Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0225U000847, (0124U000666) , Науково-дослідна робота Назва роботи Вивчення впливу довготривалого соціально-емоційного стресу вагітних на структурно-функціональні зміни у щитоподібних залозах нащадків (експериментальне дослідження) Назва етапу роботи Вивчення впливу довготривалого соціально-емоційного стресу вагітних на структурно-функціональні зміни у щитоподібних залозах нащадків (експериментальне дослідження) Керівник роботи Гєворкян Аіда Рубенівна, Кандидат біологічних наукСергієнко Лоріана Юріївна, Доктор медичних наук Дата реєстрації 20-01-2025 Організація виконавець Державна установа "Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України" Опис роботи Встановити причинно-наслідковий зв’язок між порушенням умов внутрішньоутробного розвитку плодів, пов’язаних з соціально-емоційним стресом вагітних протягом усього періоду гестації і появою в статевозрілому віці нащадків негативних структурно-функціональних змін у щитоподібних залозах Опис етапу Об’єкт дослідження – експериментальні нелінійні щури-нащадки дорослого віку, отримані від інтактних самиць та піддослідних самиць, стресованих впродовж вагітності. Мета роботи – встановити причинно-наслідковий зв’язок між порушенням умов внутрішньоутробного розвитку плодів, пов’язаних із соціально-емоційним стресом вагітних протягом усього періоду гестації і появою в статевозрілому віці нащадків негативних структурно-функціональних змін щитоподібної залози. В роботі вивчено вплив соціально-емоційного стресу впродовж усієї вагітності на розвиток народжених нащадків, оцінено гормональні, а також структурно-функціональні характеристики щитоподібної залози та гістологічні особливості епіфіза мозку нащадків в дорослому репродуктивному віці. Пренатальний стрес призводить до: відставання у сомато-статевого розвитку нащадків у ранньому післянатальному періоді; змін гістоструктури щитоподібної залози дорослих нащадків, які більш виразні у самиць, ніж у самців, що виражається у збільшенні проліферації тиреоїдного та екстрафолікулярного епітелію, які слід розглядати як внутрішньоорганну перебудову, спрямовану на підсилення процесів гормоноутворення та покращення адаптації організму до післянатального життя. Гістологічне дослідження епіфізу мозку свідчить про більш інтенсивну втрату частини паренхіми, ніж за вікової атрофізації органа. Стрес-індуковані зміни у структурі та функції щитоподібної залози і епіфізі мозку нащадків разом створюють передумови для розвитку тиреопатій у нащадків ще в репродуктивному віці. Також ці зміни є підґрунтям для формування метаболічних порушень у наступних етапах онтогенезу. Галузь застосування – ендокринологія, сімейна медицина, неонатологія, педіатрія.   Опис продукції Автори роботи Бєлкіна Інна Олегівна Бойко Марина Олександрівна Бондаренко Тетяна Вікторівна Бурма Тетяна Юхимівна Варавін Віталій Павлович Волохов Ігор Вікторович Гєворкян Аіда Рубенівна Гавриш Тетяна Станіславівна Завадська Наталія Володимирівна Калюжина Тетяна Вікторівна Кравченко Світлана Вікторівна Кустова Світлана Петрівна Лар'яновська Юлія Борисівна Лещенко Жанна Анатоліївна Лугова Ірина Анатоліївна Матвєєва Тетяна Петрівна Нікішина Людмила Євгеніївна Перець Олена Вікторівна Плєхова Олена Ігорівна Селюкова Наталія Юріївна Сергієнко Лоріана Юріївна Сидорова Ірина Василівна Черняєва Олена Іванівна Шуба Ірина Миколаївна Додано в НРАТ 2025-01-20 Закрити