Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0310U002161, 0107U001381 , Науково-дослідна робота Назва роботи Наноматеріали в новітніх пристроях генерування і накопичення електричної енергії Назва етапу роботи Розробка технології отримання і модифікації нанокомпозитних електродних матеріалів для пристроїв акумулювання і накопичення енергії. Керівник роботи Остафійчук Богдан Костянтинович, Дата реєстрації 10-02-2010 Організація виконавець Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Опис етапу Запропонована і реалізована методика отримання діоксиду титану золь-гель методом, в якому в якості прекурсору були використані тетрахлорид титану та ізопроксид і бутоксид титану. Отриманий ТіО2 крім дешевизни і екологічної безпеки згідно даних досліджень структури і інтеркаляційної активації "гостьових" позицій, володіє відповідними структурними каналами, здатними забезпечити зв'язування частинок "гостьових" об'єктів внаслідок електрохімічної інтеркаляції. Обгрунтовано використання активованого вугілля із фруктових кісточок для формування електродів суперконденсаторів. Сконструйована і виготовлена установка для модифікації активованого вугілля в потоці гарячого повітря. Встановлені основні технологічні параметри отримання ТіО2 золь-гель методом, відібрані прекурсори (тетрахлорид титану, ізопроксид титану, бутоксид титану), використання яких дає змогу отримувати ТіО2, структура і властивості якого забезпечує величину "гостьового" навантаження іонами літію на рівні х = 5,8, при цьому процент виходу такого ТіО2 становить 28 %. Отримане модифіковане в потоці гарячого повітря активоване вугілля для електродів суперконденсаторів. Використовуючи вихідну сировину рослинного походження (фруктові кісточки, тирса льону, скоролупа кокоса) гідротермальним методом були отримані зразки активованого вугілля та досліджені їх властивості. Зокрема, були отримані зразки активованого вугілля з високою насипною густиною із збереженням інших фізико-хімічних характеристик. Так насипна густина активованого вугілля з фруктових кісточок лежить в межах 0,35 - 0,45 г/см3, а насипна густина активованого вугілля із скоролупи кокоса досягає 0,65 г/см3. Досліджений розподіл пор за розмірами, проведені виміри питомої поверхні, яка складає 1220 м2/г для активованого вугілля із фруктових кісточок і 1090 м2/г для вугілля із скоро лупи кокоса, внутрішній опір конденсаторних систем, типорозміру "2525" сформованих на основі отриманого матеріалу у водному електроліті становить 0,08 - 0,1 Ом. Методами диференціально-термічного та термогравіметричного аналізу встановлені зміни тепла і маси в активованому вугіллі, отриманого із сировини рослинного походження гідротермальним методом при тиску (5-10) атм. Показано, що в порівнянні з активованим вугіллям, отриманим традиційними методами в нашому випадку у процесі пороутворення відбувається більш інтенсивна втрата маси (~ на 50-80%) у певних температурних інтервалах відповідно зростає швидкість ендо і екзотермічних реакцій, відповідальних за пороутворення. Методами імпедансної спектроскопії в конденсаторних системах на основі отриманого активованого вугілля встановлено, що вклад в псевдоємність подвійного електричного шару є незначним. Опис продукції Автори роботи Будзуляк Іван Михайлович Гавенчук Юрій Васильович Карпик Богдан Володимирович Коцюбинський Володимир Олегович Лісовський Роман Петрович Мерена Роман Іванович Миронюк Іван Федорович Челядин Володимир Любомирович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити