Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0224U000365, 0122U000551 , Науково-дослідна робота Назва роботи Розробка наукових засад створення високопродуктивних сортів культурних рослин із підвищеним адаптивним потенціалом до несприятливих умов навколишнього середовища. Назва етапу роботи Керівник роботи Моргун Володимир Васильович, Доктор біологічних наук Дата реєстрації 05-01-2024 Організація виконавець Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України Опис етапу На культурах озимої пшениці, спельти та озимого голозерного ячменю розгорнуті масштабні і перші в Україні програми створення селекційного матеріалу для отримання нових сортів цих злакових культур з кольоровим (білим, фіолетовим, синім і чорним) зерном та суттєво поліпшеним за рахунок високої антиоксидантної активності харчовим функціональним статусом зерна. Отримано перші селекційні лінії харчового озимого голозерного ячменю з жовтим і чорним зерном, що несуть мутацію гена ssIIa, яка підвищує вміст амілози в зерні та суттєво поліпшує його харчові характеристики. Польові випробування перспективних селекційних ліній озимого тритикале оригінального походження від схрещувань за участі хромосомно-заміщеної лінії ССТ(5B)5D дозволили виділити високопродуктивні лінії з урожаєм зерна вище 10 т/га, високою посухостійкістю, стійкістю до збудників хвороб та вилягання рослин і високою якістю вимолоту зерна. Оптимізовані методики ідентифікації мутацій lpa-1 та lpa-2, що впливають на вміст фітатів у зерні голозерного ячменю, та виділені лінії-донори ячменю з мутантними генами, які детермінують підвищений вміст мінерального фосфору. Показано, що три Gli-D1 алеля, які кодують біосинтез клейковинних білків пшениці, перенесені з хромосоми 1DS (коротке плече) дикорослих видів у геном культурної пшениці (алель Gli-D1cyl від егілопсу Ae. cylindrica та алелі Gli-D1ts1 та Gli-D1ts2 від егілопсу Ae. taushii) здатні суттєво позитивно впливати на хлібопекарські властивості культурної пшениці. Встановлено, що незважаючи на поступове поліпшення радіоекологічної ситуації в ближній зоні відчуження ЧАЕС, радіонуклідне забруднення грунту навіть через 37 років після аварії продовжує зберігати мутагенну активність, про що свідчить перевищення спонтанного рівня хромосомних аберацій у 3,5–7,5 рази. Аналіз фізіолого-біохімічних характеристик трансгенних рослин м’якої пшениці з надекспресією гена орнітин-δ-амінотрансферази засвідчив їх підвищену толерантність за дії грунтової посухи.  Опис продукції Автори роботи Великожон Людмила Григорівна Дубровна Оксана Василівна Моргун Богдан Володимирович Моргун Володимир Васильович Прядкіна Галина Олексіївна Радченко Олексій Миколайович Рибалка Олександр Ілліч Сандецька Надія Василівна Якимчук Руслан Андрійович Додано в НРАТ 2024-01-05 Закрити