Реєстраційний номер
0226U000339,
(0123U101256)
, Науково-дослідна робота
Назва роботи
Оцінка тривожності у дітей в період воєнного часу та визначення ролі 5-HTTLPR промоторного поліморфізму гена транспортера серотоніну SLC6A4 у її формуванні
Назва етапу роботи
Завершення молекулярно-генетичних досліджень, визначення частоти алелів та розподіл генотипів гена SLC6A4, аналіз можливих зв’язків між активністю гена SLC6A4, дією стресових чинників; ознаками тривожності; антропометричними даними та якістю сну.
Керівник роботи
Колпаков Ігор Євгенович, Доктор медичних наук
Чумак Анатолій Андрійович, Доктор медичних наук
Дата реєстрації
08-01-2026
Організація виконавець
Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України"
Опис роботи
Визначити взаємозв’язки між стресовими життєвими подіями, 5-HTTLPR промоторним поліморфізмом гена транспортера серотоніну SLC6A4 та психологічними особливостями дітей для прогнозування ймовірності розвитку тривожних станів в період воєнного часу.
Опис етапу
Дослідження засвідчило системні психосоматичні порушення у дітей, що проживають в умовах війни та радіаційного контролю: переважають III–IV групи здоров’я, часто реєструються гастроентерологічні, ендокринно-метаболічні й імунні дисфункції, клінічно здорові діти трапляються поодиноко. Поведінковий аналіз визначив три типи реагування («Гіперреагуючі», «Цифрові сторожі», «Ігноруючі»), які відрізняються психоемоційним профілем, самоефективністю та рівнем інкорпорації 137Cs. Поведінка виявилася незалежним предиктором дозового навантаження: тривожність і підвищений контроль асоціювалися зі зниженням інкорпорації, тоді як пасивність з її зростанням.
Генетичний аналіз (5-HTTLPR) продемонстрував розподіл SS 19 %, SL 43 %, LL 38 % та зв’язок S-алеля з вищою тривожністю, фрустрацією й агресивністю. Виявлено G×E-взаємодію: носії S-алеля сильніше реагують на воєнні стресори. Дівчата мають вищі показники тривожності, а частота повітряних тривог корелює зі шкільною й особистісною тривожністю (r = 0,20–0,26; p < 0,05). Депресивна симптоматика фіксується у понад половини дітей, тяжкі прояви у 9,1 %. Порушення сну (PSQI > 5) виявлені у 53 %, їх частота зростала за наявності S-алеля.
Антропометричний аналіз встановив статеві й вікові відмінності: у хлопців вищий базальний метаболізм і частка м’язів, у дівчат - більший жир і приріст вісцерального. Сприйнятий стрес корелював із BMI, WtHR та вісцеральним жиром (r = 0,34–0,53; p < 0,001) і зворотно з м’язовою масою. Радіаційне навантаження істотно не впливало на антропометрію.
Створено машинну модель прогнозування потреби в реабілітації (точність 92,3 %, AUC = 0,967) та вебінтерфейс. Пілотна шеститижнева програма водних вправ спричинила зниження BMI, WtHR, маси тіла та жиру та покращення м’язової маси й рівня стресу; ефекти зростали зі ступенем дотримання. Результати свідчать про взаємодію психогенетичних, поведінкових і метаболічних чинників та потенціал комплексних програм моніторингу й інтервенцій для зниження довготривалих ризиків.
Опис продукції
Автори роботи
Позниш Вікторія Анатоліївна
Вдовенко Віталій Юрійович
Абраменко Ірина Вікторівна
Вдовенко Данііл Віталійович
Гуртавцова Марія Валеріївна
Додано/оновлено в НРАТ
2026-01-08
