Звіт по науково-дослідній роботі. Зозуля Юрій Панасович. Визначити діагностичні маркери та індивідуалізовані критерії для комплексного лікування внутрішньочерепних гормонозалежних менінгіом

Реєстраційний номер

0217U000136, 0113U007715 , Науково-дослідна робота

Назва роботи

Визначити діагностичні маркери та індивідуалізовані критерії для комплексного лікування внутрішньочерепних гормонозалежних менінгіом

Назва етапу роботи

Керівник роботи

Зозуля Юрій Панасович,

Дата реєстрації

20-01-2017

Організація виконавець

ДУ "Інститут нейрохірургії ім.акад.А.П.Ромоданова НАМН України"

Опис етапу

МГМ гетерогенна група пухлин: пухлини розрізняються за клінічними проявами, показаннями до різних методів та видами хірургічного та комбінованого лікування, частотою післяопераційних ускладнень, біологічною структурою і рівнем рецидивування. Хірургічне видалення МГМ - основний метод лікування Завданням хірургічного етапу лікування МГМ є максимально можливе видалення пухлини з урахуванням а) локалізації пухлини та напрямків і характеру її поширення; співвідношень МГМ з нейроваскулярними структурами, інтенсивності і переважних джерел кровопостачання МГМ; загального стану пацієнта і метаболічного синдрому. При неможливості радикального видалення, після субтотального або часткового її видалення, доцільно проведення комбінованої терапії, хірургічне лікування доповнюється патогенетичної гормонотерапією, а при її нечутливості - променеве лікування. До методів доопераційної діагностики МГМ належать: визначення з подальшим обов'язковим патогістологічним дослідженням із визначенням рівнів РЕ, РП і Кі-67, що характеризує гістобіологічні особливості МГМ: об'єктивізація потреби додаткового гормонального лікування; необхідність призначення ад'ювантних методів та прогноз подальшого перебігу (імовірність розвитку рецидивів). Наявність інтенсивної експресії РЕ і РП в МГМ свідчить про благоприємний прогноз захворювання, тоді як відсутність експресії вказує на гірший прогноз у зв'язку потенційними ознаками низького диференціювання клітин новоутворення (їх злоякісність) та ризиком розвитку швидких рецидивів. МГМ відрізняються за морфогенезом, що корелює з рівнями дисфункції гіпоталамо-гонадної системи. Умовно виділено патогенетичнв варіанти перебігу захворювання - центральний (гіпоталамо-гіпофізарний), гонадний і оболонковий (первинне ураження ТМО, як правило при анапластичних МГМ в результаті ЧМТ або ЛТ). Патогенетичним варіантам притаманні своєрідні клінічні, гормональні та морфологічні ознаки. Аналіз віддалених результатів лікування хворих МГМ довів, що не зважаючи на позитивні РЕ і РП, в 30 % - 60 % випадків пухлина не чутлива до призначеного лікування і не реагує на АГ-Т, а 5 5 % - 7 % хворих із негативним рецепторним статусом МГМ позитивно реагують на АГ-Т. Якість життя хворих залежать від радикальності видалення МГМ: стан хворих кращий, ніж після нерадикального. Після нерадикального видалення МГМ, лікування необхідно доповнювати патогенетичною антигормональною терапією або ПТ. Відмічено зниження частоти післяопераційних рецидивів (ЧПР) у хворих з МГМ, що отримували АГ-Т, майже в 1,8 рази, порівняно з хворими, яким вона не проводилась. Ефективність залежала від ступеня анаплазії і чутливості МГМ до АГ-Т. Призначення АГ-Т при атипових МГМ в післяопераційному періоді дозволило збільшити 5-річне виживання з 75,5 % до 90,0 %. Середні термінт безрецидивного виживання (СБВ) вказують на ефективність АГ-Т, оскільки СБВ збільшились з 34,66 міс до 66 міс (в 1,9 рази), що є підтвердженням ефективності розробленого комплексного лікування.

Опис продукції

Спосіб комбінованого лікування атрофії зорового нерва при краніоорбітальних менінгіомах, полягає у застосуванні сучасної мікрохірургічної, ультразвукової техніки, високочастотних нейрохірургічних борів, якими проводять тотальне видалення пухлин за рахунок резекції стінок орбіти, переднього нахиленого відростка, верхньої та латеральної стінки зорового каналу, із досягненням декомпресії зорового нерву. Після оцінки функції ураженого зорового нерва його стимулюють шляхом впливу на біоактивні точки за допомогою апарата "БРІЗ Азмет", (Виробництво "Азмет", Україна), що є обладнанням впливу стимуляції зору, створеним на принципах магніто- та рефлексотерапії, здійснює керовану комп'ютерним мікрочипом комплексну взаємодію, яка сприяє покращенню мікроциркуляції, забезпечує оксигенацію тканин ока та головного мозку (тривалістю однієї процедури 10-15 хвилин на добу, курсом лікування до 10 діб).

Автори роботи

І. В. Кручок
А. В. Булавка
В. В. Васлович
М. С. Кваша
О. Г. Черненко
О. Е Скобська
О. Ю. Чувашова
О.Я. Главацький
С. С. Макеєв
Т. А.Малишева
Ю. П. Зозуля

Додано/оновлено в НРАТ

2020-04-02