Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0216U001462, 0114U001061 , Науково-дослідна робота Назва роботи Розробити алгоритм гістологічного дослідження для визначення прогнозу при аденокарциномах товстої кишки з урахуванням зціплення морфологічних, гістохімічних та імуногістохімічних ознак Назва етапу роботи Керівник роботи Грабовий Олександр Миколайович, Дата реєстрації 16-02-2016 Організація виконавець Національний інститут раку Опис етапу Об'єкт дослідження: аденокарцинома прямої кишки. Мета роботи: підвищити достовірність індивідуального прогнозу розвитку різновидів КРР шляхом визначення комплексів об'єктивних прогностичних факторів та розробити алгоритм їхнього гістологічного дослідження з урахуванням зціплення морфологічних, гістохімічних та імуногістохімічних ознак. Методи дослідження та апаратура: гістологічні, гістохімічні, імуногістохімічні, морфометричні, денсіометричні, статистичні; лабораторний рН-метр, ваги торсійні. Проведені дослідження показали, що в аденокарциномах товстої кишки по мірі зростання ступеня дедиференціювання (G) відбувається збільшення відносної частки клітин з ядрами, які найбільш відповідають функціонально активним і навпаки. Елімінація нежиттєздатних морфо-функціональних типів пухлинних клітин в аденокарциномах товстої кишки відбувається одночасно зі зростанням ступеня її клітинної гетерогенності. Досягнення рівноваги між цими процесами є періодом, після якого в пухлині починає зменшуватися рівень клітинної гетерогенності. Відповідно, клітинна гетерогенність аденокарцином є не лінійною, а функцією, що наближається до параболічної. Пухлини різного ступеня дедиференціації досить різко відрізняються одна від одної за набором параметрів. Ці відмінності можуть бути використані для створення діагностичних критеріїв. Для АС такими параметрами виступають: середнє значення кількості ДНК в пухлині, її плоїдність, і можливо з нею не безпосередньо зв'язаний механізм розвитку пухлини, кількість ядерцевих організаторів та їх об'єм, індекс проліферації, рівень експресії Bcl-2 та p53, а також відносна частка умовно життєздатних клітин. Як і в попередньому дослідженні відмічається вплив сукупної дії кількості ДНК, кількості ядерцевих організаторів та індексу проліферації, що вказує не тільки на прогностичну цінність даних факторів, але і на діагностичну доцільність їх використання. Окремо взяті ознаки стану ядер клітин АС (кількість ДНК, кількість і обсяг ядерцевих організаторів, частота експресії Ki67, Bcl-2 і p53) не несуть прогностичної цінності при самостійному використанні і не можуть виступати в якості прямих критеріїв прогнозу. Похідні від ряду ознак можуть виступати достовірно значущими критеріями для прогнозу (зокрема nNOR / Ki67, nNOR ? NDNA і nNOR ? NDNA / Ki67). Причому, математично виражена залежність при їх використанні в моделі виживаності не є лінійною, а описується більш складними функціями (в даному випадку експонентної). На основі рівняння пропорційних інтенсивностей Кокса отримана модель виживання гарної якості для пацієнтів з АС G2 і G3, мають збільшене середнє вмісту ДНК в ядрах пухлинних клітин. Запропонована модель виживання при АС демонструє якість, вдвічі перевищує те, що характерно для моделі побудованої тільки на використанні ступеня дедифференціювання (G), яка сьогодні фактично є єдиним загальноприйнятим самостійним гістологічним критерієм прогнозу. Галузь застосування патологічна анатомія, онкологія. Опис продукції Розділення функціонально активних клітин епітеліальних пухлин товстої кишки за питомим вмістом ДНК у ядрі на три різні функціональні групи: з умовно нормальними ядрами (функціонально активні, життєздатні); з ядрами в стані хроматолізу; з гіперхромними ядрами (у стані пікнозу). Автори роботи Антонюк Сергій Анатолійович Грабовий Олександр Миколайович Кротевич Михайло Станіславович Тарасова Тетяна Олександрівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити