Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0308U001120, 0106U002359 , Науково-дослідна робота Назва роботи Розробити нові підходи до підвищення ефективності реабілітації учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, які перенесли інфаркт міокарда Назва етапу роботи Визначити особливості медикаментозного відновлювального лікування і корегуючих заходів за факторами ризику, методів контролю у підтримуючу фазу реабілітації учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, які перенесли інфаркт міокарда Керівник роботи Хомазюк Інна Миколаївна, Дата реєстрації 21-01-2008 Організація виконавець Науковий центр радіаційної медицини АМН України Опис етапу Об'єкт дослідження: 303 учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (ЛНК) критичного періоду 1986-1987 рр., в тому числі 100, які перенесли Q-інфаркт міокарда (Q-ІМ), 100 - не-Q-ІМ, 103 - без ознак ІМ. Мета роботи: Визначити особливості медикаментозного відновлювального лікування і корегуючих заходів за факторами ризику, оцінити динаміку клінічних показників, структурно-функціональних змін міокарда, толерантності до фізичного навантаження (ТФН) у підтримуючу фазу реабілітації учасників ЛНК, які перенесли ІМ для розробки нових підходів до підвищення ефективності реабілітації. Методи дослідження: клінічні, аналіз радіаційного впливу, інших факторів ризику, тонометрія, добове моніторування ЕКГ, ехо- та допплеркардіографічні дослідження, велоергометрія. Результати: З урахуванням визначення найбільш значимих факторів, що передували розвитку інфаркту міокарда, особливостей його подальшого перебігу розроблено протоколи дослідження для визначення диференційованого медикаментозного відновлювальноголікування і корегуючих заходів за факторами ризику в учасників ЛНК, які перенесли інфаркт міокарда. Оцінено динаміку клінічних показників, структурно-функціональних змін міокарда, толерантності до фізичного навантаження в процесі реабілітації учасників ЛНК, які перенесли ІМ, відповідно розробленим протоколам. Антиішемічний ефект проявлявся за умов безперервного лікування за протоколами. В 1,5-2 рази скорочувалася кількість і тривалість больових епізодів з глибиною депресії сегменту ST більше 1 мм, в 1,5-2,5 разів - "німих" епізодів ішемії. Відповідно зменшувалась частота та інтенсивність нападів стенокардії, потреба у нітрогліцерині. Зменшення ектопічної активності проявлялися у перші чотири тижні лікування і зберігалися протягом року. Структурні зміни міокарда залишалися стабільними або покращувались в 75 % випадків за рахунок зменшення ознак гіпертрофії лівого шлуночка серця, розміру лівого передсердя. При безперервному лікуванні в 73 % випадків відзначали зниження і стабілізацію частоти серцевих скорочень,підвищення загальної варіабельності серцевого ритму на 2,5 %, її парасимпатичної активності. Заходи щодо корекції факторів ризику дали змогу зменшити їх прояв у 8 % випадків, переважно за рахунок зменшення числа куріння сигарет, в 9 % випадків - повної відмови від куріння. За умов зменшення числа факторів ризику стабільний стан або його покращення відбувались у 75 %. Застосування антиішемічної і додатково метаболічно активної терапії в учасників ЛНК, які перенесли ІМ, дозволяє збільшувати ТФН, тривало підтримувати її на достатньому рівні. При цьому на 12,6 % підвищувався об'єм і на 30-60 сек. тривалість виконаного навантаження. З урахуванням особливостей розвитку ІМ, загального ризику сформовано групи хворих для тривалого проведення реабілітації на наступному етапі розробки. Ефективність: Визначення можливості впливу на клінічні показники, структурно-функціональні зміни міокарда, ТФН в процесі відновлювального лікування учасників ЛНК, які перенесли ІМ, за розробленими протоколами, дозволить оптимізувати систему реабілітації, що сприятиме зменшенню ризику повторних інфарктів міокарда, серцевої недостатності, тривалості госпіталізації, збереженню працездатності. Опис продукції Автори роботи Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити