Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0216U002454, 0113U000952 , Науково-дослідна робота Назва роботи Вивчення патогенетичних особливостей розвитку поліорганної недостатності в умовах експериментальної краніоскелетної травми та пошук засобів системної корекції методами клітинної терапії Назва етапу роботи Керівник роботи Гудима Арсен Арсенович, Дата реєстрації 15-03-2016 Організація виконавець Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського Опис етапу Заключний звіт про НДР: 297 с., 220 рис., 46 табл., 68 джерел. Об'єкт дослідження - маркери запалення та травматчиної хвороби в динаміці різних періодів політравми та в умовах корекції фетальними нервовими клітинами. Мета роботи: з'ясувати патогенетичні закономірності розвитку системних порушень при тяжкій комбінованій краніо-скелетній травмі та ефективність застосування кріоконсервованих фетальних нервових клітин. Показано, що cистемним проявом експериментальної політравми є порушення антиоксидантно-прооксидантного балансу у внутрішніх органах, які віддалені від безпосереднього місця пошкодження. За цих умов у тканині печінки, легень і серця зростає інтенсивність процесів ліпопероксидації з виснаженням активності ферментів антиоксидантного захисту супероксиддисмутази і каталази з максимумом через 3 доби посттравматичного періоду. Через 14 діб активність цих ферментів значно підвищується, що призводить до максимального зниження вмісту ТБК-активних продуктів. У подальшому патологічний процес стихає, проте виникає дисбаланс захисних механізмів у бік переважання прооксидантів, особливо через 21. Доведено принципову подібність патогенетичних закономірностей гострого періоду, періоду ранніх та пізніх проявів травматичної хвороби в експериментальних тварин і людини. Доведено, що комбінована краніоскелетна травма ініціює активацію процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, зростання прозапальних цитокінів, порушення білкового обміну, гуморального імунітету в організмі тварин на етапі гострої реакції на травму та раннього періоду травматичної хвороби, що є основним чинником пошкоджень тканин і розвитку системної органної недостатності. Виявлено, що додатково викликана кровотеча у щурів з краніоскелетною травмою погіршує перебіг травматичної хвороби в усі досліджувані періоди після нанесення краніоскелетної травми. Отримано позитивний вплив введених кріоконсервованих фетальних нервових клітин на організм тварин з краніоскелетною травмою, так і аналогічною травмою, ускладненою кровотечею. Встановлено, що у тварин під впливом клітинної терапії знизилася смертність, покращилася структура та ультраструктура печінки, нирок і легень, відновилися активності ферментативної і неферментативної ланок антиоксидантної системи, білоксинтезуюча функція печінки, зросли антиоксидантні резерви, покращилася імунологічна реактивність, зменшився цитолітичний синдром і прояви запалення. Експериментально доведено, що найбільш виражений ефект від введення кріоконсервованих фетальних нервових клітин спостерігається починаючи з 14 доби після нанесення травми. Доведено, що у відповідь на краніоскелетну травму в гострий період та період ранніх проявів травматичної хвороби істотно порушується жовчоутворювальна, жовчовидільна, поглинально-видільна та глікогенсинтезувальна функції печінки особливо через 3 і 7 діб посттравматичного періоду. Ускладнення краніоскелетної травми додатковою крововтратою поглиблює і прискорює явища дисфункції печінки, які виникають з першої доби посттравматичного періоду і в усі терміни спостереження істотно відрізняються від аналогічних показників травмованих тварин без крововтрати. В умовах краніоскелетної травми без додаткової крововтрати введення фетальних нервових клітин зумовлює покращення більшості досліджуваних показників функціонального стану, що статистично вірогідно відмінне від тварин без корекції через 7 діб після нанесення травми. В умовах краніоскелетної травми з додатковою крововтратою застосування фетальних нервових клітин супроводжується принципово подібним позитивним ефектом, проте за динамікою досліджуваних показників позитивний ефект спостерігається вже з третьої доби. Порівняння ефективності фетальної клітинної терапії у тварин з краніоскелетною травмою та травмою, ускладненою крововтратою, за амплітудою відхилень досліджуваних показників вперше виявило вищу ефективність запропонованого корегувального методу на тлі травми з додатковою крововтратою. ПАТОГЕНЕЗ, ПОЛІОРГАННА НЕДОСТАТНІСТЬ, КРАНІОСКЕЛЕТНА ТРАВМА, КРОВОВТРАТА, ФЕТАЛЬНІ НЕРВОВІ КЛІТИНИ, ПЕЧІНКА, ЛЕГЕНІ, НИРКИ, КЛІТИННА ТЕРАПІЯ Результати роботи опубліковані в науковій літературі. Опис продукції В умовах краніоскелетної травми без додаткової крововтрати введення фетальних нервових клітин зумовлює покращення показників функціонального стану печінки, які стають статистично достовірно відмінними від групи некорегованих тварин через 7 діб посттравматичного періоду: збільшується вміст у жовчі загальних жовчних кислот (на 17,2 %, р<0,05), прямого білірубіну (на 16,4 %, р<0,05), вищим стає рівень холато-холестеролового співвідношення (на 23,7 %, р<0,05), зростає швидкість жовчовиділення (на 12,8 %, р<0,05) та екскреція загальних жовчних кислот, загального і прямого білірубіну, скорочується термін виділення бромсульфалеїну з жовчю (на 11,9 %, р<0,05) та збільшується вміст глікогену в печінці. В умовах краніоскелетної травми з додатковою крововтратою застосування фетальних нервових клітин супроводжується принципово подібним позитивним ефектом, що й у тварин без крововтрати, проте за динамікою вмісту у жовчі загальних жовчних кислот, швидкістю екскреції прямого білірубіну, тривалістю виділення бромсульфал Автори роботи Борис Руслан Миколайович Гудима Арсен Арсенович Заєць Тетяна Анатоліївна Козак Дарія Володимирівна Лісничук Наталія Євгенівна Марущак Марія Іванівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити