Реєстраційний номер
0219U004531,
0114U005305
, Науково-дослідна робота
Назва роботи
Визначення особливостей клініки, діагностики, лікування та медичної реабілітації хворих при захворюваннях бронхолегеневої системи
Назва етапу роботи
Керівник роботи
Перцева Тетяна Олексіївна,
Дата реєстрації
03-09-2019
Організація виконавець
Державний заклад "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України"
Опис етапу
Об'єкт дослідження: хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), бронхіальна астма (БА), негоспітальна пневмонія (НП). Мета дослідження: оптимізувати методи діагностики та медичної реабілітації хворих на ХОЗЛ, БА, НП. Методи дослідження: анкетні, клінічні, інструментальні, функціональні, лабораторні, мікробіологічні, статистичні. Теоретичні та практичні результати. Ведення хворих на ХОЗЛ, БА та пневмонію визнається однією з найтяжчих задач практичної охорони здоров'я, а також однією з найважливіших медико-соціальних проблем сучасності. Визначення нутрітивного статусу хворих на ХОЗЛ сприяє удосконаленню прогнозування перебігу та лікування цього захворювання. Результати нашого дослідження довели можливість використання ОФВ6 як альтернативного (порівняно з ФЖЕЛ) показника за умови утруднення виконання повноцінного маневру пневмотахометрії. Для скринінгу ознак депресії у хворих на ХОЗЛ інформативним є використання двох анкет PHQ-9 та BDI-SF для виявлення групи хворих, що потребують додаткового консультативного огляду лікарем-психіатром. Гемостазіологічні порушення розвиваються у більшої половини хворих на ХОЗЛ, при цьому СПР є оптимальним прогностичним показником формування коагуляційних порушень у хворих на ХОЗЛ: рівень показника понад 4,62 мг/л асоціюється з порушеннями гемостазу у бік гіперкоагуляції. Хворі на НП 4 клінічної групи мають дуже високий ризик виникнення тромботичних ускладнень як за даними шкали RAM, так і за показниками коагулограми та рівнями Д-димеру; це свідчить про необхідність оцінки ризику тромбоутворення (за допомогою спеціальних шкал, визначення показників згортання крові) та вчасної корекції виявлених порушень з урахуванням їх динамічних змін. За даними клінічного аналізу перебіг пневмонії у онкогематологічних хворих у 78,0 % є тяжким, при цьому тяжкість перебігу обумовлена двобічним запальним процесом та розвитком ускладнень у вигляді плевриту, абсцесів та/або дихальної недостатності. Найбільш частим показанням до госпіталізації до ВРІТ вагітних з НП є зниження сатурації крові киснем, що пов'язано із фізіологічним підвищенням потреби у кисні на 10-20 % під час вагітності. При цьому адекватна киснева терапія є найбільш успішним заходом корегування стану вагітних з тяжкою НП. Розроблена нами прогностична модель дозволяє за клініко-анамнестичними і лабораторними показниками, отриманими у хворих підчас розпалу захворювання, а також за даними спірографічного дослідження через 3 місяця після одужання, прогнозувати наявність фібротичних порушень на рентгенограмі через 6 місяців і 12 місяців після клінічного одужання з точністю 90,9 % (95% ДІ: 84,9 - 96,9 %). Доповнення до стандартної лікувальної програми хворим на НП сурфактантної терапії зменшує руйнування власних захисних бронхо-альвеолярних захисних механізмів, що підтверджується шляхом визначення сироваткового рівня SP-D. Особливостями БА у хворих промислово забруднених регіонів, яким є Дніпропетровська область, є часте поєднання цього захворювання з алергійним ринітом, що значно погіршує ступінь контролю БА та потребує посилення базисної терапії. Наукова новизна. Визначені особливості антропометричних показників та коморбідних станів у хворих на ХОЗЛ. Доведена та клінічно перевірена перспектива використання ОФВ6 як альтернативного показника оцінки вентиляційної функції легень. Вперше доведена можливість прогнозування судинно-тромбоцитарних та коагуляційних розладів у хворих на ХОЗЛ. Вперше визначено наявність комплексного взаємозв'язку між виразністю як клінічних, так і функціональних проявів ХОЗЛ з виразністю симптомів депресії й підвищеної тривожності, вперше визначено найбільш інформативні психодіагностичні анкетні методики для використання у хворих на ХОЗЛ. Виявлено групу ризику формування тромботичних ускладнень серед хворих на негоспітальну пневмонію. Визнчені особливості клінічного перебігу негоспітальної пневмонії у онкогематологічих хворих. У вагітних хворих на НП показано низьку інформативність визначення рівня лейкоцитів для встановлення наявності та виразності реакції системного запалення. Підтверджена ефективність використання визначення рівнів ПКТ та С-РП для встановлення наявності та оцінки виразності реакції системного запалення у вагітних з НП, а також у якості додаткового критерію оцінки відповіді на антибактеріальну терапію. Доведено можливість оцінки ступеня тяжкості стану вагітних хворих на НП шляхом урахування терміну вагітності, рівнів сатурації крові киснем і ПКТ. Вперше виділені критерії прогнозування формування фіброзу легень після перенесеної тяжкої НП, розроблений алгоритм застосування прогностичної моделі з урахуванням встановлення найбільш інформативних демографічних, анамнестичних, клінічних, функціональних, фізичних показників та показників рівнів маркерів системного запалення, визначена чутливість, специфічність і точність запропонованої моделі. Обґрунтовані та клінічно доведені можливості корекції сурфактантної системи легень після перенесеної НП. Патогенетично обґрунтована та доведена можливість контролю за перебігом БА. Обґрунтовані покази до тривалої протизапальної терапії. Практичне значення одержаних результатів, впровадження їх у практику. Результати проведених анкетних, клінічних, лабораторних, інструментальних, функціональних, мікробіологічних, лабораторних методів досліджень обґрунтовують доцільність використання їх при оцінці особливостей перебігу ХОЗЛ, БА та пневмонії, а також використовувати при розробці індивідуальних схем медичної реабілітації хворих. Обгрунтовані, розроблені та удосконалені методи діагностики, профілактики й лікування хворих на ХОЗЛ, БА та пневмонію. Практичне значення. У закладах практичної охорони здоров'я країни доцільно використовувати запропоновані нами прогностичну модель. Доцільно застосовувати визначення рівня прокальцитоніну та сурфактантного білку Д при проведенні диференціальної діагностики у хворих з бронхолегеневими захворюваннями. Ефективність впровадження: скорочення строків перебування хворих на НП та ХОЗЛ у фазу тяжкого інфекційного загострення у стаціонарі на 15%, підвищення ефективності діагностики і лікування хворих на НП, БА, ХОЗЛ. Сфера використання: пульмонологічні, терапевтичні відділення.
Опис продукції
Об'єкт дослідження: хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), бронхіальна астма (БА), негоспітальна пневмонія (НП). Мета дослідження: оптимізувати методи діагностики та медичної реабілітації хворих на ХОЗЛ, БА, НП. Методи дослідження: анкетні, клінічні, інструментальні, функціональні, лабораторні, мікробіологічні, статистичні.
Автори роботи
Авраменко Ірина Вікторівна
Бєлослудцева Ксенія Олегівна
Бабець Аліна Анатоліївна
Богацька Катерина Євгенівна
Борисова Інна Станіславівна
Ботвінікова Лариса Аркадіївна
Гашинова Катерина Юріївна
Губа Юлія Василівна
Кірєєва Тетяна Володимирівна
Коваль Дар'я Сергіївна
Конопкіна Людмила Іванівна
Кравченко Наталія Костянтинівна
Крихтіна Марія Андріївна
Мироненко Олена Валеріївна
Фесенко Олександр Володимирович
Штепа Ольга Олександрівна
Яковлєва Вікторія Генадіївна
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-02
