Реєстраційний номер
0419U005016, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат медичних наук
Дата захисту
29-11-2019
Статус
Захищена
Назва роботи
Оптимізація діагностики та лікування гіпертонічної хвороби ІІ стадії у чоловіків з андрогенним дефіцитом
Здобувач
Насоненко Олеся Володимирівна,
Керівник Візір Вадим Анатолійович
Опонент Курята Олександр Вікторович
Опонент Фуштей Іван Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Запорізький державний медичний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностики та лікування гіпертонічної хвороби (ГХ) ІІ стадії у чоловіків з андрогенним дефіцитом на підставі вивчення сироваткових рівнів тестостерону та пролактину, показників добового моніторування артеріального тиску, центрального аортального тиску, кардіоваскулярного ремоделювання. Обстежено 113 чоловіків із ГХ, які в залежності від рівня загального тестостерону (ЗТ) були розподілені на групи: концентрація ЗТ сироватки осіб першої групи (n=59) була нижчою за 2,5 нг/мл, пацієнтів другої групи (n=54) – ≥2,5 нг/мл. До контрольної групи увійшли 27 практично здорових чоловіків, зіставних за віком, індексом маси тіла та статусом паління. За результатами аналізу сироваткових рівнів досліджуваних гормонів встановлене вірогідне підвищення концентрації пролактину (на 26,31 %; р=0,013) на тлі зниження ЗТ (на 49,85 %; р=0,0003) і вільного тестостерону (ВТ) (на 19,12 %; р<0,001) у чоловіків із ГХ та андрогенним дефіцитом у порівнянні з пацієнтами з ГХ без гіпоандрогенії. На основі проведеного анкетування з застосуванням опитувальників AMS, MASSQ, ADAM, qADAM була обґрунтована валідність AMS для виявлення симптомів недостатності тестостерону на основі порівняння чутливості, специфічності, точності, позитивного і негативного прогностичного значення досліджуваних анкет. У чоловіків з поєднаним перебігом ГХ та андрогенного дефіциту спостерігались порушення ліпідного обміну, що виражалося у вірогідному підвищенні концентрацій ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) та ремнантного холестерину на тлі достовірного зниження ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ). Порівняння показників кардіоваскулярного ризику за Фремінгемською шкалою, шкалами SCORE та PROCAM дозволило визначити, що зниження концентрації ЗТ у чоловіків із ГХ ІІ стадії асоціюється з наявністю високого ризику за Фремінгемською шкалою (у 55,93 % осіб), шкалами SCORE (у 50,84 %) та PROCAM (у 66,10 % пацієнтів з ГХ та андрогенним дефіцитом). Встановлено, що наявність андрогенного дефіциту у хворих першої групи порівняно з пацієнтами з ГХ з нормальним рівнем тестостерону супроводжується вірогідно вищими показниками добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) за відсутності достовірних відмінностей стосовно показників офісного вимірювання артеріального тиску, більшими значеннями швидкості розповсюдження пульсової хвилі аортою, індексу аугментації, товщини міжшлуночкової перетинки та задньої стінки лівого шлуночка (ЛШ), індексу маси міокарда лівого шлуночка без зміни розмірів порожнин серця та фракції викиду ЛШ, порушенням систолічної функції ЛШ у вигляді редукції глобальних поздовжнього, циркулярного стрейнів та їхніх швидкостей, а також асоціюється з прогресуванням діастолічної дисфункції. Під впливом лікування ірбесартаном і ніфедипіном з додаванням фенібуту у чоловіків із ГХ ІІ стадії з андрогенним дефіцитом спостерігалась вірогідна позитивна динаміка щодо вираженості симптомів андрогенного дефіциту за загальним балом, сексуальним і психологічним доменами опитувальника AMS на тлі збільшення рівнів ЗТ (на 29,72 %; р=0,0002), ВТ (на 28,08 %; р=0,0003) та зменшення вмісту пролактину (на 10,68 %; р=0,008). Відзначене більш значуще зниження показників АТ за результатами як офісного вимірювання, так і ДМАТ, центрального аортального тиску, зменшення жорсткості артерій, покращення параметрів систолічної і діастолічної функції ЛШ у хворих, яким додатково призначали фенібут.
Дата реєстрації
2019-12-02
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-03 / 2026-06-30
