137Cs від 269 до 7024 Бк у тілі за допомогою термографічного дослідження ендотелійзалежної реакції судин з використанням оклюзійної проби виявлено наявність ендотеліальної дисфункції, що підтверджено зниженням рівня нітриту у дітей основної групи в порівнянні з контролем. Відмічено достатність компенсаторних можливостей антиоксидантної системи, що підтверджено фактом активації основного внутрішньоклітинного антиоксиданту - каталази при відсутності достовірних змін кінцевого продукту ПОЛ - малонового діальдегіду. Дітям з ендотеліальною дисфункцією притаманна наявність більш виразної дизрегуляції вегетативної нервової системи у стані відносного фізіологічного спокою і при моделюванні функціонального навантаження та високий ступінь напруження адаптаційних механізмів організму, обумовлений особливостями фізіологічних систем, які забезпечують адаптаційні процеси, в тому числі й недостатність сегментарних вегетативних структур, при цьому їх характер реагування на навантаження відповідає такому у здорових осіб, але на більш низькому рівні функціонування. Особливості електрофізіологічних властивостей міокарда, внутрішньосерцевої гемодинаміки, аеробні можливості організму, висока частота пограничного та високого рівнів загального холестерину вказують на наявність у дітей з ендотеліальною дисфункцією більш виразного синдрому серцево-судинної дезадаптації, що є фактором ризику розвитку серцево-судинної патології. Відмічено негативний вплив хронічного надходження 137Сs до організму на стан клітинних мембран, функціональну активність нейтрофілів, клітинну та гуморальну ланки імунітету з розвитком алергійного та інфекційного синдромів вторинної імунної недостатності. Діти основної групи за частотою поліморфних 4а/4b генотипів та алелів гену eNOS не відрізнялися від контролю та даних літератури. У дітей основної групи з генотипом 4а/4b відмічалося збільшення тривалості відновлення кровообігу до вихідного рівню після оклюзійної проби у порівнянні з дітьми, які мали генотип 4b/4b; спостерігалося зниження вмісту нітриту; у 1,5 рази частіше реєструвалися ознаки прихованого бронхоспазму. Більш виразні зміни показника тривалості відновлення кровообігу до вихідного рівня після оклюзійної проби та вірогідне зниження рівня нітриту у носіїв алелю а, особливо у дітей, які проживають у несприятливих екологічних умовах, надає підстави віднести їх до групи ризику з розвитку ендотеліальної дисфункції, а порушення функції легенів розглядати як один з її проявів. Не встановлено зв'язку між поліморфізмом 4-го інтрону гена eNOS та індексом обтяженості спадкового анамнезу серцево-судинною патологією, вегетативною регуляцією серцевого ритму та показниками функціонування серцево-судинної системи у дітей, які народилися та постійно мешкають на радіоактивно забруднених територіях. Запропоновано спосіб формування груп ризику з розвиту ендотеліальної дисфункції серед дітей - мешканців радіоактивно забруднених територій, на який отримано патент України № 93262

Опис продукції

Обгрунтовано критерії, віднесення дітей до груп ризику з розвитку ендотеліальної дисфункції.

Автори роботи

Вдовенко Віталій Юрійович
Гриценко Тетяна Володимирівна
Колпаков Ігор Евгенович
Кондрашова Валентина Григорівна
Леонович Олена Семенівна
Литвинець Оксана Михалівна
Скваська Олена Олександрівна

Додано/оновлено в НРАТ

2020-04-02