Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0421U101934, Кандидатська дисертація

Назва роботи

Рекультиваційні заходи зниження техногенного впливу породних відвалів вугільних шахт на довкілля

Здобувач

Піндер Володимир Федорович,

Керівник Попович Василь Васильович
Опонент Мандрик Олег Миколайович
Опонент Павличенко Артем Володимирович

На здобуття

Кандидат технічних наук, 21.06.01, Екологічна безпека

Дата захисту

13-05-2021

Опис

У результаті проведених досліджень встановлено екологічні умови протікання піонерної сукцесії за участю Pinus sylvestris L. та ландшафто-трансформуючі чинники фітомеліоративних процесів на поверхні породних відвалів вугільних шахт Малого Полісся. Розроблено типізацію териконів досліджуваного регіону, з врахуванням екологічних чинників, у відповідності до якої запропоновано 8 рівнів ієрархічного розподілу: за розміром ІІІ категорії – великі (займають площу більше 10 га), середні (5-10 га), малі (0,3-5 га); за формою – неправильної форми та правильної форми (рекультивовані); в залежності від відсипання породи типізовані на терикони діючі та не діючі. Екологічний стан піонерної сукцесії і фітомеліоративні процеси залежать від стану експлуатації породних відвалів вугільних шахт – діючий, згаслий, 23 рекультивований. Розраховані коефіцієнти фітомеліоративної ефективності, які показали, що найнижчі значення KFM притаманні вершинам породних відвалів – KFM = 2,1 для ПАТ «Львівська вугільна компанія» і KFM = 3,6 для Шахти №3 (пов’язано із вітровою ерозією та збідненим мінеральним складом субстрату). На бічних експозиціях схилів, коефіцієнти фітомеліоративної ефективності дещо вищі, особливо із північного боку – KFM = 4,5 для ПАТ «Львівська вугільна компанія» і KFM = 4,65 для Шахти №3 (вища вологість, аніж на інших експозиціях схилів та вершині). На відстані 100 м від підніжжя в північному напрямі коефіцієнти фітомеліоративної ефективності набули найбільших значень (KFM = 5,55 для ПАТ «Львівська вугільна компанія» і KFM = 6,55 для Шахти №3), що пояснюється сприятливішими едафокліматичними умовами. Поліпшення умов місцезростання та відновлення рослинного покриву можна забезпечити шляхом терасування схилів, перекриття насипними ґрунтами шахтної породи. Флористичне ядро рослинного покриву породних відвалів формують лучні і синантропні види із широким діапазоном толерантності, здатні витримувати несприятливі екологічні умови. Типологічну схему рослинного покриву породних відвалів шахт можна представити у вигляді чотирикутника, у центрі якого розташовані лучна і синантропна рослинність, а в кутах: 1. бореальна і псаммофільна; 2. неморальнолісова; 3. гідрофільна; 4. лучно-степова і кальцепетрофільна. Гірничотехнічний етап рекультивації необхідно передбачати лише для діючих териконів. Згасаючі терикони вже піддаються природному заростанню Pinus sylvestris L. (північні та західні експозиції схилів), тому гірничотехнічний етап слід здійснювати у місцях зсувів та там, де відсутній трав’яний покрив. Ключові слова: породний відвал, ландшафт, екологічний стан, піонерна сукцесія, фітомеліорація, сосна звичайна, газостійкість, солестійкість, жаростійкість.