Реєстраційний номер
0225U004657,
(0123U100680)
, Науково-дослідна робота
Назва роботи
Розроблення методів введення в культуру in vitro насіннєвих зачатків гречки з метою отримання гаплоїдних ліній
Назва етапу роботи
Розроблення методів введення в культуру in vitro насіннєвих зачатків гречки з метою отримання гаплоїдних ліній
Керівник роботи
Роїк Микола Володимирович, Доктор сільськогосподарських наук
Дата реєстрації
16-12-2025
Організація виконавець
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України
Опис роботи
Розробити і підібрати умови для введення зачатків у стерильну культуру in vitro та індукції гаплоїдів. Встановити оптимальні умови культивування експлантів in vitro і розробити параметри світлового і температурного режимів і живильні середовища для регенерації клонів.
Опис етапу
У ході НДР було встановлено, що сортові особливості суттєво впливають на формування макроструктур: найвищий вихід відзначено у сортів Крупнозелена та Українка, найнижчий - у Юліанна. Відбір матеріалу проводився із польових донорних рослин сортів Українка, Син 3/02, Юліанна та Крупнозелена. Оптимальною перед введенням у культуру була 24-годинна холодова витримка.
Стерилізація розчином «Білизна» забезпечила 84–96 % життєздатних і стерильних структур, тоді як Сулема давала лише 10–23 %. Калюсогенез відбувався на середовищі з 2,4-Д, оптимальна концентрація 0,2 мг/л забезпечувала 49–66 % утворення калюсу, нижча концентрація 0,1 мг/л - лише 11–22 %. Темновий період тривалістю 12–15 діб, а подальше культивування при 24±2 °С, освітленні 3500–4500 лк та 16-годинному фотоперіоді дозволяли формувати калюсні глобули 5,0–6,8 мм.
Найвищий рівень ризогенезу (65–91 %) отримано на модифікованому середовищі Мурасіге–Скуга із додаванням НОК та ІОК 0,3 мг/л. Довжина кореневої системи гаплоїдів становила 3,5–5,7 см. Виживаність рослин сортів у порівнянні з лініями коливалася від 84 до 92 %, у гаплоїдних ліній — 70–87 %, коефіцієнт адаптації ріс із розвитком стрижневої кореневої системи (r = 0,82).
Субстрат значно впливав на адаптаційну здатність регенерантів; найкращі показники забезпечили суміші торфу, дернової землі та вермикуліту (приживаність 91–93 %). Оптимальний рН середовища — 6,7–6,9 із високою повітропроникністю. Гетероауксин у концентрації 1,0 мг/л та стимулятори (гетероауксин 1,0–1,5 мл/л, епін 0,1 мл/л) забезпечували 100 % живих рослин за 7–10 днів. Янтарна кислота (1,0 ммоль/л) підвищувала виживаність проростків після перенесення з умов in vitro до 94–97 %. Маса адаптованих рослин становила 0,62–1,05 г, а кількість насіння — 120–245 шт. на рослину, залежно від сорту та лінії.
Опис продукції
Автори роботи
Роїк Микола Володимирович
Зінченко Олеся Анатоліївна
Войтовська Вікторія Іванівна
Потапович Ольга Андріївна
Додано/оновлено в НРАТ
2025-12-16
