Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0412U003827, Кандидатська дисертація

На здобуття

к.мед.н., 14.01.01, Акушерство та гінекологія

Дата захисту

13-06-2012

Статус

Запланована

Назва роботи

Клініко-патогенетичне обґрунтування підходів до лікування жінок з гіперплазією ендометрію.

Здобувач

Коваленко Євгенія Павлівна,

Керівник Татарчук Тетяна Феофанівна
Опонент Вдовиченко Юрій Петрович
Опонент Іванюта Сергій Орестович

Опис

Дисертація присвячена обґрунтуванню підходів до оптимізації методів діагностики та лікування важких форм гіперплазій ендометрію на підставі вивчення змін морфофункціонального стану ендометрію, місцевого та системного гормонального гомеостазу, компонентів протеїназ-інгібіторної системи та прозапальних цитокінів. Показано, що в розвитку важких форм гіперплазій ендометрію важливу роль відіграє запальна реакція, у зв'язку з чим одержані результати можна трактувати з точки зору формування запалення, асоційованого з гіперплазією ендометрію. Про характер і ступінь виразності запальних змін можна судити як за рівнем експресії CD45+ при проведенні імуногістохімічного дослідження, так і за рівнем прозапальних цитокінів, неспецифічних протеїназ та їх інгібіторів у маткових змивах, визначення яких запропоновано в якості додаткових критеріїв малоінвазивної діагностики і прогнозу клінічного перебігу патології ендометрію. На основі виявлених змін показано, що застосування системних і внутрішньоматкових методів гормональної терапії у пацієнток з комплексними гіперплазіями ендометрію призводило до зменшення рівня цитокінів, зниження активності протеїназ і нормалізації гормонального фону. Характер нормалізації місцевих маркерів, покладений в основу оцінки ефективності проведеного лікування гіперплазій, дозволив обгрунтувати застосування агоністів ГнРГ і комбінованих оральних контрацептивів в якості препаратів вибору при лікуванні важких форм гіперплазій ендометрію. Їх використання при лікуванні жінок з комплексною гіперплазією ендометрію показало зменшення кількості рецидивів на 21,4% протягом 12 місяців спостереження порівняно з групою із застосуванням гестагенів.

Додано в НРАТ

2020-04-04