Реєстраційний номер
0418U004109, Кандидатська дисертація
На здобуття
к.мед.н.
Дата захисту
10-10-2018
Статус
Захищена
Назва роботи
Морфологічна характеристика строми раку передміхурової залози та її діагностичне та прогностичне значення
Здобувач
Ткаченко Павло Володимирович,
Керівник Яковцова Ірина Іванівна
Керівник Яковцова Ірина Іванівна
Опонент Шпонька Ігор Станіславович
Опонент Шпонька Ігор Станіславович
Опонент Романюк Анатолій Миколайович
Опонент Романюк Анатолій Миколайович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний медичний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена вирішенню проблеми удосконалення морфологічних критеріїв прогнозу і диференціальної діагностики раку передміхурової залози (РПЗ) шляхом дослідження морфологічних особливостей, імуногістохімічних маркерів (ІГХ) маркерів і значення стромального компоненту у формуванні агресивного фенотипу пухлини. Основу клініко-морфологічних та молекулярно-біологічних досліджень дисертаційної роботи становили 112 випадків РПЗ, 25 випадків нодулярної гіперплазії передміхурової залози (НГПЗ) і 25 випадків простатичної інтраепітеліальної неоплазії (ПІН). Виявлено, що в структурі хірургічної патології ПЗ Харківського регіону за 2011-2015 рр. (7280 випадків) рак становить 19,6 % (886 випадків) та 58,1 % (1608/2766) від загальної кількості біопсій. В дисертаційній роботі на підставі дослідження строми та з урахуванням комплексу клініко-морфологічних факторів виділені морфологічні диференційно-діагностичні критерії РПЗ, НГПЗ та ПІН, а також критерії вірогідної агресивної поведінки, сприятливого прогнозу та ті, що не впливають на клінічний перебіг захворювання. Доповнені наукові дані щодо особливостей епітеліально-мезенхімальної трансформації (ЕМТ) РПЗ та її прогностичного значення. Показано, що РПЗ за сумою Глісона (СГ) 8 в найбільшій мірі мають появу експресії віментину ракових клітин (р < 0,01), а РПЗ із СГ 9-10 асоціюються із втратою експресії Е-кадгерину; також доведена залежність між експресією цих маркерів та приналежністю до груп ризику РПЗ. Виявлена спільність молекулярно-біологічних проявів ЕМТ і роль в її процесі TGF-B. Доведена залученість CD68+ клітин строми у процеси ЕМТ і реалізації агресивного фенотипу РПЗ. Критеріями сприятливого прогнозу РПЗ є: низький рівень простатичного специфічного антигену (ПСА) крові (до 10 нг/мл), низька проліферативна активність (Ki-67 до 1 %), відсутність десмоплазії. До критеріїв несприятливого прогнозу - рівень ПСА більший за 20 нг/мл, збільшення проліферативної активності (Ki-67 більше 1 %), ІГХ прояви ЕМТ, збільшення кількості мікросудин і зменшення їх площі, високий рівень інфільтрації макрофагами (CD68). Не мають вагомого прогностичного значення: вік пацієнтів, виражена десмоплазія, експресія цитокератину 8/18, TGF-B, ГМА-a, VEGF, ступінь вираженості імуноклітинної інфільтрації й абсолютне число CD3+, CD8+, CD4+, CD20+ клітин. Для диференціальної діагностики між доброякісною патологією ПЗ і РПЗ достовірним критерієм є дослідження маркеру р63 і високомолекулярного цитокератину HMW.
Дата реєстрації
2018-11-12
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-03 / 2026-06-29
