Реєстраційний номер
0421U101035, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат філологічних наук
Дата захисту
13-04-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Неоміфологічні мотиви в українській поезії 1990-х років: трансформація і художні функції.
Здобувач
Карач Анна Василівна,
Керівник Мельников Ростислав Володимирович
Опонент Соловей Олег Євгенович
Опонент Тарнашинська Людмила Броніславівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України
Опис
У пропонованій дисертації здійснено всебічний і найбільш повний на сьогодні аналіз неоміфологічних мотивів української поезії останнього десятиліття ХХ століття (І. Андрусяка, Ю. Бедрика, М. Брацило, В. Виноградова, О. Галети, С. Жадана, М. Кіяновської, О. Куценко, Г. Крук, В. Махна, Р. Мельникова, С. Процюка, М. Савки, Е. Свенцицької, Р. Скиби, І. Старовойт).
За основу взято «трихотомічну модель мотиву», запропоновану А. Тимченко. Під час розгляду політеїстичної і монотеїстичної природи трансформованого художнього простору виокремлено «ядро» (культурний код), «тіло» мотиву (конкретні значення), «мотивне поле» (багатоаспектні зв’язки). Розкрито особливості переосмислення поетами й поетками 1990-х років язичницького (в межах космогонічних, фітоморфних, зооморфних мотивів), біблійного (в межах мотиву мандрів/блукань), античного міфосвіту.
Окреслено художні функції позачасовості й позапросторовості, циклічності, багатовимірності, «формально-змістової “соборності”» (за А. Нямцу), «негативного паралелізму» (за Є. Мелетинським), позамовної реальності та ін. Визначено, що мистецька реконструкція у поезії 1990-х років вплинула на появу авторського міфологізування, пов’язаного з трансформованими образами божеств, звірів, чудовиськ, міст і країн.
Дата реєстрації
2021-04-21
Додано/оновлено в НРАТ
2021-04-21 / 2026-06-30